Постанова № 72129134, 07.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1481/18

Номер справи місцевого суду: 523/14471/16-ц

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Буги Петра Васильовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР про визнання права власності на спадкове майно за заповітом посилаючись на те, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, він є її дідом по лінії батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Після смерті діда відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки та з частини житлового будинку АДРЕСА_1, які належали йому на праві власності. Під час свого життя 28.11.2005 року дід склав заповіт, яким заповідав її дядьку, ОСОБА_10, 1/2 частину майна, позивачу та її брату ОСОБА_8 в рівних частинах іншу 1/2 частину майна.

Позивач звернулася з заявою до нотаріальної контори, однак не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом так як дізналася, що дідусь 22.06.2007 року уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки та частини домоволодіння з її братом ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в свою чергу отримавши кредит передав майно в іпотеку.

Також позивачу стало відомо про складання заповіту від 08.02.2008 року про заповідання всього майна її дяді ОСОБА_10. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07.08.2012 року договори купівлі-продажу земельної ділянки та частини домоволодіння від 22.06.2007 року, заповіт від 08.02.2008 року та договір іпотеки від 22.02.2008 року були визнанні недійсними. Оскільки діючим залишився заповіт 28.11.2005 року і лише вона вчинили дії щодо прийняття спадщини , тому вважає себе єдиною спадкоємицею майна після діда. Через відсутність правовстановлюючих документів позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5. задоволено, визнано за ОСОБА_5. право власності на земельну ділянку площею 0,0520 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівельних споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_3, позначеного в плані літ. "А", і господарські побутові будівлі та споруди "Б" - літня кухня, "З"-літня кухня, "И"- навіс, "Й"-навіс, "Л"- навіс, "К" - гараж, "М" - сарай, ІІІ-V - мостіння, №6,11,13 огорожа, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Знято заборону відчуження з земельної ділянки площею 0,0520 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою АДРЕСА_2, яка була накладена приватним нотаріусом ОМНО Юрасовою А.М. за реєстровим номером 451 на підставі договору іпотеки від 22.02.2008 року укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», зареєстрованим за номером 450.

Знято заборону відчуження з житлового будинку загальною площею 70,8 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_3, позначеного в плані літ. "А", і господарські побутові будовлі та споруди "Б" - літня кухня, "З"-літня кухня, "И"- навіс, "Й"-навіс, "Л"- навіс, "К" - гараж, "М" - сарай, ІІІ-V - мостіння, №6,11,13 огорожа, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М. за реєстровим номером 458 на підставі договору іпотеки від 22.02.2008 року укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», зареєстрованим за номером 457.

Стягнуто з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 6890 грн. в рівних частинах.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Буга П.В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 3 п. 4 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі..

Задовольняючи позов ОСОБА_5 суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер дід позивача ОСОБА_8. За життя 28.11.2005 року ним було складено заповіт за змістом якого ОСОБА_8 заповідав 1/2 частину свого майна ОСОБА_10, а іншу 1/2 частину ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в рівних частках кожному. ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер батько позивача ОСОБА_9. Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про смерть, про народження, заповіту.

07.08.2012 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси, прийнятим по справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договорів іпотеки, стягнення моральної шкоди, вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2007 р. площею 0,0520 га., що розташована на території Ленінського району м. АДРЕСА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Юрасовою А.М., реєстровий номер 3176, визнано недійсним договір купівлі-продажу 7/10 частини домоволодіння, розташованого за адресою м. АДРЕСА_5, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М., реєстровий номер 3189, визнано недійсним заповіт від 08.02.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстровий номер 888, за яким ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 заповідав на випадок своєї смерті все належне йому майно ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також визнано недійсними іпотечні договори від 22.02.2008р. посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М., реєстровий номер 458 та реєстровий номер 451.

Як видно із змісту вказаного рішення судом було встановлено, що 08.02.2008 р., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 зробив розпорядження, яким заповідав все належне йому майно в тому числі і житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_10 Заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плужник Г.О., реєстровий номер 888.

За договором купівлі-продажу від 22.06.2007 р. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 продав, а ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, придбав земельну ділянку площею 0,0520га., яка розташована на території Ленінського району м. Одеси по АДРЕСА_6 Договір був посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Юрасовою А.М., реєстровий номер 3176.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.06.2007р. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 продав, а ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, придбав 7/10 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_7 Договір був посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Юрасовою А.М., реєстровий номер 3189.

Отже, з урахуванням прийнятого рішення на теперішній час є діючим заповіт складений 28.11.2005 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з нормами ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Із спадкової справи № 692/2011р. відкритої щодо майна померлого 17.04.2011р. ОСОБА_8 вбачається, що 21.05.2011 року, тобто протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини, із заявою про прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України звернулась ОСОБА_11. - позивач по справі, яка у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на "ОСОБА_5" (актовий запис 268 від 19.08.2011 року вчинений Другим Приморським ВДРАЦС ОМУЮ). Інші спадкоємці із заявами не звертались.

Як визначено нормою ч.1 ст.1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

У відповідність до п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно або видача свідоцтва про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Згідно п.4.18. пункту 4 глави 10 розділу II Положення, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.3.1 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Як було судом встановлено, що рішенням суду були визнані недійсними договори купівлі - продажу спадкового майна, правовстановлюючих документів у позивача не має, у зв`язку з чим позивач змушена була звернутися до суду. Дані обставини дають всі підстави для звернення до суду за захистом права позивача.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вказані факти знайшли своє підтвердження, тому відповідно необхідно визнати право власності за позивачем на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_8.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

21 лютого між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції, правонаступником якого є ПАТ «Райффазен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/0044/82/88552, за яким кредитор надав позичальнику кредит в загальній сумі 199920,00 доларів США, відсоткова ставка за кредитом склала 14,00% річних.

В рахунок забезпечення за кредитним договором № 014/0044/82/88552 від 21 лютого 2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції, правонаступником якого є ПАТ «Райффазен Банк Аваль» були укладені договори іпотеки від 22 лютого 2008 року. Предметом іпотеки за першим договором - є нерухоме майно земельна ділянка площею 0,0520 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельних споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою АДРЕСА_2, разом з будь-якими будівлями та спорудами, які можуть виникнути в майбутньому у випадку будівництва на вищезазначеній земельній ділянці. Предметом іпотеки за другим договором іпотеки є житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м. розташований за адресою АДРЕСА_1 позначеного в плані літ. «А», і господарські побутові будівлі та споруди «Б» - літня кухня, «З» - літня кухня, «И» - навіс, «Л» - навіс, «К» - гараж, «М» - сарай, ІІІ-V - мостіння, № 6, 11, 13 огрожа, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №17148798 від 20.12.2007 року, виданого КП «ОМБТІ та РОН».

При ухваленні рішення від 19 січня 2017 року Суворовським районним судом м. Одеси було порушено норми матеріального та процесуального права, а також законні інтереси банку.

07 серпня 2012 року Суворовським районним судом м. Одеси було ухвалене рішення по справі за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПАТ «Райффазен Банк Аваль» про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, договорів іпотеки, стягнення моральної шкоди, яким позовні вимоги ОСОБА_14 було задоволено частково.

Під час розгляд усправи за № 523/14471\16-ц судом не було залучено ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в якості сторони судового процесу. Однак нерухоме майно (предмет іпотеки), яке виступало спадковим майном, яке в свою чергу було предметом судового спору, перебувало в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Вищезазначене підтверджується договорами іпотеки від 22 лютого 2008 року. Банк як іпотекодержатель не був сповіщений про наявність судового процесу стосовно спірного нерухомого майна (предмета іпотеки), не був залучений в якості сторони судового процесу.

У зв'язку із вищевикладеним банк не мав можливості своєчасно звернутись до суду з метою захисту свого права, внаслідок чого було порушено права та законні інтереси ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Крім того, до справи не був залучений Державний нотаріус Четвертої одеської нотаріальної контори Бойченко О.Є., яка посвідчувала заповіт від 28.11.2005 року за реєстровим № 3-2121. Тобто судом не було вивчено спадкову справу № 692/2011 року відкриту щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року. ОСОБА_6, та не було дано належної оцінки обставинам справи.

Оскільки викладені обставини судом з'ясовано неповно, суд помилково вважав доведеними вимоги позивача, колегія вважає, що оскаржуване рішення є необгрунтьованим, вимоги позивача задоволенню не підлягають, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового. Підстав для задоволення вимог позивача колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 2 ст. 374, п. 3 ч. 4 ст. 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Буги Петра Васильовича- задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5 - вімовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький