Постанова № 72130295, 07.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14332/17 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/250/18 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Грушицького А. І., Киці С. І.,

з участю:

секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,

розглянувши в місті Луцьку, призначену до розгляду без повідомлення учасників справи, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» (скорочено ПАТ «Акцент-Банк») звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 21.06.2014 року укладено генеральну угоду про реструктуризацію боргу і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої останній надано кредит шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 6761,26 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів на суму залишку заборгованості по кредиту, з кінцевим терміном повернення не пізніше 31.12.2014 року. Банк свої зобов'язання виконав належним чином, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, станом на 22.03.2017 року заборгованість останнього за кредитним договором становить 21186,44 грн., з яких заборгованість за кредитом 6761,26 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 1,88 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 7843,05 грн., штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди 6580,25 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд неправильно визначив дату з якої необхідно рахувати початок перебігу строку позовної давності, банк вважає, що звернувся з позовом в межах строку, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 29 січня 2018 року справу на підставі ст. ст. 366, 369 ЦПК України призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду 19 вересня 2017 року тобто, із пропуском строку позовної давності. Поважних причин пропуску строку звернення до суду банк не вказав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 21.06.2014 року укладено генеральну угоду про реструктуризацію боргу і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої останній надано кредит шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 6761,26 грн. строком на 6 місяців, з 21.06.2014 р. по 31.12.2014 р., в обмін на зобов'язання боржника по поверненню кредиту, сплаті процентів в розмірі 0,001% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, з кінцевим терміном повернення не пізніше 31.12.2014 року. Погашення заборгованості здійснюється з 01 по 25 число кожного місяця шляхом надання позичальником банку щомісячного платежу в сумі 1126,88 грн. для погашення заборгованості по кредиту, котра складається з заборгованості по кредиту, процентах, а також інших витрат у відповідності з Умовами та правилами (а.с. 6).

Дані обставини підтвердили учасники справи. Разом з тим відповідно до наданої суду копії генеральної угоди дана угода підписана не відповідачем ОСОБА_2, а іншою особою, про що зазначено в угоді.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно постанови Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-20цс14 позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Пунктом 2.2. генеральної угоди встановлено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах і правилах більш ніж на 31 день по зобов'язаннях, строк яких не настав, Сторони узгодили, що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення вважається простроченою.

Згідно п. 2.1. генеральної угоди погашення кредиту повинно відбуватися шляхом внесення з 01 по 25 число кожного місяця платежу в сумі 1126,88 грн.

В письмовому запереченні на позовну заяву представник відповідача вказує, що у зв'язку із значним погіршенням матеріального становища відповідача, остання кредит не сплачувала взагалі (а.с. 36). Теж саме вказано відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, строк сплати чергового платежу закінчився 25 липня 2014 року. Вказане підтверджується і розрахунком, наданим банком, який міститься в матеріалах справи.

Відповідачем ОСОБА_2 подано в суд першої інстанції заяву про застосування позовної давності (а.с. 35).

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки кредитним договором встановлено, що строком повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення, тобто 26 серпня 2014 року, а банк звернувся в суду з позовом лише 19 вересня 2017 року тобто, із пропуском строку позовної давності.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апеляційної скарги про те, що оскільки строк дії договору по 31 грудня 2014 року, то саме з цієї дати слід відраховувати строк позовної давності - три роки, оскільки, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Крім того, належних та допустимих доказів укладення генеральної угоди між сторонами саме на таких умовах, про які зазначає позивач, не надано, а тому суд застосував строк позовної давності, виходячи з доводів сторони відповідача, враховуючи, що відповідач визнає обставини укладення такого договору.

На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 12 лютого 2018 року.