Рішення № 72134463, 12.02.2018, Кам'янський районний суд Черкаської області

12.02.2018 Справа № 696/1333/17

2/696/112/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року м. Кам'янка

Кам’янський районний суд Черкаської області

у складі: головуючої судді Шкреби В.В.

при секретарі Ткачук Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кам»янської міської ради Черкаської області, третя особа- Шкворець ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради Черкаської області, третя особа без заявлення самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю.Свої позовні вимоги мотивували тим, що 03 лютого 1998 року померла баба позивача по материнській ліній ОСОБА_6 Юдівна.Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на її майно,в тому числі на квартиру № 7 у житловому будинку №11 по вулиці Олеся Весняного в місті Кам»янка Черкаської області.Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, є відповідач ОСОБА_2Я.(дочка померлої та мати позивача).Однак остання не претендує на спадкове майно, після смерті матері, спадкових прав на квартиру не оформляла, мешкає за іншою адресою у власній квартирі, яка належить їй на праві власності.

З 1995 року (з дня реєстрації місця проживання) у спірній квартирі разом з своєю сім»єю проживає позивач по справі ОСОБА_1 Андріївна.Вона утримує квартиру у належному, сплачує комунальні платежі тощо. 10.11.2017 року, з метою узаконення права на квартиру за власні кошти виготовила технічний паспорт на квартиру та провела оцінку її. Оскільки впродовж всього часу після смерті її баби ОСОБА_6 вона вільно відкрито володіє і користується її квартирою, а тому вважає, що набула право власності на неї за набувальною давністю.

В судове засідання сторона позивача не з»явились.Попередньо представник позивача за дорученням ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Відповідач ОСОБА_2 також подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги визнає. Представник відповідача ОСОБА_4 міськради в судове засідання не з’явився, однак у матеріалах справи є заява міського голови, в якій він просить суд розгляд справи провести без участі їхнього представника, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_5В.(чоловік позивача) також в своїй поданій до суду заяві, вказав, що на частку у спірній квартирі не претендує, просить суд задовольнити позовні вимоги на користь позивача та провести розгляд справи без його участі. Сторонам відомі наслідки визнання позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому у відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України суд в праві за наявності для того законних підстав ухвалити рішення про його задоволення.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності сторін, без здійснення технічної фіксації.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.9 Розділу XIII “Перехідні положення” ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності 15.12.2017 року цією редакцією Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи,03 лютого 1998 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, серії І-СР № 312820, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кам»янського районного управління юстиції у Черкаській області від 25.10.2017 року, актовий запис № 19 (а.с.5).

Після її смерті залишилася квартира № 7 у житловому будинку №11 по вулиці Олеся Весняного(колишня Радгоспна) в місті Кам»янка Черкаської області, яка належала останній на праві приватної власності.Належність означеної квартири ОСОБА_6 підтверджується довідкою комунального підприємства «Черкаське об»єднань бюро технічної інвентаризації» від 30.10.2017 року № 384-о та свідоцтвом про право власності, видане радгоспом «Кам»янський» від 10.04.1995 року в порядку приватизації житла( а.с.11-12).

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, є відповідач ОСОБА_2Я.(дочка померлої та мати позивача).Однак остання не претендує на спадкове майно, після смерті матері, спадкових прав на квартиру не оформляла, мешкає за іншою адресою у власній квартирі, яка належить їй на праві власності.Дана обставина підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотарільної дії , виданої 02.11.2017 року, приватним нотаріусом Кам»янського нотаріального округу ОСОБА_8В.(а.с.16).

Позивач із 1995 року проживає в квартирі № 7 у житловому будинку №11 по вулиці Олеся Весняного(колишня Радгоспна) в місті Кам»янка Черкаської області Дана обставина підтверджується довідками КП «Кам»янський водоканал» № 22 від 12.12.2017 року, ТОВ «Черкасигаз збут», ПАТ Кам»янський район електричних мереж, № 1082 від 12.12.2017 року, з яких вбачається, що з 1995 року споживачем природного газу являється ОСОБА_1, а з 2000 року споживачем водопостачання та електричної енергії (а.с.18-20).

Таким чином ОСОБА_1 починаючи з 1995 року, добросовісно заволоділа та почала користуватися зазначеною квартирою, а саме, проживає в ній, за власні кошти утримує її у належному стані, здійснює поточні ремонти та сплачує комунальні платежі. За власні кошти виготовила технічний паспорт на квартиру та провела її оцінку. Інвентарізаційна вартість квартири, станом на 10.11.2017 року складає 68898 гривень(а.с.13-15).

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).

Позивач використовує вказане нерухоме майно в особистих потребах, за свої кошти та власною працею утримує будинок та присадибну земельну ділянку, проводить ремонтні роботи, тобто більше 10 років фактично володіє спірним будинковолодінням.

За таких обставин, відповідно до положень ч.3 ст. 344 ЦК України, за позивачем слід визнати право власності за набувальною давністю на квартиру № 7 у житловому будинку №11 по вулиці Олеся Весняного в місті Кам»янка Черкаської області.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК україни, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.Однак враховуючи, що позивач в позовній заяві не просить покласти судові витрати на відповідачів, то суд за таких обставин вважає за можливе не стягувати понесені позивачем судові витрати з відповідачів по справі.

На підставі наведеного,ст.344 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 78, 89, 141 , 206, 210, 211, 259, 263, 265 ЦПК ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кам»янської міської ради Черкаської області, третя особа- Шкворець ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на квартиру № 7 у житловому будинку №11 по вулиці Олеся Весняного в місті Кам»янка Черкаської області, за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

До дня початку функцінування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаютьсясудами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII “Перехідні положення “ ЦПК України.

Суддя: