Ухвала суду № 72141454, 06.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/1029/17 Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.

Провадження № 11-кп/783/1251/17 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого-судді Гуцала І.П.

суддів Березюка О.Г., Романюка М.Ф.,

з участю секретаря Стойка Р.З.,

розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ч.2 ст. 186 КК України,

з участю прокурора Телепка В.В.,

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області Русецького Олександра Володимировича на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 3 листопада 2017 року,

в с т а н о в и л а :

вироком Городоцького районного суду Львівської області від 3 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначено покарання на чотири роки один місяць позбавлення волі.

Застосовано ст. 75 КК України та звільнено ОСОБА_1 від відбування обраного за цим вироком покарання з випробуванням на 3 роки.

В порядку ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_1 періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання з речовими доказами.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 до набрання вироку в законну силу залишено попередній – особисте зобов’язання.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 2 квітня 2017 р., о 09 год. 45 хв., у приміщенні кафе «Шашлична», що знаходиться за адресою вул. Львівська, 221 у м. Городок, Львівської області, куди вільно зайшов разом з ОСОБА_2, діючи самостійно, без згоди ОСОБА_2, із шухляди барної стійки відкрито, повторно викрав, належні потерпілій ОСОБА_3, грошові кошти у сумі 350 грн., чим розпорядився.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Львівської області Русецький О.В. просить вирок Городоцького районного суду Львівської області від 3 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України змінити в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На підставі ст. 69-1 КК України ОСОБА_1 зменшити призначене покарання за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді 4 років позбавлення волі та звільненим на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком терміном 3 роки. У решті вирок просить залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що згідно вироку суду ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. При обранні міри покарання обвинуваченому судом першої інстанції було враховано обставини, що пом’якшують покарання, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування потерпілій заподіяної шкоди. Обставини, що обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.

Вказує, що при визначенні міри покарання ОСОБА_1 суду першої інстанції слід було застосувати вимоги ст. 69-1 КК України та призначити йому покарання, строк якого не перевищує двох третин строку найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті.

Зазначає, що санкцією ч.2 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Вважає, що в порушення вимог закону України про кримінальну відповідальність суд першої інстанції безпідставно визначив ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі, тобто в розмірі, який перевищує дві третини максимального строку, передбаченого санкцією статті.

Таким чином, судом першої інстанції при визначенні покарання ОСОБА_1 неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що виразилося у безпідставному незастосуванні вимог ст. 69-1 КК України та призвело до призначення покарання більш суворого, ніж це передбачено кримінальним законом.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини Старицького М.П. у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Наведеним у вироку доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Пунктом 4 ч.1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно із положеннями п.1 ч.1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як вбачається з вироку суду, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю.

При призначенні покарання суд першої інстанції врахував обставини, які пом’якшують покарання, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування потерпілій заподіяної шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання, при розгляді кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом першої інстанції не встановлені.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки один місяць позбавлення волі. Максимальний строк покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 186 КК України становить шість років позбавлення волі, отже, з врахуванням положень ст. 69-1 КК України максимальний розмір покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_1, не повинен перевищувати чотири роки позбавлення волі.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги першого заступника прокурора про наявність підстав для застосування положень ст. 69-1 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є безумовною підставою для зміни вироку суду в цій частині.

Керуючись ст. 405, ст. 407, ст. 409, ст. 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області Русецького Олександра Володимировича задоволити.

Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 3 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69-1 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6