Постанова № 72131735, 06.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/805/17 Головуючий у І інстанції Лісовенко П. І.Провадження № 22-ц/780/579/18 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 58 06.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2018 року м. Київ

справа № 380/805/17

провадження № 22ц/780/579/18

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Іванової І.В., Сліпченка О.І., Гуля В.В.

при секретарі - Тимошевській С.І.

сторони :

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_4

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» Тетіївський районний підрозділ

співвідповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Тетіїівського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року у складі судді Лісовенко П.І., повний текст складений 13.12.2017 року,

встановила:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України:

пункт 8) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується;

пункт 9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 11 квітня 2017 року в АДРЕСА_1 працівники Тетіївського РП ПАТ «Київобленерго» склали Акт про порушення ним п.48 ПКЕЕН, а саме, приєднання проводки з клем вхідного комутаційного пристрою, встановленого перед електролічильником, електроенергія що споживається не враховується. Засіданням комісії по розгляду даного акту, складений протокол, в якому зазначено, що порушення сталося з вини споживача, вчинене відкритим способом. Вважає, що протокол складений з порушеннями норм законодавства в сфері енергопостачання, що в свою чергу є порушенням його прав, тому просив визнати недійсним рішення комісії ПАТ «Київобленерго» Тетіївського РП по розгляду акту від 11.04.2017 року №К033888 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 19.05.2017 року, та стягнути судовий збір.

У серпні 2017 року ПАТ «Київобленерго» подав зустрічний позов в подальшому з уточненнями до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією мотивуючи тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири №18, а ОСОБА_5 власником кв.17 які є об'єднаними, остаточно просили стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Київобленерго» вартість безобліково використаної електроенергії в розмірі 17427,72грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року у позові ОСОБА_4 до ПАТ «Київобленерго» відмовлено, зустрічний позов ПАТ «Київобленерго» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Київобленерго» 17427,72грн. та 1600 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що квартира 18 споживає електроенергію через лічильник, а квартира 17 споживає електроенергію через подовжувач з квартири 18, оскільки більше 10 років тому Тетіївське РП в односторонньому порядку демонтував лічильник з квартири 17, в якій на той час ніхто не проживав. Лічильник демонтували а проводи залишились, тепер РП вважає що було самовільне підключення, хоча про крадіжку не може йти мова. Також судом не взято до уваги покази свідків щодо початку проведення робіт без участі власників та свідків, а задіяли їх лише після того, як щось працівниками відповідача було зроблено. Тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічного відмовити та стягнути на його користь 1600 грн. судових витрат.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Київобленерго» зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є необґрунтованими та безпідставними, а рішення суду відповідає вимогам закону. Так щодо відсутності лічильника у квартирі № 17 мешканці повинні були повідомити, проте ніяких повідомлень від власника не поступало, про те, що власником квартири №17 є ОСОБА_5 товариству стало відомо під час судового розгляду у зв'язку із чим були уточнені позовні вимоги, оскільки ОСОБА_4 жодної інформації щодо цього не надавав. Щодо показів свідків зазначили, що штатний співробітник замовника знімав покази лічильника, і не має права проводити контрольні огляди та виявляти самовільні підключення у споживачів, тому просили залишити рішення суду без змін.

В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_4 скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Київобленерго» заперечував проти скарги, посилався на її безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали цивільної справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_5 є власником квартири №17 у цьому будинку.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є споживачами електричної енергії.

11.04.2017 року під час проведення перевірки за місцем проживання відповідачів був складений акт про порушення № К 033888, в якому зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, порушив п.48 ПКЕЕН, а саме встановлено приєднання проводки з клем вхідного комутаційного пристрою, встановленого перед електролічильником, електроенергія що споживається не враховується.

Із пояснень в суді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що квартира №17 та №18 об'єднані, і квартира №17 до електромережі приєднана через електричний подовжувач з квартири №18.

Із пояснень в суді свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що в ході проведення перевірки було виявлено рух проводів у вузлі обліку електроенергії за адресою: АДРЕСА_1. При цьому працівників енергопостачальника до квартир №18 та №17 для встановлення переліку струмоприймачів та огляду електропроводки допущено не було.

19.05.2017 року на засіданні комісії по розгляду Акту №К 033888 від 11.04.2017 року про порушення Правил користування електроенергією було прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією». Рішення комісії оформлено протоколом №0153 від 19.05.2017 року (а.с.23).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд виходив з того, що акти, протоколи є лише документи, що фіксують певну інформацію, виступають у виді доказів, які підлягають оцінці судом в порядку вимог ст.212 ЦПК України, їх оскарження не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Колегія судів не погоджується з таким висновком, з наступних підстав.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проте, варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст.11 Закону України «Про електроенергетику»).

Згідно із п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлено, що у разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку. Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку.

Згідно п.6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку (п.6.43 Правил НКРЕ).

Верховним Судом України у постанові № 6-4цс11 від 6.11.2011 року зроблено правовий висновок про те, що акт є лише фіксацію порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання Правил, і згідно зі ст.57 ЦПК України є доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, і його оскарження не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Крім цього, Верховний Суд України визначаючи таку правову позицію, зазначив, що акт розглядається на засіданні комісії із запрошенням споживача, яка при доведеності зафіксованих актом обставин, від імені енергопостачальника та відповідно до Методики може визначити негативні для споживача наслідки.

Отже, Верховний Суд України у своєму рішенні встановив неможливість оскарження лише акту і вказав, що негативні наслідки наступають для споживача саме на підставі рішення комісії.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, вимоги ст.ст.4, 23 ЦПК України та ст.16 ЦК України, п.53 Правил КМУ, п.6 та 7 Порядку, п.6.42 Правил НКРЕ, п.25 Договору, колегія суддів приходить висновку про можливість оскарження споживачем рішення комісії з метою захисту своїх прав та обов'язків, оскільки останнє тягне за собою негативні наслідки для нього.

Згідно із п.п. 42, 48 Правил КМУ споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п.53 Правил КМУ у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються:

відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Вищезазначені вимоги ПКЕЕН під час перевірки у позивача та проведення засідання комісії з розгляду Акту дотримані не були.

Так, в Акті від 11.04.2017 року не зазначені всі необхідні дані, що передбачені п.4.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року, а саме : не встановлено факту наявності напруги у проводах при відключенні запобіжників на ввідному розподільчому щитку. Таким чином не спростовані пояснення споживачів про те, що квартира 18 споживає електроенергію через лічильник, а квартира 17 споживає електроенергію через подовжувач з квартири 18, оскільки більше 10 років тому Тетіївське РП в односторонньому порядку демонтував лічильник з квартири 17, в якій на той час ніхто не проживав, тому проводи, що залишились не використовуються.

Крім того, складена схема електропостачання споживача не дає достатніх вихідних даних для того, щоб зробити обґрунтований висновок щодо того, до якої мережі (енергопостачальника чи споживача) було здійснене підключення кв.17, а тому і не можна зробити висновок, щодо відповідності визначення періоду (12 місяців, 6 місяців чи 3 роки), за який повинен бути виконаний розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, вимогам Методики.

Матеріали справи не містять доказів, що позивачами споживалась необлікована електрична енергія, оскільки з Акту вбачається, що працівники енергопостачальника під час вирішенні питання щодо оплати заборгованості за спожиту електроенергію, виявили провід шляхом візуального огляду, без використання спеціальних технічних засобів та демонтажу оздоблювальних конструкцій, що свідчить про можливість виявлення під час контрольного огляду засобу обліку проведеного належним чином та не перевірили наявності напруги у проводах при відключенні запобіжників на ввідному розподільчому щитку.

З вищенаведених підстав доводи позивача про те, що виявити такі порушення представники постачальника електричної енергії мали можливість під час проведення контрольного огляду приладу обліку, заслуговують на увагу, оскільки контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень (п.1.2 Правил НКРЕ).

Крім того, слід зазначити, що якщо споживач учинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (пп.а п.3.1 Методики).

Таким чином, оскільки Акт про порушення про порушення було складено з порушенням вимог ПКЕЕН та Методики НКРЕ, то нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі такого акта є протиправним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають до задоволення, оскільки рішення комісії є неправомірним, тому у задоволенні зустрічних вимог ПАТ «Київобленерго» слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, відповідно до ст.376 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, колегія судів, -

постановила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Тетіїівського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати рішення комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 0153 від 19.05.2017 року, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією № К 033888 від 11.04.2017 року щодо ОСОБА_4.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 1600 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: І.В.Іванова

Судді: