Ухвала суду № 72139125, 31.01.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/3515/17

31.01.2018 Провадження №4-с/311/6/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., при секретарі Гончаровій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №119 від 22.03.2017 року, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві,-

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №119 від 22.03.2017 року, звернулася до Василівського районного суду зі скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, мотивуючи тим, що на підставі рішення Василівського районного суду Запорізької області в Василівському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області було відкрите виконавче провадження щодо примусового виконавчого листа №2-2142 від 19.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу в сумі 11 767,37 грн. 01.11.2017 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», з якою стягувач не погоджується, оскільки державний виконавець поверхово підійшов до виконання своїх обов’язків та не в повному обсязі виконав виконавчі дії щодо пошуку майна та коштів боржника. в ході проведення. Також стягувач зазначає, що отримав постанову про повернення виконавчого листа 27.11.2017 року, а тому пропустив строк звернення до суду зі скаргою на дії виконавця, оскільки з моменту введення тимчасової адміністрації, а в подальшому ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» посилився адміністративний контроль за якістю складання документів, процесуальні документи підписуються Уповноваженою особою Фонду, для перевірки та погодження процесуальних документів у кількості, у якій вони надходять до Банку та Уповноваженої особи Фонду необхідний додатковий час. Крім того, велика навантаження на працівників юридичного підрозділу, пов’язаного із великою кількістю позовних заяв до Банку та Уповноваженої особи Фонду з приводу неповернення депозитних коштів вкладників, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії та інше. З урахуванням викладеного, просить поновити строк на подання скарги, визнати рішення старшого державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні №51975462 від 01.11.2017 року неправомірним та скасувати її, зобов’язати старшого державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4 відновити виконавче провадження №51975462 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2142 від 19.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу в сумі 11 767,37 грн.

Ухвалою Василівського районного суду від 28 грудня 2017 року відкрито провадження по скарзі та призначено судовий розгляд скарги.

В судові засідання, призначені на 15 січня 2018 року, 25.01.2018 року, 31.01.2018 року, представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, її неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Старший державний виконавець Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд скарги без її участі, також подала письмові заперечення на скаргу. У запереченні на скаргу вказала, що 19 серпня 2016 року державним виконавцем Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2142, виданого 19.03.2010 року Василівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу в сумі 11 767,37 грн. 19 серпня 2016 року за заявою ПАТ «ВіЕйБі Банк» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2142, виданого 19.03.2010 року Василівським районним судом Запорізької області. 27 лютого 2017 року державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 здійснений виїзд за адресою місця проживання боржника для перевірки майнового стану, проте у зв’язку з відсутністю боржника, перевірка майнового стану не проведена. 19 червня 2017 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику за місцем проживання, проте боржник за викликом не з`явився, письмових пояснень не надав. 19 червня 2017 року державним виконавцем направленим запит до бази даних ГУ Держспоживслужби Запорізької області щодо реєстрації права власності боржника. 19 червня 2017 року державним виконавцем направлено запит до бази даних АІС «Автомобіль». Згідно Інформаційної довідки від 12 липня 2017 року бази даних АІС «Автомобіль» за боржником ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб, який було оголошено в розшук відповідно до постанов державного виконавця від 08 травня 2012 року та від 02 вересня 2013 року, а також відповідно до постанов державного виконавця від 23 лютого 212 року та від 31 жовтня 2012 року накладено арешти. Протягом року з дня оголошення розшуку автомобіля його виявлено не було. 26 червня 2017 року державним виконавцем повторно було здійснено виїзд за адресою місця проживання боржника для перевірки майнового стану, проте у зв’язку з відсутністю боржника, перевірка майнового стану не проведена. Державним виконавцем зроблені відповідні запити до Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, проте інформація щодо боржника ОСОБА_3 відсутня. За таких обставин, державним виконавцем було прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу. Стягувач не позбавлений можливості повторно протягом встановлених строків пред’явити виконавчий лист до виконання. Крім того, зазначено про пропуск стягувачем строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, оскільки він своєчасно отримав постанову про повернення виконавчого листа стягувачу від 01.11.2017 року. З урахуванням викладеного, державний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги на постанову державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу.

Заінтересована особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про розгляд скарги, причини неявки суду не повідомила, письмові заперечення на скаргу не подала.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі осіб, що не з’явилися у судове засідання.

У зв’язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами Конституції України (ст.ст.124, 129) і ЦПК України (ст.18) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 19 серпня 2016 року за заявою ПАТ «ВіЕйБі Банк» державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2142, виданого 19.03.2010 року Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 11 676,37 грн. на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк».

21 грудня 2016 року виконавче провадження передано державному виконавцю Кабаченко Ю.Ю.

27 лютого 2017 року державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 здійснений виїзд за адресою місця проживання боржника для перевірки майнового стану, проте у зв’язку з відсутністю боржника, перевірка майнового стану не проведена.

19 червня 2017 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику за місцем проживання, проте боржник за викликом не з`явився, письмових пояснень не надав.

19 червня 2017 року державним виконавцем направленим запит до бази даних ГУ Держспоживслужби Запорізької області щодо реєстрації права власності боржника.

19 червня 2017 року державним виконавцем направлено запит до бази даних АІС «Автомобіль». Згідно Інформаційної довідки від 12 липня 2017 року бази даних АІС «Автомобіль» за боржником ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб, який було оголошено в розшук відповідно до постанов державного виконавця від 08 травня 2012 року та від 02 вересня 2013 року, а також відповідно до постанов державного виконавця від 23 лютого 212 року та від 31 жовтня 2012 року накладено арешти.

26 червня 2017 року державним виконавцем повторно було здійснено виїзд за адресою місця проживання боржника для перевірки майнового стану, проте у зв’язку з відсутністю боржника, перевірка майнового стану не проведена.

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку,а також про номери відкритих рахунків - інформація щодо боржника ОСОБА_3 відсутня.

Згідно відповіді з Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсію та боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи – інформація про боржника ОСОБА_3 відсутня.

01 грудня 2017 року старшим державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП №51975462 про повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на невиявлення протягом року транспортного засобу, розшук якого здійснювався поліцією.

Згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Скаржник в своїй скарзі посилався на те, що державний виконавець не провів вичерпний перелік виконавчих дій, спрямованих на своєчасне, об’єктивне, неупереджене виконання рішення, зокрема, спрямованих на пошук майна та коштів боржника, проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. Дане твердження скаржника спростовується матеріалами виконавчого провадження №51975462, яке було оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається про здійснення державним виконавцем наявні відповіді з державних баз та реєстрів, що підтверджують відсутність майна у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутність офіційного доходу або відкритих рахунків в установах банків, а також оголошений розшук автомобіля, належного боржнику, проте транспортний засіб боржника не розшукано протягом року з дня оголошення в розшук.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, про вчинення державним виконавцем всіх можливих, у даному конкретному випадку, виконавчих дій, спрямованих на розшук майна боржника та встановлення його майнового стану.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 зазначеної статті визначено права державного виконавця, зокрема входити до приміщень боржника.

Аналізуючи зміст наведених положень закону, вчинення таких дій державним виконавцем є його правом, а не обов'язком.

Суд вважає, що матеріали справи містять відомості, надані відповідними державними органами, згідно запитів державного виконавця, де зазначено про відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, належний боржнику транспортний засіб, на протязі року не розшуканий, тобто, державним виконавцем вчинено всі можливі дії на даному етапі примусового виконання рішення Василівського районного суду Запорізької області, але вони виявилися безрезультатними.

При цьому, за правилами ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче

провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, при винесенні у виконавчому провадженні №51975462 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.11.2017 року, старшим державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4, судом не встановлено порушення прав заявника, а оскаржуване рішення прийняте відповідно до закону і в межах повноважень державного виконавця, тому суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 354, 355, 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №119 від 22.03.2017 року, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України(в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повна ухвала суду складена і підписана 05 січня 2018 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6