Ухвала суду № 72141457, 06.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4394/17 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 11-кп/783/1257/17 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого-судді Гуцала І.П.

суддів Березюка О.Г., Романюка М.Ф.,

з участю секретаря Стойка Р.З.,

розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України,

з участю прокурора Телепка В.В.,

за апеляційною скаргою прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2017 року,

в с т а н о в и л а :

вироком Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, що призначено за даним вироком, менш суворого покарання, що частково невідбуте і яке призначено за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 22.08.2017 року, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов’язків згідно ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, закрито у зв’язку з смертю позивача.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 16 травня 2014 року, близько 22 години, в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8, кримінальне провадження відносно яких закрито, перебуваючи на спортивному майданчику середньої загальноосвітньої школи № 34, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замкнена, 8, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, в групі, нанесли ОСОБА_3 удари кулаками та ногами по голові, тулубу та кінцівках, чим спричинили останньому перелом кісток носа, закриту черепно–мозкову травму, рану на нижній губі, синці на обличчі, в ділянці лівого вуха, на слизовій оболонці нижньої губи, крововилив в білковій оболонці лівого ока, садна на обличчі, на нижній губі, в поперековій ділянці, на лівій руці, що згідно з висновком судово–медичної експертизи № 797 від 16.06.2014 року відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

В апеляційній скарзі прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 просить вирок Галицького районного суду м. Львова від 2.11.2017 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України змінити в частині призначення ОСОБА_1 покарання та визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі більш суворим, яке призначено за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 22.08.2017 року, у виді обмеження волі на строк 2 роки, призначити ОСОБА_1 остаточно 2 роки обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов’язків згідно ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що вирок суду є незаконний та підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 70 КК України, а саме: неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його точному змісту.

Зазначає, що суд у вироку від 2.11.2017 року призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, поглинув вказаним покаранням аналогічне покарання у виді 2 років обмеження волі, призначене вироком Жовківського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року, яке не є менш суворим.

Вказує, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ст. ст. 408, 409 КПК України є підставою для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи і є обгрунтованим.

Наведеним у вироку доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України. Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, колегія суддів не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то колегія суддів приходить до наступного.

Згідно положень ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком Жовківського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 293, ч.2 ст. 345 КК України на 2 роки обмеження волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік.

Окрім цього, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України, яке ним було вчинено 16 травня 2014 року, тобто до постановлення вироку Жовківського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року.

Згідно частини четвертої ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Як вбачається з резолютивної частини вироку суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, поглинув вказаним покаранням аналогічне покарання у виді 2 років обмеження волі, призначене вироком Жовківського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року, яке не є менш суворим.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що вирок суду підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 70 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до ст. ст. 409, 413 КПК України є підставою для зміни судового рішення.

З огляду на викладене вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання слід змінити та призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі та визначити обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши ОСОБА_1 остаточно 2 роки обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України слід звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Відповідно до п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року слід звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання. У решті вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 405, ст. 407, ст. 409, ст. 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області ОСОБА_2 задоволити.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі більш суворим, яке призначено за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 22.08.2017 року, у виді обмеження волі на строк 2 роки, призначити остаточно ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на нього обов’язків згідно ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11