Рішення № 72124420, 07.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3169/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курка Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Асташенкова О.І. за довіреністю №282/исх-гс від 28.12.2017р.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: Бондар О.В. за довіреністю №01-36/747 від 27.12.2017р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до фізичної особи-підприємця Мерліч Олександра Васильовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 49 091,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця Мерліч Олександра Васильовича (далі по тексту - Мерліч О.В.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 49 091,10 грн., яка складається із заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 41 824,49 грн., збитків від інфляції у розмірі 4 239,12 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 003,33 грн., пені у розмірі 2 024,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди землі від 30.09.2010р., яке полягає у несвоєчасному та неповному внесенні орендних платежів.

Ухвалою від 26.12.2017р. господарським судом, у порядку ст. 50 ГПК України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Представник відповідача в судові засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місця проживання Мерліч О.В. згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. Оскільки Мерліч О.В. не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради підтримав позовні вимоги Одеської міської ради та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

30.09.2010р. між територіальної громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради

(Орендодавець) та Мерліч О.В. (Орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 28.10.2010р. у Одеській державній регіональній філії ДП Цент ДЗК за №044050500086, у відповідності до п. п. 1.1 якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №5825-V від 14.04.2010р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,0539 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 4 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

В силу положень ст.ст. 13 - 15 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору оренди землі від 30.09.2010р. в оренду передається земельна ділянка площею 539 кв. м., у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою - 286 кв. м., під проїздами, проходами та площадками - 253 кв. м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 673 356,82 грн. з урахуванням індексації за 2009р. згідно довідки-витягу з технічної документації, складеної Управлінням держкомзему у місті Одеса Головного управління Держкомзему у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів.

Розділом 3 договору оренди землі від 30.09.2010р. сторонами передбачено, що договір оренди укладено терміном на 10 років до початку реконструкції району, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар має не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.4 договору оренди землі від 30.09.2010р. орендна плата за земельну ділянку площею 539 кв. м., розрахована у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 40 104,41 грн. на рік з урахуванням індексації за 2009р. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4147-IV від 15.07.2005р. у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись Одеською міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні. Орендар не звільняється від сплати орендної плати і сплачує її незалежно від результатів господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку відповідно до чинного законодавства; коригування грошової оцінки земель міста Одеса, яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Згідно з умовами п. 6.1 договору оренди землі від 30.09.2010р. передача земельної ділянки в оренду Мерліч О.В. здійснюється у відповідності з розробленим її проектом відведення. Підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.12.2008р. №4018-V.

Згідно з положеннями ст.ст. 17, 18 Закону України „Про оренду землі" (в редакції чинній на дату укладення договору оренди землі від 30.09.2010р.) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У відповідності до п. п. 9.4.1, 9.4.2 договору оренди землі від 30.09.2010р. Орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватися вимог, встановлених Законом України „Про оренду землі", виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у п. 5.1 договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.

Положеннями п. п. 12.1, 14.1 договору оренди землі від 30.09.2010р. визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Договір набирає чинності після його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що між Одеською міською радою та Мерліч О.В. було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Мерліч О.В. Одеська міська рада зазначала, що відповідачем у порушення прийнятих на себе умовами договору оренди землі від 30.09.2010р. зобов'язань протягом періоду з 01.01.2016р. по 31.10.2017р. було сплачено орендну плату не у повному обсязі, у результаті чого у відповідача виник борг у розмірі 41 824,49 грн., який останнім у добровільному порядку на вимогу департаменту комунальної власності Одеської міської ради сплачений не був.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору оренди землі від 30.09.2010р., протягом періоду 01.01.2016р. по 31.10.2017р. Мерліч О.В. своєчасно та у повному обсязі орендні платежі не сплачувалися, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 41 824,49 грн.

З викладених обставин, позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення із Мерліч О.В. заборгованості з орендної плати в сумі 41 824,49 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачеві до сплати 3% річних в сумі 1 003,33 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних господарський суд зазначає про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги Одеської міської ради у названій частині підлягають задоволенню судом.

Окрім того, Одеською міською радою з посиланням на ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачеві збитки від інфляції у розмірі 4 239,12 грн., розраховані протягом період з 02.03.2016р. по 31.10.2017р. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги Одеської міської ради до Мерліч О.В. про стягнення збитків від інфляції у розмірі 4 239,12 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.6 договору оренди землі від 30.09.2010р. у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до ч. 16.4 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. N 2181-III (в редакції чинній на дату укладання договору оренди землі від 30.09.2010р.) пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Варто зауважити, що Закону України N 2181-III втратив чинність з 01.01.2011р., у зв'язку прийняттям Податкового кодексу України та набранням таким кодексом законної сили.

З посиланням на умови п. 4.6 договору оренди землі від 30.09.2010р. та приписи ст. 216, 218, 320, 232 ГК України, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, розмір якої складає 2 024,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом, про що мова йде у абзаці 3 п. 2.1 ч. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями).

Оскільки розмір пені в укладеному між сторонами по справі договорі оренди землі від 30.09.2010р. визначений сторонами на підставі ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який, як зазначалось вище по тексту рішення, втратив чинність 01.01.2011р., суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування даного Закону при розрахунку пені за договором оренди. Враховуючи відсутність в договорі будь-яких інших домовленостей щодо розміру та порядку нарахування пені, суд доходить висновку про неправомірність стягнення із відповідача пені у розмірі 2 024,16 грн. З огляду на викладене, позовні вимоги Одеської міської ради в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 2 024,16 грн. не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця Мерліч Олександра Васильовича на користь Одеської міської ради заборгованості з орендної плати в розмірі 41 824,49 грн., збитків від інфляції у розмірі 4 239,12 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 003,33 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 13-15, 17, 18, 21, 30 Закону України „Про оренду землі".

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мерліч Олександра Васильовича АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь Одеської міської ради /65004, місто Одеса, площа Думська, буд. 1, ідентифікаційний код 26597691; банк ГУДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, одержувач - УДКСУ у м. Одесі, Одеської області, місцевий бюджет Малиновського району, №33218818700007, КБК - 18010900 „орендна плата з фізичних осіб"/ заборгованість з орендної плати в розмірі 41 824,49 грн. /сорок одна тисяча вісімсот двадцять чотири грн. 49 коп./, збитки від інфляції у розмірі 4 239,12 грн. /чотири тисячі двісті тридцять дев'ять грн. 12 коп./, три відсотки річних у розмірі 1 003,33 грн. /одна тисяча три грн. 33 коп./.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мерліч Олександра Васильовича АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь Одеської міської ради /65004, місто Одеса, площа Думська, буд. 1, ідентифікаційний код 26597691/ судовий збір у розмірі 1 534,00 грн. /одна тисяча п'ятсот тридцять чотири грн. 00 коп./.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 09 лютого 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна