Рішення № 72134200, 07.02.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1576/16-ц

Номер провадження 2/570/56/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав, -

за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував у шлюбі з відповідачкою, від якого мають сина – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 З травня 2015 року відповідачка почала вживати алкоголь, її поведінка стала неврівноваженою та агресивною. Вона перестала піклуватися про дітей (окрім сина ОСОБА_9 вона є матір’ю ще двох дітей), залишала дітей одних, погано їх харчувала. Діти відстають у своєму розвитку. Через недогляд син ОСОБА_9 отримав опіки. Відповідачка мала намір покінчити життя самогубством. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з відповідачко. Через ці обставини позивач просить суд постановити рішення, визначивши місце проживання дитини з ним.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та заявив позов про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо їх сина ОСОБА_9. Додав, що відповідачка не змінила свою поведінку, перешкоджає у побаченнях з сином. Вона не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини. Зважаючи на це вважає свій позов обґрунтованим.

Відповідачка подала зустрічний позов про визначення місця проживання дитини. Вона частково спростовує обставини, на які покликається позивач як на обґрунтування заявленого позову. Зазначає, що поведінка батька дитини не завжди була адекватною. Навпаки, це він винен у розпаді сім’ї. Відповідачка за первісним позовом займається вихованням дітей, належно їх утримує. Тому просить визначити місце проживання дитини – сина ОСОБА_9 з нею.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав заявлений позов в повному обсязі, зустрічний позов не визнав. Додав, що відповідачка перешкоджала у побаченні з дитиною, через що позивач змушений був звертатися до органів опіки та піклування. Розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15.07.2016 року № 300 йому були визначені дні та години побачень з дитиною. Проте відповідачка чинила перешкоди у таких побаченнях. При відвідуванні дитини помічав, що у неї на тілі були синці, також у дитини був вивих ноги. Це свідчить про те, що мама дитини не здійснює належного догляду за нею. ОСОБА_7 дозволяє собі палити цигарки у приміщенні, де перебувають діти. Вважає, що поведінка ОСОБА_7 дає підстави для позбавлення її батьківських прав, а дитина має проживати з батьком. Тому просить задоволити заявлений позов.

В судовому засіданні позивачка за зустрічний позовом свій позов підтримала в повному обсязі, первісний позов не визнає. Додала, що вона займається суспільно-корисною працею, має доходи, винаймає житло, де для дітей створені всі належні умови для проживання та їх розвитку. Навпаки, позивач приїздить на побачення з дитиною, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп’яніння. Зазначила, що вона «вживає спиртне як всі нормальні люди», її поведінка не переходить меж недозволенності. Дійсно, був випадок коли вона хотіла закінчити життя самогубством, але це було з вини ОСОБА_6 Не заперечує, що щоденно палить цигарки. Проте вважає себе доброю мамою. А тому просить задоволити заявлений нею позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, вважає, що немає підстав для позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав. Щодо решти заявленого позову, то вирішення заявлених позовних вимог покладає на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін та учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення частково; зустрічний позов ОСОБА_7 не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі з 11.07.2014 року, від якого мають сина – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17.03.2016 року шлюб між сторонами був розірваний.

На даний час дитина - син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір’ю.

ОСОБА_7 винаймає житло, працює перукарем, має незначні доходи, про що надавала пояснення.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, та ОСОБА_2 (яка була допитана за правилами свідка) надали показання про те, що поведінка ОСОБА_7 не свідчить про належне виконання нею своїх батьківських обов’язків.

Свідок ОСОБА_10 повідомила суду, що ОСОБА_7 мало приділяє уваги дітям, зловживає спиртними напоями. Так часто бувало, коли вона ще перебувала у шлюбі з її сином. ОСОБА_7 неодноразово залишала помешкання, і троє малолітніх дітей знаходилися в квартирі одні (навіть вночі). Розповіла, як до її сина (батька двох старших дітей, коли син вже не проживав з ОСОБА_7) вночі телефонували діти, повідомляли що «їм страшно, мами немає», і тоді син вимушений був їхати до дітей посеред ночі.

ОСОБА_2, окрім підтвердження вищевикладених обставин, додатково повідомила те, що ОСОБА_7 неодноразово застосовувала в присутності малолітніх дітей нецензурну лайку по відношенню до батька наймолодшої дитини - ОСОБА_6, застосовувала до нього та до неї фізичну силу. Також розпивала спиртні напої, під час впливу яких писала передсмертні записки. ОСОБА_7 має нестійкий психоемоційний стан, при відвідуванні свідком дітей ОСОБА_7 часто їх смикала, від чого ті плакали. Не привчає дітей до порядку, старші діти відстають в розвитку, матір практично не займається їх розвитком та вихованням. Коли син ОСОБА_9 отримав опіки, то ОСОБА_7 не хотіла везти дитину до медичного закладу. Коли дитина отримала травму ноги, то вона зняла дитині гіпс. У дітей була короста. В присутності дітей палить цигарки, має нікотинову залежність; також в присутності дітей дозволяє собі вживати алкогольні та слабоалкогольні напої. За десять років тричі укладала шлюб і тричі його розривала. Коли дитину привозили до свідка додому, то ОСОБА_8 був занедбаний, мав неохайний одяг. Свідок вважає, що така мама не може належно виховати її онука, малолітню дитину ОСОБА_8, та не може забезпечити належний розвиток дитини.

Свідок ОСОБА_11 додала, що при обстеженні нею умов проживання дітей у помешканні ОСОБА_7 був виявлений безлад на кухні, немиті тарілки, недоїдки їжі і недопалки, відсутність приготовленої свіжої їжі. Також на кухні були порожні пляшки від алкоголю. Діти не були зайняті увагою матері, в квартирі було прохолодно, за зовнішніми ознаками ОСОБА_7 мала стан алкогольного сп'яніння. Діти були у занедбаному стані, постільна білизна була брудною.

Встановлені вище обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 не забезпечує належні умови для проживання дітей, своєю поведінкою не показує їм гарний приклад, не пропагує здоровий спосіб життя.

Тому суд вважає, що, враховуючи інтереси дитини, доцільно визначити місце проживання сина ОСОБА_9 саме з батьком дитини.

Адже в ході розгляду справи не були здобуті докази того, батько дитини буде гірше піклуватися про дитину, ніж мама дитини; чи у нього створені гірші умови для проживання дитини; чи батько дитини не буде займатися її вихованням.

Орган опіки та піклування надав суду висновок, згідно якого вважає, що дитина може проживати як з матір’ю, так і з батьком.

Таким чином в ході розгляду справи не підтвердилися доводи ОСОБА_7 про те, що вона належним чином забезпечує умови для проживання дитини; доглядає за дитиною на достатньому рівні; піклується про здоров’я дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

01 липня 2017 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "М.С. проти України" в якому було констатовано порушення Україною прав батька при розгляді справи щодо визначення місця проживання дитини.

Зокрема, у рішенні наголошувалося на тому, що при розгляді справ такої категорії слід враховувати у першу чергу інтереси дитини.

При розгляді справи було встановлено, що інтереси дитини будуть якнайкраще враховані за умови проживання дитини з батьком дитини.

В той же час при розгляді справи не були встановлені підстави для задоволення позову про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав. І хоча відношення мами дитини до її сина не в повній мірі відповідає приписам СК України та інших нормативно-правових актів, що визначають права та обов’язки батьків щодо їх дітей, проте такі порушення ОСОБА_7 приписів закону не є критичними. На думку суду, ухвалення рішення про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав буде надмірним втручанням суду її права.

За наведеного у задоволенні решти заявленого позову ОСОБА_6 слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Таким чином з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 повинні бути стягнуті судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав - задоволити частково.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_8 (23.10.2014 р.н.) з батьком дитини - ОСОБА_6.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати у сумі 551 грн. 20 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визначення місця проживання дитини - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 13.02.2018 року