Вирок № 72146862, 12.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/8506/17

н/п 1-кп/640/182/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

за участю прокурора - Купар Д.Ю.,

захисника - адвоката Грічаніченко О.О.,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2017 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по вул. Мироносицькій в м. Харкові зі сторони вул. Свободи в напрямку вул. Жон Мироносиць.

Під час руху по вул. Мироносицькій, під'їхавши до перехрестя з головною дорогою вул. Гіршмана, ОСОБА_3 зупинився після чого, порушуючи вимоги п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п.10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 16.11- На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

почав рух та виїхавши на вказане перехрестя, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який в цей час рухався по головній дорозі по вул. Гіршмана.

Внаслідок дорожньо-транспортної події, згідно з висновком судово-медичної експертизи №454-А/17 пасажир автомобіля «Кіа Черато» ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому діафізу правої плечової кістки в нижній третині із зсувом.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3, які знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною події та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом, не зорієнтувався в дорожній обстановці, перед початком руху не переконався в небезпеці, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг, не надавши дорогу автомобілю НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який в цей час рухався по головній дорозі по вул. Гіршмана і допустив з ним зіткнення, що спричинило вказані наслідки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 частково визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, частково визнав позов потерпілого ОСОБА_6 тільки в частині коштів, витрачених на операцію, оскільки вважає, що в дорожньо-транспортній пригоді винен також водій автомобіля «Кіа Черато» ОСОБА_5 Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 31.03.2017 р. о 19:00 год. він на автомобілі «Шевроле Авео» рухався по вул. Мироносицькій в м. Харкові. Під'їхав до перехрестя з вул. Гіршмана, зупинився перед знаком «Sтop», так як рухався по другорядній дорозі. На дорозі по вул. Гіршмана автомобілів не бачив, тому продовжив рух. Проте, на перехресті вулиць Мироносицька та Гіршмана в нього врізався автомобіль «Кіа Черато», який рухався з перевищенням допустимої швидкості та не вжив заходів для зупинення свого автомобіля. Вважає, що як би швидкість автомобіля «Кіа Черато» була меншою, автомобілі не зіткнулись. Була викликана медична швидка допомога, ОСОБА_3 та пасажира автомобіля «Кіа Черато» потерпілого ОСОБА_6 було доставлено до лікарні.

Винність ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що 31.03.2017 р. він в якості пасажира рухався в автомобілі «Кіа Черато», знаходячись на передньому пасажирському сидінні. Автомобіль звернув з вул. Сумської на вул. Гіршмана та рухався зі швидкістю 50 км/год. Коли автомобіль під'їхав до перехрестя з вул. Мироносицькою, на перехрестя виїхав автомобіль «Шевроле Авео». Водій автомобіля «Кіа Черато» почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалось і вони врізались в автомобіль «Шевроле Авео», який ОСОБА_6 побачив за 10 метрів до зіткнення. В наслідок ДТП ОСОБА_6 отримав перелом правої руки, тривалий час лікувався, йому була зроблена операція та місяць рука не працювала. Внаслідок отриманих при ДТП пошкоджень ОСОБА_6 були завдані матеріальні збитки та моральна шкода. В зв'язку ДТП, лікуванням та проведеною операцією він втратив можливість виконувати роботу та одержувати доходи, тому просить стягнути на свою користь збитки у вигляді не отриманих доходів у квітні та травні 2017 р.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 31.03.2017 р. він керував автомобілем «Кіа Черато» по вул. Гіршмана в напрямку вул. Артема та рухався по головній дорозі. Рядом з ним на передньому пасажирському сидінні знаходився потерпілий ОСОБА_6 Обидва були пристебнуті пасками безпеки. На перехресті вулиць Гіршмана та Мироносицької побачив автомобіль «Шевроле Авео», який рухаючись по другорядній дорозі на великій швидкості, не надав автомобілю ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі, перевагу та намагався проскочити перехрестя. Побачивши попереду на відстані 10 метрів автомобіль «Шевроле Авео», ОСОБА_5 почав гальмувати, але не зміг уникнути зіткнення та вдарив цей автомобіль. Внаслідок ДТП пасажир його автомобіля ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.

Даними, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.03.2017 р., фототаблицею та схемою до нього, на якій вказано місце зіткнення автомобілів, напрямок їх руху та розташування автомобілів після ДТП (а.с.107-117).

Даними судово-медичної експертизи №454-А/17 від 25.05.2017 р., згідно висновку якої у зв'язку з ДТП потерпілий ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому діафізу правої плечової кістки в нижній третині із зсувом (а.с.129).

Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 21.04.2017 р. за участю водія ОСОБА_5, в ході якого ОСОБА_5 розповів та показав щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.03.2017 р. на перехресті вулиць Гіршмана та Мироносицької за участю автомобіля «Кіа Черато» під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Шевроле Авео» під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої пасажир автомобіля «Кіа Черато» ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження (а.с.137-142).

Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.05.2017 р. за участю водія ОСОБА_7, в ході якого ОСОБА_7 розповів та показав щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.03.2017 р. на перехресті вулиць Гіршмана та Мироносицької за участю автомобіля «Шевроле Авео» під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Кіа Черато» під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої пасажир автомобіля «Кіа Черато» ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження (а.с.143-148).

Даними автотехнічної експертизи №415/17 від 24.05.2017 р., згідно висновків якої:

- за свідченнями водія ОСОБА_5 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання пригоди для водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху України, які, з технічне точки зору, перебували в причинному зв'язку з даною ДТП;

- за свідченнями водія ОСОБА_3 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання пригоди для водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, які, з технічне точки зору, перебували в причинному зв'язку з даною ДТП (а.с.151-153).

Всі вище вищенаведені докази досліджені в судовому засіданні, не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі докази, які містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК України судом не встановлено.

Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, що встановлено ст.22 КПК України.

Частково визнаючи вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, ОСОБА_8, а також його захисник посилались на те, що водій ОСОБА_5 також порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_6 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Проте, будь яких доказів, підтверджуючих винність водія автомобіля «Кіа Черато» ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, суду не надано.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що встановлено ч.1 ст.337 КПК України.

Зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, визначеним ст.7 КПК України. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що передбачено ст.26 КПК України.

При ухвалені судового рішення за наслідкам судового розгляду кримінального провадження судом оцінюються тільки ті докази, які досліджувались під час судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_9 вини у скоєному, судом розцінює як намагання в повній мірі уникнути відповідальності за скоєне кримінальні правопорушення та його цивільно-правові наслідки, оскільки провина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, підтверджується сукупністю наведених у вироку доказів, достовірність та допустимість яких не викликає у суду сумніву.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, розлучений, має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Обставино, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі з призначенням передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно пункту в) статті першої Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р., підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 має сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якого він не позбавлений батьківський прав, та просить суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», про що подав відповідну заяву, ОСОБА_3 слід звільнити від відбування призначено судом покарання.

Потерпілим ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов, в якому ОСОБА_6 просить стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_3 та цивільного відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 374292,77 грн., з яких: 27034,33 грн. - збитки за проведення операції та лікування; 347258,44 грн. - розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню на підставі ст.1198 ЦК України. Також ОСОБА_6 просить стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_3 та ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на свою користь 65 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Пред'явлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В результаті скоєння водієм ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження і знаходився на лікуванні у Харківський обласній клінічній травматологічній лікарні з 10.04.2017 р. по 24.04.2017 р., де 12.04.2017 р. йому була проведена операція, що вбачається з наданої потерпілим виписки із медичної карти №2020 стаціонарного хворого від 24.04.2017 р.

Для проведення операції, а також у період знаходження на лікуванні ОСОБА_6 були придбані ліки на загальну суму 27034 грн. 33 коп., в тому числі придбані імпланти на загальну суму 18200,00 грн., що підтверджується копіями наданих потерпілим чеків.

Цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», що підтверджується полісом № АІ/9652964 від 22.06.2016 р. (термін дії полісу з 23.06.2016 р. по 22.06.2017 p.).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до положень ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, у тому числі: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Пунктом 24.1 ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Приймаючи до уваги викладене, суд стягує з ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь потерпілого в рахунок відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди 27034,33 грн.

Згідно вимог ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 Цивільного кодексу України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір відшкодування моральної немайнової шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди крім матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 заподіяна моральна шкода, враховуючи отримання ним тілесних ушкоджень середньої тяжкості, нервовий струс у зв'язку з фізичним болем, проведеною операцією, тривалим лікуванням, що завдало потерпілому душевні страждання. З огляду на викладене, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, суд вважає достатнім в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути на користь потерпілого 15 000 грн.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Таким чином, з ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягненню підлягає 1351,72 грн., а решта суми - 13 648,28 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_3

Також потерпілий ОСОБА_6 просить стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_3 та цивільного відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 347258,44 грн. - розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню на підставі ст.1198 ЦК України, посилаючись на те, що він як фізична особа-підприємець відповідно до Договору № 58 від 02.03.2015 р. про виконання робіт на замовлення, укладеного з ТОВ «ЕДЖАЙЛЕНЖШ УКРАЇНА», зобов'язаний виконувати роботи, за що має право отримувати винагороду. ОСОБА_6 зазначає, що зв'язку з проведенням операції та лікуванням, що сталися внаслідок ДТП, він втратив можливість виконувати роботи та одержувати доходи. Оскільки розмір річного доходу ОСОБА_6 за попередній 2016 р. господарський рік становить 2083550,62 грн., посилаючись на те, що він був позбавлений можливості виконувати умови Договору №58 від 02.03.2015 р. про виконання робіт на замовлення, укладеного з ТОВ «ЕДЖАЙЛЕНЖШ УКРАЇНА», протягом квітня та травня місяців 2017 року, ОСОБА_6 просить стягнути відшкодування в розмірі 347258,44 грн.

Проте, ці позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення в рахунок відшкодування втраченого доходу в розмірі 347258,44 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина).

При обчисленні розміру упущеної вигоди позивача першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту.

Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, які особа отримала б у випадку, якщо її право не було б порушено, а також причинний зв'язок між цією шкодою та діями відповідача згідно вимог ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України покладається на позивача, тому потерпілий ОСОБА_6 повинен довести, що він міг і повинен був отримати за квітень, травень 2017 року доходи в розмірі 347 258, 44 грн. і тільки неправомірні дії ОСОБА_3 стали єдиною та достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток.

Таким чином, позивач повинен довести не лише, що він міг і повинен був отримати за квітень, травень 2017 р. доходи в вищезазначеному розмірі, а й те, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

В позові ОСОБА_6 зазначає, у зв'язку з настанням ДТП, він втратив можливість виконувати роботи в квітні та травні 2017 р. і одержати за ці місяці дохід в розмірі 347258, 44 грн. Проте, згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого №2020 від 24.04.17 р. ОСОБА_6 перебував в лікарні лише з 10.04.2017 р. по 24.04.2017 p., після чого був виписаний додому з продовженням лікування за місцем проживання (а.с.12-13). Відповідно до умов Договору про виконання робіт на замовлення №58 від 02.03.15 p., ОСОБА_6 розробляє програмне забезпечення, тому травма правої верхньої кінцівки не позбавила його в повному обсязі можливості виконати свої обов'язки за договором, враховуючи, що згідно наданої ОСОБА_6 банківської виписки від 29.09.2017 р., ОСОБА_6 06.04.2017 р. отримав оплату згідно договору №58 в розмірі 142758,86 грн.; 12.05.2017 р. - в розмірі 14013,90 грн., а 12.06.17 р. - в розмірі 53009,59 грн. (а.с.106).

Крім того, відповідно до вимог ст.1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу доходів і зборів.

Данні щодо розміру річного доходу ОСОБА_6 за попередній - 2016 р. господарський рік на підставі Довідки ДФС України та Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, надані ОСОБА_6 суду тільки 18.01.2018 р. разом із заявою про збільшення позовних вимог (а.с.177-193), тобто вже після початку першого судового засідання, тому не підлягають врахуванню під час вирішення позову, приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.49 ЦПК України, якою встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання та положень ч.5 ст.177 ЦПК України, згідно якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Приймаючи до уваги викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 347258,44 грн.

Частиною другою статті 120 КПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, що передбачено ч.1 ст.124 КПК України.

Враховуючи викладене, суд стягує з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, в розмірі 5100 грн., що підтверджується угодою від 24.07.2017 р. про надання правової допомоги і актом здавання-прийому наданих послуг від 09.02.2018 р.

Процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 128, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання на підставі пункту в) статті першої Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 21186813) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4) в рахунок відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди 27034,33 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 21186813) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4) в рахунок відшкодування моральної шкоди 1351,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4) в рахунок відшкодування моральної шкоди 13 648,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4) витрати на правову допомогу в розмірі 5100 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5) на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи 1186,44 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова, Отримувач: Держава).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Попрас В.О.