Рішення № 72143551, 09.01.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5110/17

№ 2/183/719/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Дем’яненка Р.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Низова, будинок № 8, в с. Миролюбівка (Видвиженець) Новомосковського району Дніпропетровської області, загальною площею 52,60 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 13 жовтня 2004 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 13 жовтня 2004 року помер її чоловік ОСОБА_2, який за життя набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 8 по вул. Низова в с. Миролюбівка (Видвиженець) Новомосковського району Дніпропетровської області. Спадкове майно, що залишилося на день смерті ОСОБА_2 прийняла дружина померлого ОСОБА_1 Для оформлення спадщини після смерті чоловіка позивач звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Новомосковської районної державної нотаріальної контори, однак державний нотаріус ОСОБА_3 відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємцем не представлений до нотаріальної контора будь-який правовстановлюючий документ на спадковий будинок на ім’я ОСОБА_2. Між тим, ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Низова, буд.8, в с. Миролюбівка (Видвиженець) Новомосковського району Дніпропетровської області, на підставі Акту переселенця б/н від 10.09.1978 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.07.2011 року, однак оригінал зазначеного Акту на момент відкриття спадщини було втрачено. Таким чином, позивач зазначає, що позбавлена можливості надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, тому звернулася до суду з зазначеним позовом.

До початку судового розгляду позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.

Представник відповідача - Голубівської сільської ради Новомосковського району в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечував.

Представник третьої особи Новомосковської районної державної нотаріальної контори також в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином.

Справа у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

На підставі ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надане свідоцтво про смерть ОСОБА_2, у відповідності до якого останній помер 13 жовтня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_2 державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контора ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 287/2005, у відповідності до якої ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, як спадкоємець за законом (а.с.32).

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали спадкової справи свідчать про те, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на певне нерухоме майно, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок № 8, що розташований по вул. Низова в с. Видвиженець Новомосковського району Дніпропетровської області, їй було відмовлено, оскільки нею не представлений будь-який правовстановлюючий документ на спадковий будинок (а.с.13).

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

31 січня 1966 року Міністерством комунального господарства Української СРСР затверджено Інструкцію «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у міста і селищах міського типу Української СРСР», у відповідності до якої визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація таких будинків. Акти про передачу будинків у власність переселенцям при наявності рішень про це виконкомів районних рад депутатів і довідок фінансових відділів про остаточний розрахунок переселенця за одержану будівлю є підставою для реєстрації права власності в бюро технічної інвентаризації.

Суду надано копію типового договору від 10.09.1978 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 купив в колгоспі Видвиженець житловий будинок з надвірними побудовами, що розташований по вул. Низова в с. Видвиженець Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 15).

У відповідності до довідки, виданої директором колгоспу «Видвиженець» ОСОБА_4, ОСОБА_2 сплатив борг за будинок № 8 по вул. Низова в с. Видвиженець (Миролюбівка), який переходить у його особисте володіння (а.с.6).

Суду також надано копію переселенського квитка П № 048208, виданого 21 грудня 1981 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 з сім’єю дійсно являється переселенцем в колгосп «Видвиженець» (а.с.5).

Матеріали справи містять витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий 11 липня 2011 року Новомосковським районним КП БТІ «Інвентаризатор» на ім’я ОСОБА_1, у відповідності до якого житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Видвиженець, вул. Низова, будинок 8, загальною площею 52,60 кв.м., належить на праві приватної власті ОСОБА_2, на підставі Акту переселенця б/н від 10.09.1978 року (а.с.12).

Таким чином, акт переселенця без номеру від 10.09.1978 року в розумінні цивільного законодавства на момент виникнення права власності та на момент його державної реєстрації, являвся правовстановлюючим документом, який втрачений при невідомих обставинах, що є підставою для застосування до правовідносин, що виникли між сторонами вимог ст. 392 ЦК України.

Крім того, суду надано копію технічного паспортну на садибний (індивідуальний)житловий будинок № 8 по вул. Низова в с. Видвеженець, що був виготовлений 17.05.2011 року, у відповідності до якого всі будівлі та споруди на території домоволодіння збудовані за життя його власником, всі побудови введені в експлуатацію, в порядку, передбаченому законодавством (а.с.9-11).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню. Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Низова, буд. 8 в с. Миролюбівка (Видвиженець) Новомосковського району Дніпропетровської області, на підставі Акту переселенця б/н від 10.09.1978 року, однак, а у зв’язку з втратою оригіналу документу до позивача, як до спадкоємця за законом, який вчинив всі необхідні дії, пов’язані з прийняттям спадщини, переходить право спадкування на спадкове майно у виді зазначеного житлового будинку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1220, 1223 ЦК України ст.ст. 12,76,81,89, 263, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 52,60 кв. м, житловою площею 38,60 кв. м., який складається з: житловий будинок А, сарай Б, погріб В, вбиральня Г, тимчасовий сарай Д, тимчасовий навіс Е, колодязь к, зливна яма з.я, огорожа №2-11, замощення І, що розташований по вулиці Низова, будинок 8 в с. Миролюбівка (Видвиженець) Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 13 жовтня 2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.