Постанова № 72130200, 07.02.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2416/17

провадження №2-а/165/23/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську справу за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

18.10.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Вимоги мотивує тим, що постановою відповідача від 14.12.2016 року у справі про порушення митних правил №2501/20505/2016 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., оскільки він нібито 11.06.2016 року через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, та було пропущено строк транзитного перебування автомобіля. Позивач стверджує, що всупереч відомостях зазначених у постанові, він ніколи не перетинав митний кордон на вищевказаному автомобілі в режимі транзит, не є власником транспортного засобу, адмінправопорушення не вчиняв, тому вважає, що постанова про порушення ним митних правил винесена посадовою особою з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів та норм Митного кодексу України, необґрунтовано, упереджено, без встановлення його вини, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідачальності та накладення адміністративного стягнення. Просить визнати протиправними дії заступника начальника Волинської митниці ДФС - Германа В.М. та скасувати постанову № 2501/20505/2016 від 14.12.2016 року у справі про порушення митних правил.

Також зазначає, що він періодично перетинав кордон України з Республікою Польщі, користуючись послугами приватних транспортних перевезень. Під - час митного контролю водієм особисто надавались для перевірки паспорти усіх пасажирів, який, на думку позивача, міг незаконно без відома та згоди пасажира, скористатись паспортом останнього для виїзду за кордон та оформити ввезення автомобіля на ім'я позивача.

Зазначає, що на розгляд справи, який відбувся у відсутності позивача, останній не викликався, про день, час місце розгляду повідомлений не був, тому вважає, що постанова про порушення ним митних правил прийнята посадовою особою з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів та положень Митного кодексу України, необґрунтовано, упереджено, без встановлення його вини, з порушенням законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідачальності та накладення адміністративного стягнення.

Крім того зазначає, що протокол про порушення митних правил від 08.11.2016 року складений на іншу фізичну особу - ОСОБА_5. Вказує, що пояснень по суті порушення у нього не відбирались. Даний протокол надсилався ОСОБА_5 на адресу: АДРЕСА_1, де позивач ніколи не проживав. Крім того, стверджує, що посадові особи Волинської митниці ДФС, без передбаченого у КУпАП порядку, на свій розсуд, внесли зміни до зазначеного протоколу актом уточнення, змінивши по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 і виправили адресу позивача на АДРЕСА_4

Зазначає, що 27.06.2017 року він звертався до суду з позовом про скасування оскаржуваної постанови, однак ухвалою Нововолинського міського суду від 12.09.2017 року позов було залишено без розгляду по причині пропуску строків звернення до суду.

18.09.2017 року позивач повторно звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у справі про порушення митних правил №2501/20505/2016 та ухвалою Нововолинського міського суду по справі №165/2189/17 від 20.09.2017 року позов залишено без розгляду в зв'язку з тим, що ним не було надано підтверджень поважності пропуску звернення до суду. Стверджує, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 21.06.2017 року, під час складання протоколу та розгляду справи він був відсутній, викликів відповідача особисто не отримував, а тому просить поновити строк звернення до суду, як такий що пропущений з поважних причин та визнати протиправною і скасувати постанову № 2501/20505/2016 від 14.12.2016 року у справі про порушення митних правил.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у адміністративному позові, просить позов задовольнити повністю. Наголошує, що її довіритель періодично виїжджає до РП на тимчасові заробітки, що підтверджується копією паспорта позивача для виїзду за кордон. Стверджує, що він з 7.10.2016 року по 12.12.2016 року перебував у Польщі, тому не міг отримати виклик на розгляд адміністративного протоколу про порушення митних правил, який відбувся 14.12.2016 з прийняттям оскаржуваної постанови.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В поданих до суду запереченнях просить у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у запереченнях (а.с.40-42)

На підтвердження доводів позивача щодо його відсутності протягом жовтня 2016 - грудня 2016 року за місцем проживання, судом допитаний свідок ОСОБА_6, який показав, що його син ОСОБА_2, а не ОСОБА_2, як вказано у адміністративному протоколі, проживає за адресою АДРЕСА_2, на дану адресу ніяких листів на імя позивача не надходило. Стверджує, що за адресою :АДРЕСА_1 позивач ніколи не проживав. Заперечив належність йому чи позивачу підпису на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення про виклик на 14.12.2016 року. (а.с.28).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, показання свідка ОСОБА_6, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича у справі про порушення митних правил №2501/205005/2016 від 14.12.2016 року визнано винним ОСОБА_2 у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.9,10).

У оскаржуваній постанові №2501/20505/2016 від 14.12.2016 року вказано, що 11.06.2016 року через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС ОСОБА_2 на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, та пропущено строк транзитного перебування автомобіля в митному режимі транзит, у встановлений ст.95 Митного кодексу України строк автомобіль не було вивезено за межі митної території України. Зокрема, вказаний транспортний засіб з митної території не вивозився та його в інший митний режим, не заявлено. Термін вивезення вищевказаного транспортного засобу з митної території України закінчився.

У зв'язку з вищенаведеним, старшим державним інспектором митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС ОСОБА_7 08.11.2016 року, у відсутність особи позивача, який перебував у РП, було складено протокол про порушення митних правил за № 2501/20505/2016 по факту вчинення ОСОБА_2. порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України (а.с.31-34).

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 Митного Кодексу України, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, протокол про порушення митних правил складено на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_3.

Однак позивач ОСОБА_2, проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_4, що підтверджено в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 та довідкою адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області (а.с.55).

Волинською митницею ДФС було складено акт 09.11.2016 року щодо уточнення по батькові особи, яка притягується до відповідальності, та вказано, що вважати правильним прізвище, ім'я по батькові особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 (а.с.54) Однак таке внесення змін в протокол про порушення митних правил не передбачено чинним законодавством.

В суді встановлено, що позивач не був повідомлений про час та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, який був складений 08.11.2016 року, та прийняття постанови, оскільки виклики направлялися позивачу на адресу АДРЕСА_1( а.с.50,51), де останній ніколи не проживав та не є зареєстрованим. Під час складення протоколу свідки не допитувалися, пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності не відбирались.

За таких обставин ОСОБА_2 був позбавлений можливості бути присутнім під час складання протоколу про порушення митних правил та скористатись наданими йому правами.

На думку суду, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не з'ясував дані про особу щодо якої складено протокол, що свідчить про невиконання вимог про повне і всебічне з'ясування обставин справи.

У відповідності до ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

Наведені обставини (непідтвердження ввезення позивачем спірного автомобіля, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності) мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Частиною 1 статті 9 Основного Закону України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті рішення Волинська митниця ДФС, як орган владних повноважень, повинна діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що відповідач, розглянувши справу про порушення митних правил на підставі протоколу про адмінправопорушення, який складений за відсутності позивача, діяв не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, прийняв оскаржувану постанову.

Як зазначено у ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтвердили факт ввезення саме позивачем на митну територію України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в митному режимі транзит транспортного засобу марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як зазначає позивач, постанова про адміністративне правопорушення йому була вручена лише 21.06.2017 року. 27.06.2017 року він звертався до Нововолинського міського суду з позовом про скасування оскаржуваної постанови, однак ухвалою Нововолинського міського суду від 12.09.2017 року позов було залишено без розгляду по причині пропуску строків звернення до суду. 18.09.2017 року позивач повторно звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у справі про порушення митних правил №2501/20505/2016 та ухвалою Нововолинського міського суду по справі №165/2189/17 від 20.09.2017 року позов залишено без розгляду в зв'язку з тим, що ним не було надано підтверджень поважності пропуску звернення до суду.

Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює даний процесуальний строк з метою відновлення порушеного права позивача.

При цьому суд враховує, що відповідачем не надано доказів отримання позивачем копії оскаржуваної постанови від 14.12.2016 року, а тільки зазначено, що така йому направлена поштовим зв'язком 15.12.2016 року згідно з рекомендованим повідомленням №4500807589692.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 79, 242, 243, 246 КАС України, на підставі ст. ст. 469, 486, 494, 526 Митного кодексу України, суд

вирішив:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича № 2501/20505/2016 від 14.12.2016 року у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук