Рішення № 72129271, 15.07.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4941/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого – Комаровської Н.В.,

Суддів – Калараша А.А., Луняченка А.В.,

З участю секретаря – Волчанського О.Ю.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 17 жовтня 2013р.,-

в с т а н о в и л а :

19.06.2013р. ПАТ «Дельта Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те,що 17.03.2008р. між ТОВ «Український промисловий банк»,правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав,а ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 15049,51 доларів США з розрахунку 11,00% річних на строк з 17.03.2008 р. по 16.03.2015 р.

За умовами кредитного договору відповідач повинна була щомісяця здійснювати погашення заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами. У результаті невиконання умов кредитного договору у відповідача станом на 09.04.2013 року виникла заборгованість в сумі 95764,07 грн., з яких: тіло кредиту - 80536,03 грн.; відсотки - 15583,78 грн.; комісія - 2644,26 грн.

В той же день,тобто 17.03.2008р., між банком та ОСОБА_3М був укладений договір поруки, згідно якого остання зобов'язалась сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 95764,07 грн. та судові витрати в сумі 957,64 грн.

Відповідачі в судове засіданні не з*явились.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 17 жовтня 2013р. позов задоволений в повному обсязі.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 25.11.2013р. відмовлено представнику ОСОБА_4 в перегляді заочного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що воно ґрунтується на неповно досліджених обставинах справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги ,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов банку,суд виходив з того,що ОСОБА_4 не сплачувала заборгованість за кредитним договором, укладеним між нею та ТОВ «Український промисловий банк»,правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»,яка станом на 09.04.2013р. склала 95764,07 грн.

З таким висновком суду погодитись неможна,оскільки він не ґрунтується на доказах,наданих сторонами та досліджених судом першої інстанції.

Так,дійсно, 17.03.2008р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав,а ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 15049,51 доларів США з розрахунку 11,00% річних на строк з 17.03.2008 р. по 16.03.2015 р.

За умовами кредитного договору відповідач повинна була щомісяця здійснювати погашення заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами. У результаті невиконання умов кредитного договору у відповідача станом на 09.04.2013 року виникла заборгованість в сумі 95764,07 грн., з яких: тіло кредиту - 80536,03 грн.; відсотки - 15583,78 грн.; комісія - 2644,26 грн.

В той же день,тобто 17.03.2008р., між банком та ОСОБА_3М був укладений договір поруки, згідно якого остання зобов'язалась солідарно відповідати перед банком у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України забов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного Кодексу України,інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення забов*язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом.

Оскільки доказами по справі підтверджено і не заперечувалось представником ОСОБА_4 в засіданні судової колегії те,що договір кредиту був укладений та ОСОБА_4 отримала за договором кошті в сумі 15049,51 доларів США ,вона повинна виконати своє забов*язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування ними.

Разом з тим, стаття 10 ЦПК України передбачає,що кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність

фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Стягуючи солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суму боргу 95764,07 грн., суд не звернув уваги на те,що в матеріалах справи відсутній розрахунок суми заборгованості,який є обов*язковим доказом розміру позовних вимог по даній категорії справ.

Звертаючись з позовом до боржників про стягнення вказаної суми,позивач обмежався довідкою про суму заборгованості,не надавши розрахунку цієї суми,з якого би вбачалось,з якого часу ОСОБА_4 не повертала кредитні кошти,чи враховувались суми,які вона погашала,як і за який період нараховувались штрафні санкції.

З врахуванням неповного дослідження судом першої інстанції обставин справи та перевіряючи доводи апеляційної скарги,судова колегія запропонувала ПАТ «Дельта Банк» надати розрахунок заборгованості та докази в підтвердження права вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором,укладеним із ОСОБА_4 17.03.2008р (а.с.109).

На пропозицію апеляційного суду позивач направив Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань TOB «Укрпромбанку» на користь ПAT «Дельта Банк» від 30.06.2010р., відповідно до п.4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ « Дельта Банк» замінює ТОВ « Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п.4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанком» ТОВ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

З витягу із Додатку № 2 вбачається,що право вимоги до ПАТ «Дельта Банк» перейшло і за кредитним договором ,укладеним із ОСОБА_4 17.03.2008р.

Із розрахунків,наданих позивачем,вбачається,що вони проведені з часу укладення вищезазначеного договору,тобто з 01.07.2010р. та не містять в собі посилання на суму заборгованості на 09.04.2013р. в розмірі 95764,07 грн.,яка стягнута рішенням суду.

На 01.07.2010р. у ОСОБА_4 вже існувала заборгованість в сумі 12200,05 доларів США, тобто яка виникла до укладення договору між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк»,однак її розрахунок суду не наданий,хоча врахований позивачем при визначення загальної суми заборгованості.

Виходячи з наведеного,судова колегія погоджується із доводом апелянта про те,що позивач не довів розмір своїх позовних вимог, тому стягнення заборгованості в розмірі 95764,07 грн. на користь ПАТ «Дельта Банк» не відповідає засадам законності та обґрунтованості рішення суду.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення чи неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи,що суд порушив норми цивільно-процесуального права,які регулюють питання доведеності позовних вимог, що призвело до невідповідності

висновків суду обставинам справи,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовільнити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 17.10.2013р. скасувати.

В позові ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: А.А.Калараш

ОСОБА_5