Вирок № 72128044, 12.02.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1446/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2018 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

прокурора Порущенко Є.В., потерпілого ОСОБА_1, цивільного позивача ОСОБА_2, адвоката Горбачової Г.Н., обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія кримінальне провадження, відомості про яке 18.07.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160310000635, за звинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 30.04.2015 року Кілійським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 3, ст. 309 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2014 року приблизно о 23.00 годині, у темний час доби, водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 2.3. (б); п.п. 11.2.; п.п. 12.1.; п. 13.1. та вимоги дорожнього знаку 3.21. «Правил дорожнього руху України»:

- п.п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її заміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.п. 11.2. «Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини»;

- п.п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- п.п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;

- дорожній знак 3.21. - «в'їзд заборонено».

Порушення виразилось в тому, що ОСОБА_4 у вказаний день та час, у темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21043-20», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з причепом «НОМЕР_7», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, рухався по вул. Київська у напрямку АЗС «ОКТАН», яка розташована на перехресті вул. Будьонного та вул. Київська в м. Кілія Одеської області та, у порушення вимог дорожнього знаку 3.21. «Правил дорожнього руху України», здійснив в'їзд на територію вказаної АЗС. При виконанні маневру ліворуч у закруглення дороги не рухався як найближче до правого краю проїзної частини з урахуванням швидкості руху, дорожньої обстановки у вигляді закруглення дороги та особливостей вантажу, що перевозив за допомогою причепу, закріпленого за задньою частиною автомобілю, не обрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення лівою передньою частиною та дотичне контактування лівою бічною частиною керованого ним автомобіля з лівою боковою частиною пластикової обшивки мопеду «YAMAHA», з номером рами НОМЕР_8, під керуванням водія ОСОБА_2, яка разом з пасажиром ОСОБА_1 здійснювала рух у зустрічному напрямку, без порушення «Правил дорожнього руху». Після зіткнення з автомобілем, відбулось контактування мопеду з лівим металевим крилом причепу «НОМЕР_7», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя у вигляді: відкритого крупно - осколкового перелому з розходженням відламків середньої третини лівої велико-гомілкової кістки і відкритого перелому у середній третині лівої мало-гомілкової кістки.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, а також забито-рвану рану передньої поверхні грудини, крововилив та гематому м'яких тканин лівого передпліччя.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) визнав частково та пояснив наступне.

17.07.2014 року приблизно о 23.00 годині, у темний час доби, він на технічно справному автомобілі «ВАЗ 21043-20» з автомобільним причепом, які належать його цивільній дружині, рухався по вул. Київська у напрямку АЗС «ОКТАН», яка розташована на перехресті вул. Будьонного та вул. Київська в м. Кілія Одеської області. Оскільки дорожнє покриття на перехресті пошкоджено, він у порушення вимог дорожнього знаку «в'їзд заборонено», заїхав на територію АЗС. Рухаючись по території АЗС, він раптово побачив перед автомобілем мопед з водієм та пасажиром. Оскільки це сталося дуже раптово, він не встиг зупинити автомобіль і допустив зіткнення з мопедом. Після зіткнення він вийшов з автомобіля та побачив, що ОСОБА_2 лежить на дорозі, а автомобільний причеп наїхав їй колесом на руку. ОСОБА_1 при цьому лежав на дорозі біля автомобільного причепу, і було зрозуміло, що у потерпілого перелом лівої ноги. Через деякий час на місце пригоди приїхала карета швидкої допомоги та працівники поліції, яких викликали працівники АЗС. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на швидкій поїхали до лікарні, а він залишився на місці ДТП з працівниками поліції для оформлення усіх необхідних документів.

Свою вину визнає частково, оскільки на момент ДТП, мопедом «YAMAHA» керувала не ОСОБА_2, а ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і який також винен у тому, що сталося.

Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що цивільні позови визнає частково. Вважає, що на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню лише 5140 гривень 69 копійок завданої матеріальної шкоди, а компенсація моральної шкоди стягненню не підлягає. Також вважає, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 34444 гривні 67 копійок матеріальної шкоди та 10000 гривень компенсації завданої моральної шкоди.

Не зважаючи на часткове визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 17.07.2014 року приблизно о 23.00 годині він разом з дружиною на мопеді «YAMAHA» повертались додому, за кермом при цьому була ОСОБА_2. Заїхавши з вулиці Буденного у м. Кілія Одеської області, на територію АЗС «ОКТАН», почали рухались у напрямку виїзду на вул. Київська. У цей час з вулиці Київська на територію АЗС заїхав автомобіль «ВАЗ 21043-20» з автомобільним причепом, яким керував ОСОБА_4, та став рухатись у зустрічному їм напрямку. Коли автомобіль проїжджав біля мопеду, водій автомобіля здійснив маневр у їх напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення мопеда та автомобільного причепу. Від зіткнення він з поломаною ногою опинився на газоні, за межами проїжджої частини, а дружині автомобільний причеп наїхав на ліву руку. Через деякий час на місце ДТП прибули працівники поліції та карета швидкої допомоги, на якій його та дружину відвезли до лікарні. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 як водія наземного транспортного засобу застрахована у ПрАТ «УПСК», просить суд задовольнити цивільний позов та стягнути з відповідачів у межах ліміту відповідальності на його користь 34444 гривні 67 копійок матеріальної шкоди, яка підтверджена документально, та 50000 гривень моральної шкоди, завданої вчиненням ДТП;

- показаннями ОСОБА_2, яка в судовому засіданні відносно обставин ДТП надала показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_1 Також ОСОБА_2 просить суд задовольнити її цивільний позов до ОСОБА_4 та ПрАТ «УПСК» і стягнути з відповідачів у межах ліміту відповідальності на її користь 5140 гривень 69 копійок матеріальної шкоди, яка підтверджена документально, та 20000 гривень моральної шкоди, завданої вчиненням ДТП;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що у 2014 році вона працювала оператором на АЗС «ОКТАН», розташованій на перехресті вулиці Будьонного та вулиці Київська у м. Кілія Одеської області. 17.07.2014 року вона знаходилась на зміні та перебувала у приміщенні АЗС. Приблизно о 23.00-23.30 годині вона почула звук зіткнення та крики. Після цього вийшовши з приміщення вона побачила, що на виїзді з території АЗС у напрямку вул. Київська на проїжджій частині стоїть автомобіль ВАЗ з причепом, а біля нього лежить мопед. Наблизившись до місця події, вона побачила ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також водія автомобіля. Оскільки потерпілі були усі у крові, а у ОСОБА_1 ще й була зламана нога, вона повернулась у приміщення АЗС та по телефону викликала швидку медичну допомогу, яка і приїхала на місце події через 10 хвилин. Більш нічого вона не бачила і пояснити не може;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події з план-схемою та фото-таблицею від 18.07.2014 року, в яких відображена дорожня обстановка, слідова інформація та розташування транспортних засобів після ДТП /т. 1, а.к.п. 148-158/;

- протоколом огляду мопеду «YAMAHA» номером рами НОМЕР_8 від 18.07.2014 року, в якому відображений стан транспортного засобу та пошкодження, які він отримав внаслідок ДТП /т. 1, а.к.п. 159-161/;

- технічним талоном мопеду «YAMAHA» номером рами НОМЕР_8 /т. 1, а.к.п. 162/;

- протоколом огляду автомобіля «ВАЗ 21043-20», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 від 18.07.2014 року, в якому відображений стан транспортного засобу та пошкодження, які він отримав внаслідок ДТП /т. 1, а.к.п. 163-165/;

- довідкою ООНК № 2938 від 21.07.2014 року, згідно з якою у крові ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлений /т. 1, а.к.п. 166/;

- довідкою ООНК № 2939 від 21.07.2014 року, згідно з якою у крові ОСОБА_4 етиловий спирт не виявлений /т. 1, а.к.п. 167/;

- висновком судово-медичної експертизи № 08 від 13.02.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, а також забито-рвана рана передньої поверхні грудини, крововилив та гематома м'яких тканин лівого передпліччя. Тілесні ушкодження у ОСОБА_2 спричинено в результаті травматичної дії тупих, твердих предметів з місцем контактування їх до передньої поверхні голови, грудини та лівого передпліччя. За давниною могли бути завдані 17.07.2014 року та за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Завдані ОСОБА_2 тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв'язку та могли бути завдані в умовах дорожньо-транспортної пригоди /т. 1, а.к.п. 168-169/;

- висновком судово-медичної експертизи № 09 від 16.02.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритого крупно - осколкового перелому з розходженням відламків середньої третини лівої велико-гомілкової кістки і відкритого перелому у середній третині лівої мало-гомілкової кістки. Дані тілесні ушкодження завдані внаслідок травматичної дії тупого, твердого предмету з місцем докладання його до передньої поверхні середньої третини лівої гомілки, яке могло бути завдано 17.07.2014 року, внаслідок контактування з транспорти засобом, що здійснював рух. Дане тілесне ушкодження є небезпечним для життя ушкодженням і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв'язку з обставинами дорожньо-транспортної пригоди /т. 1, а.к.п. 170-171/;

- протоколом проведення слідчого експерименту з схемою від 18.02.2015 року, під час проведення якого обвинувачений ОСОБА_4 розповів та показав на місцевості як розвивались події під час ДТП, яка відбулась 17.07.2014 року /т. 1, а.к.п. 172-174/;

- протоколом проведення слідчого експерименту з схемою від 18.02.2015 року, під час проведення якого ОСОБА_2 розповіла та показала на місцевості як розвивались події під час ДТП, яка відбулась 17.07.2014 року /т. 1, а.к.п. 175-176/;

- протоколом проведення слідчого експерименту з схемою від 18.02.2015 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_1 розповів та показав на місцевості як розвивались події під час ДТП, яка відбулась 17.07.2014 року /т. 1, а.к.п. 177-179/;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 55-А від 12.03.2015 року, згідно з яким первісно автомобіль «ВАЗ 2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, контактував передньою лівою кутовою частиною з передньою лівою боковою частиною мопеду «Ямаха». Кут між повздовжніми осями транспортних засобів в момент первісного контактування складав 175+5 градусів, при відліку кута від повздовжньої вісі автомобіля «ВАЗ 2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, проти ходу годинної стрілки до повздовжньої вісі мопеду «Ямаха» /т. 1, а.к.п. 181-190/;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 56-А від 12.03.2015 року, згідно з яким перед подією, що розглядається, рульове керування, гальмівна система, система освітлення головного світла фар автомобіля «ВАЗ 2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, перебували у робочому стані та були у змозі виконувати функції за своїм призначенням з відомою водію ефективністю та несправностей, які могли б вплинути на несподіваний увід автомобіля з обраного водієм курсу, не мали /т. 1, а.к.п. 191-197/;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 57-А від 12.03.2015 року, згідно з яким перед подією, що розглядається, рульове керування, гальмівна система, система освітлення головного світла фар мопеду «Ямаха» перебували у робочому стані та були у змозі виконувати функції за своїм призначенням з відомою водію ефективністю та несправностей, які могли б вплинути на несподіваний увід мопеду з обраного водієм курсу, не мали /т. 1, а.к.п. 199-203/;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 83-А від 27.03.2015 року, згідно з яким дії водія автомобіля «ВАЗ 2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з причепом «Лідер» у фазі, що передувала ДТП, регламентувались п.п. ПДР: 12.1, 12.4, 11.2, 13.1 та вимогами дорожнього знаку 3.21. У дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, дії водія мопеду «YAMAHA» рама НОМЕР_8 регламентувались п.п. ПДР: 12.1, 12.3, 12.4 та вимогами дорожнього знаку 3.29. З технічної точки зору у діях водія автомобіля «ВАЗ 2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з причепом «Лідер» вбачається невідповідність вимогам дорожнього знаку 3.21 та вимогам п. 12.1 та п. 13.1 ПДР. З технічної точки зору у діях водія мопеду невідповідності вимогам ПДР не вбачається. З технічної точки зору у дорожній обстановці, яка склалася, водій автомобіля «ВАЗ» одноособовим належним виконанням вимоги дорожнього знаку 3.21 шляхом виконання дозволеного руху по проїжджій частині вул. Київська та вул. Буденного мав технічну можливість запобігти ДТП. Більш того, виїхавши на територію проїжджої частини АЗС та здійснюючи рух проти дозволеного руху водій автомобіля «ВАЗ» у відповідності з вимогами п.п. 12.1, 11.2 та 13.1 повинен був обрати безпечну швидкість руху, рухаючись якнайближче до правого краю проїжджої частини та забезпечити безпечний боковий інтервал при роз'їзді з транспортним засобом, що рухався йому на зустріч, що забезпечило б безпеку руху усім учасникам. З технічної точки зору на дорожню обстановку, яка склалася, водій мопеду «YAMAHA» рама НОМЕР_8 не мав технічної можливості запобігти ДТП /т. 1, а.к.п. 205-207/;

- постановою слідчого від 28.03.2015 року про визнання автомобіля НОМЕР_3, НОМЕР_4, та мопеду «Ямаха» речовими доказами по кримінальному провадженню та повернення їх власникам /т. 1, а.к.п. 208/;

- технічними паспортами на автомобіль НОМЕР_5 та причеп «НОМЕР_7», р/н НОМЕР_2, власниками яких зазначена ОСОБА_7 /т. 1, а.к.п. 211/;

- розпискою ОСОБА_2 про отримання на зберігання мопеду «YAMAHA» рама НОМЕР_8 /т. 1, а.к.п. 209/;

- розпискою ОСОБА_7 про отримання на зберігання автомобіля НОМЕР_5, та причепу «НОМЕР_7», р/н НОМЕР_2 /т. 1, а.к.п. 210/.

Суд не приймає до уваги та розцінює як форму захисту твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що на момент ДТП, мопедом «YAMAHA» керувала не ОСОБА_2, а ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також який винен у тому, що сталося, оскільки вони спростовуються сукупністю безпосередньо досліджених та приведених вище доказів.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) повністю доведена, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для підтвердження вини обвинуваченого.

З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує:

- відсутність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання;

- відсутність обставин, які у відповідності до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення (злочину), данні, що характеризують особу обвинуваченого та його стан здоров'я.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами у межах санкції інкримінованої статті, оскільки його виправлення і перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочини) 17.07.2014 року до набрання законної сили вироком Кілійського районного суду Одеської області від 30.04.2015 року, яким його засуджено за ст. 185 ч. 3, ст. 309 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 роки, остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів повинно бути призначено у відповідності до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Розглядаючи цивільні позови, суд враховує письмові заперечення з додатками, надані суду представником відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (далі по тексту - ПрАТ «УПСК») від 16.10.2015 року /т. 1, а.к.п. 38-40/.

При розгляді цивільних позовів потерпілих про стягнення з ОСОБА_4 та ПрАТ «УПСК» матеріальних збитків та моральної шкоди, суд керується наступними нормами діючого законодавства:

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У відповідності до статті 1187 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У ч. 2 ст. 1195 ЦК України зазначено, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до п. 3 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

У п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України зазначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року в редакції, яка діяла станом на 17.07.2014 року (далі по тексту - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно зі ст. 9 Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 гривень на одного потерпілого. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика

Відповідно до п. 22.1. - 22.2. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з договорами (полісом № АІ/1113195 та полісом № АІ/1113196) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених 20.05.2014 року між ОСОБА_4 та ПрАТ «УПСК», строк дії яких тривав до 19.05.2015 року, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 гривень на одного потерпілого.

На підтвердження цивільного позову ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди суду надані:

- квитанції та фіскальні чеки на придбання медикаментів на загальну суму 8334 гривні 83 копійки, оскільки підтвердження витрат на придбання пластини для синтезу гомілки не надано;

- розрахунок суми доходу втраченого внаслідок ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, який склав 21928 гривень 32 копійки, який перевірено судом та сторонами, не оспорюється;

- квитанції на придбанням пального на суму 2231 гривня 52 копійки.

Загальна сума підтверджених матеріальних витрат, понесених ОСОБА_1 внаслідок вчинення ОСОБА_4 ДТП, складає 32529 гривень 67 копійок, і саме вона підлягає стягненню з ПрАТ «УПСК» на користь потерпілого.

На підтвердження цивільного позову ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди суду надані квитанції та фіскальні чеки на придбання медикаментів на загальну суму 3914 гривень 92 копійки. Також в обґрунтування завданої матеріальної шкоди суду надані копії фіскальних чеків на придбання медикаментів на загальну суму 1225 гривень 77 копійок, які долучені до позову ОСОБА_1 на користь якого підлягає стягненню вказана сума.

Загальна сума підтверджених матеріальних витрат, понесених ОСОБА_2 внаслідок вчинення ОСОБА_4 ДТП, складає 3914 гривень 92 копійки, саме вона підлягає стягненню з ПрАТ «УПСК» на користь цивільного позивача.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що цивільні позови в частині стягнення з відповідачів матеріальної шкоди є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 22.3. ст. 22 Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, зазнаних позивачем та інших обставин.

Суд вважає доведеним той факт, що протиправними винними діями ОСОБА_4 позивачам було завдано моральну шкоду.

Моральна шкода завдана позивачам відобразилась у наступному:

- фізичному болю який потерпілі зазнали під час та після вчинення відносно них злочину;

- у душевних стражданнях та нервовому стресі викликаному вчиненням відносно них злочину;

- в житті позивачів відбулися вимушені зміни, так як ОСОБА_1 проходив тривалий курс лікування, внаслідок чого було порушено звичайний уклад життя, відновлення якого вимагає від позивачів додаткового часу, зусиль та витрат.

Не викликає сумнівів у суду і той факт, що наведена вище моральна шкода знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку між протиправними винними діями ОСОБА_4 та тими негативними змінами, які настали у житті позивачів. Однак, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає, що достатньою сумою компенсації завданої моральної шкоди кожному з позивачів буде 5000 гривень ОСОБА_2 та 15000 гривень ОСОБА_1, які й підлягають стягненню на їх користь з ОСОБА_4 та ПрАТ «УПСК» у межах цивільно-правової відповідальності кожного з відповідачів.

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України. Оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що автомобіль НОМЕР_5, та причеп «НОМЕР_7», р/н НОМЕР_2, належать не обвинуваченому ОСОБА_4 а ОСОБА_7, вони підлягають поверненню законному власнику. Мопед «YAMAHA», рама НОМЕР_8, підлягає поверненню ОСОБА_2.

Судові витрати пов'язанні з залученням експертів та проведенням експертиз, у відповідності до положень ч. 2 ст. 122 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід на досудовому слідстві та на час винесення вироку ОСОБА_4 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 підлягає обчисленню з дати приведення вироку до виконання.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів призначити шляхом часткового складання покарання, призначеного йому вироком Кілійського районного суду Одеської області від 30.04.2015 року, яким його засуджено за ст. 185 ч. 3, ст. 309 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України до чотирьох років позбавлення волі, та покарання, призначеного йому за даним вироком, та остаточно до відбуття визначити п'ять років шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»:

- на користь ОСОБА_2 3914 гривень 92 копійки завданої їй матеріальної та 3441 гривню моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_1 32529 гривень 67 копійок завданої йому матеріальної та 3441 гривню моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4:

- на користь ОСОБА_2 1559 гривень завданої їй моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_1 11559 гривень завданої йому моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 4603 гривні 50 копійок за залучення експертів та проведення експертиз /т. 1, а.к.п. 180, 191, 198, 204/.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6, та мопед «YAMAHA», рама НОМЕР_8 - вважати повернутими власникам /т. 1, а.к.п. 209-210/.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому прокурору та потерпілим.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя М. В. Балан