Рішення № 72138752, 12.02.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/264/18

2-о/311/13/2018

12.02.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, заінтересовані особи: Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, яка розташована: 71601, Запорізька область, м. Василівка, бульвар Центральний, 4, Дніпрорудненська державна нотаріальна контора Запорізької області, яка розташована: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, б.15, Балківська сільська рада Василівського району Запорізької області, яка розташована: 71635, Запорізька область, Василівський район, с. Балки, вул. Каховська, 26, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,суд,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року до Василівського районного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів. Заявниця просить суд встановити факт належності їй, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12 жовтня 1994 року державним нотаріусом Дніпрорудненської державної нотаріальної контори, яке зареєстровано в реєстрі за №2966, спадкова справа №140 за 1994 рік, на житловий будинок АДРЕСА_1, та зареєстрованому 02 листопада 1994 року Василівським бюро технічної інвентаризації до реєстрової книги за №14-1078, у зв'язку з тим, що її прізвище, що зазначено в свідоцтві про право на спадщину як «ОСОБА_3», не збігається з її прізвищем зазначеним у свідоцтві про народження і паспорті.

У заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_3. Після смерті матері вона прийняла спадщину за заповітом і 12 жовтня 1994 року Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на підставі заповіту, посвідченого Василівською державною нотаріальною конторою 21 січня 1988 року, яке зареєстровано в реєстрі за №2966, спадкова справа №140 за 1994 рік, на житловий будинок АДРЕСА_1. У виданому Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 12 жовтня 1994 року помилково зазначено прізвище спадкодавця російською мовою як «ОСОБА_3», а також помилково зазначено прізвище спадкоємця «ОСОБА_1». Видане Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 жовтня 1994 року зареєстровано Василівським бюро технічної інвентаризації 02 листопада 1994 року до реєстрової книги за №14-1078 і заявниці видано реєстраційне посвідчення. Прізвище спадкодавця російською мовою «ОСОБА_3». Прізвище спадкоємця російською мовою «ОСОБА_1». Вказана помилка є перешкодою у реалізації права власності на спадкове майно, оскільки юридично помилка у прізвищі дає підстави для ствердження, що заявниця не є власником майна, зазначеного у свідоцтві про право на спадщину.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву з клопотанням про розгляд заяви за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Василівської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з'явився.

Представник заінтересованої особи Дніпрорудненської державної нотаріальної контори Запорізької області в судове засідання не з'явився.

Представник заінтересованої особи Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11 жовтня 1993 року.

Після смерті матері ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом і 12 жовтня 1994 року Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на підставі заповіту, посвідченого Василівською державною нотаріальною конторою 21 січня 1988 року, яке зареєстровано в реєстрі за №2966, спадкова справа №140 за 1994 рік, на житловий будинок АДРЕСА_1.

У виданому свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 12 жовтня 1994 року помилково зазначено прізвище спадкодавця російською мовою як «ОСОБА_3», а також помилково зазначено прізвище спадкоємця «ОСОБА_1».

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 жовтня 1994 року зареєстровано Василівським бюро технічної інвентаризації 02 листопада 1994 року до реєстрової книги за №14-1078 та видано реєстраційне посвідчення.

Прізвище спадкодавця російською мовою «ОСОБА_3», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 25 листопада 1980 року НОМЕР_3.

Прізвище спадкоємця російською мовою «ОСОБА_1», що підтверджується посвідкою про народження НОМЕР_4 від 25 липня 1941 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу від 06 серпня 2004 року НОМЕР_5.

Вказана помилка є перешкодою у реалізації права власності ОСОБА_1 на спадкове майно, оскільки юридично помилка у прізвищі дає підстави для ствердження, що вона не є власником майна зазначеного у свідоцтві про право на спадщину.

Оскільки заявниця ОСОБА_1 не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт належності правовстановлюючого документу, суд вважає необхіднимвстановити факт того, що Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого 12 жовтня 1994 року державним нотаріусом Дніпрорудненської державної нотаріальної контори, яке зареєстровано в реєстрі за №2966, спадкова справа №140 за 1994 рік, на житловий будинок АДРЕСА_1, та зареєстрованому 02 листопада 1994 року Василівським бюро технічної інвентаризації до реєстрової книги за №14-1078, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1:

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12 жовтня 1994 року державним нотаріусом Дніпрорудненської державної нотаріальної контори, яке зареєстровано в реєстрі за №2966, спадкова справа №140 за 1994 рік, на житловий будинок АДРЕСА_1, та зареєстрованому 02 листопада 1994 року Василівським бюро технічної інвентаризації до реєстрової книги за №14-1078.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик