Постанова № 72123878 від 07.02.2018 , Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018р. справа №905/1926/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (довіреність №350-17 від 22.12.2017р.), ОСОБА_6 (довіреність №318-17 від 22.12.2017р.), ОСОБА_7 (довіреність №324-17 від 22.12.2017р.); від відповідача: ОСОБА_8 (довіреність №206 від 26.12.2017р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області ухваленого09.11.2017р. (повний текст підписано 10.11.2017р.) у м. Харкові по справі №905/1926/16 (головуючий суддя Кротінова О.В., судді Тарапата С.С., Чорненька І.К.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Краматорськ Донецької області про зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про зобов’язання вчинити дії: прийняти виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» за договором купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання передачі електроенергії за наступні періоди, на наступну кількість та вартість електроенергії:

- за травень 2015р. в кількості 24500190кВт/г на суму 20580159,60грн. (з ПДВ),

- за червень 2015р. в кількості 21624160кВт/г на суму 18164294,40грн. (з ПДВ),

- за липень 2015р. в кількості 21590070кВт/г на суму 22021871,40грн.,

- за серпень 2015р. в кількості 23561971кВт/г на суму 33084117,47грн. (з ПДВ),

- за вересень 2015р. в кількості 22799727кВт/г на суму 30430522,03грн. (з ПДВ),

- за жовтень 2015р. в кількості 29077101кВт/г на суму 134546038,47грн. (з ПДВ),

- за листопад 2015р. в кількості 31639019кВт/г на суму 38849551,43грн. (з ПДВ),

- за грудень 2015р. в кількості 32904235кВт/г на суму 35287817,78грн. (з ПДВ),

- за січень 2016р. в кількості 33207282кВт/г на суму 43056163,36грн. (з ПДВ),

- за лютий 2016р. в кількості 31852119кВт/г на суму 45537190,81грн. (з ПДВ),

- за березень 2016р. в кількості 20682703кВт/г на суму 29156654,62грн. (з ПДВ),

- за квітень 2016р. в кількості 15177484кВт/г на суму 19820276,35грн.

21.07.2016р. Позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог №01-1.1/01920 від 19.07.2016р. (а.с.а.с.1-2 т.2), за якою Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» просило суд зобов’язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» вчинити дії: прийняти виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» за договором купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання передачі електроенергії за наступні періоди, на наступну кількість та вартість електроенергії:

- за травень 2015р. в кількості 24221290кВт/г на суму 20345883,60грн. (з ПДВ),

- за червень 2015р. в кількості 21391058кВт/г на суму 17968488,72грн. (з ПДВ),

- за липень 2015р. в кількості 10882461кВт/г на суму 11100110,22грн.,

- за серпень 2015р. в кількості 0кВт/г на суму 0,00грн. (з ПДВ),

- за вересень 2015р. в кількості 14934099кВт/г на суму 16284738,91грн. (з ПДВ),

- за жовтень 2015р. в кількості 19353654кВт/г на суму 16675108,28грн. (з ПДВ),

- за листопад 2015р. в кількості 20830068кВт/г на суму 19204489,49грн. (з ПДВ),

- за грудень 2015р. в кількості 21600555кВт/г на суму 20873912,33грн. (з ПДВ),

- за січень 2016р. в кількості 20766613кВт/г на суму 20765782,33грн. (з ПДВ),

- за лютий 2016р. в кількості 20563932кВт/г на суму 20456999,56грн. (з ПДВ),

- за березень 2016р. в кількості 20682703кВт/г на суму 21667199,66грн. (з ПДВ),

- за квітень 2016р. в кількості 15177484кВт/г на суму16114845,41грн. (з ПДВ).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2017р. (повний текст підписано 10.11.2017р. (з урахування ухвали суду від 27.11.2017р.) у справі №905/1926/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», були задоволені частково - зобов’язано Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» виконати умови договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р., укладеного з Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго», шляхом надання останньому актів приймання передачі електроенергії за період з травня 2015р. по квітень 2016р.

Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту бездіяльності Відповідача, внаслідок якої мало місце порушення умов договору в частині виконання взятих на себе зобов'язань з надання актів приймання-передачі електроенергії за період з травня 2015р. - квітень 2016р.

Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог була зумовлена не передбаченням положеннями договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. обов’язку Відповідача надати Позивачу обумовлені акти за означений період саме з тими показниками, що буди визначені Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго».

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2017р. у справі 905/1926/16 скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог та відмови від задоволення частини позовних вимог, у зв’язку з чим прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- залишення судом поза увагою того, що ціна (тариф), обсяги та вартість електричної енергії, що продавалася Відповідачу в період з травня 2015р. по квітень 2016р. визначені відповідно до умов договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. та Багатостороннього договору, а висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог, які стосувалися обсягів та вартості електроенергії, проданої Позивачем Відповідачу, суперечать вимогам ст.16, 545 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та практиці Європейського суду з прав людини;

- неврахування місцевим судом факту внесення протоколом Координаційного центру №13 від 23.09.2015р. зміни до типової форми договору купівлі-продажу електричної енергії (в тому числі до форми акту приймання-передачі електричної енергії). Відповідно до цієї форми, акти приймання-передачі електроенергії повинні містити дані щодо обсягів та вартості електроенергії тощо;

- неврахування даних фактичних фізичних балансів електроенергії на НКТ, які були зроблені виходячи з принципу пропорційності отримання кожним Постачальником, що здійснює діяльність на НКТ, обсягів електроенергії, виробленої кожним Виробником НКТ. Поміж всього, за висновком фахівців електроенергетичного факультету Національного Технічного Університету «Харківський Політехнічний Інститут», застосування пропорційності при визначенні обсягів електричної енергії, проданої кожним з Виробників кожному з Постачальників на ринку електроенергії НКТ, є єдиним нормативно правильним і таким, що відповідає умовам Багатостороннього договору;

- рішення суду про задоволення позовних вимог без зазначення обсягів та вартості електроенергії не відповідає вимогам щодо ефективності захисту порушених прав Позивача, що не відповідає практиці Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об’єднаного Королівства» та абз.5, 6 та 7 вступної частини Рекомендації (2004) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту» ухваленої на 114-й сесії Комітету міністрів від 12.05.2004р.;

- посилання суду на відсутність в договорі №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. обов’язку Відповідача представити Позивачу обумовлені акти, саме з тими показниками, які були визначені останнім, не може бути підставою для відмови у задоволені позовних вимог в частині зазначення обсягів та вартості електроенергії в актах, оскільки це суперечить вимогам закону щодо такого роду договорів та підтверджується судовим рішенням у справі №905/2819/16, яким було відмовлено у визнанні вказаного договору недійсним.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Попков Д.О., Чернота Л.Ф., Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017р. було відкрито апеляційне провадження у справі та запропоновано сторонам до 30.01.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2018р. було призначено розгляд апеляційної скарги на 07.02.2018р. об 14:10 з повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

30.01.2018р. Приватним акціонерним товариством «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» через канцелярію суду було надано відзив б/н від 30.01.2018р. (а.с.а.с.54-56 т.4) на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», за змістом якого проти її доводів та вимог заперечувало та зазначило про обґрунтованість рішення місцевого суду, оскільки:

- ані умовами договору, ані діючим законодавством не передбачено обов’язок Відповідача виконання зобов’язання шляхом надання актів приймання-передачі електроенергії за спірний період із визначеними Позивачем кількістю та вартістю електроенергії. Між тим, вся наявна інформація про дані, необхідні для визначення обсягу купленої електроенергії, передавалися Відповідачем ОСОБА_9 оператору (Донбаська ЕС) (надати документальне підтвердження передачі зазначених даних у Відповідача можливості немає через втрату контролю над активами підприємства);

- своєю чергою, ОСОБА_9 оператор, листом №01-16/1480 від 08.09.2016р. повідомив, що Постачальниками, в тому числі й Відповідачем, передавалися фізичні баланси електроенергії, проте суміжні Постачальники передавали такі дані із неузгодженими між собою фізичними величинами. За таких умов, діючи в межах Постанови Кабінету Міністрів України №263 та Багатостороннього договору, ОСОБА_9 оператор використав для складання фізичного балансу електроенергії НКТ Донецької області надану Постачальниками електроенергію із неузгодженими перетоками між суміжними постачальниками і акти виробітку та відпустку електроенергії ТЕС, у зв’язку з чим обсяги за точками комерційного обліку між суміжними постачальниками можуть різнитися до 100млн. кВт/г за місяць, з огляду на що, єдиний доказ Позивача, на якому ґрунтується його позовні вимоги – фізичні баланси електроенергії Донецької області – є неналежним та недопустимим, що підтверджено самим Системним оператором.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

Представники Скаржника у судове засідання 07.02.2018р. з’явились, доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в останній та додаткових поясненнях, наполягали на скасуванні оскаржуваного рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог та повного задоволення відхиленої місцевим судом частини вимог.

Представник Відповідача у судове засідання 07.02.2018р. також з’явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, зазначивши, що у Відповідача є та відображаються в бухгалтерському обліку відомості про кількість та вартість придбаної електричної енергії впродовж спірного періоду, проте конкретних параметрів таких відомостей і їх узгодження зі змістом актів приймання-передачі, на якому наполягає Позивач визначити не зміг.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

26.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику», згідно з яким особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажом і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з означеним законодавчим приписом Урядом прийнято Постанову «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №263 від 07.05.2015р., п.1 якої встановлено, що купівля та продаж з 01.05.2015р. електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі неконтрольована територія), на іншу територію України (далі контрольована територія) та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію (далі різниця перетоків електричної енергії), здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго у Донецькій області.

Відповідно до п.2 названої Постанови електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, крім електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, продається на цій території суб’єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території), згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб’єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території (далі - Багатосторонній договір).

11.06.2015р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України №263 від 07.05.2015р. було укладено Багатосторонній договір між учасниками ринку електричної енергії з додатками. (а.с.а.с.10-20 т.1)

Відповідно до Преамбули означеного договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх підписів печатками і згідно з ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України його умови застосовуються до відносин між Сторонами, що виникли з 1 травня 2015 року. Сторонами цього Договору є:

- (А) суб'єкти електроенергетики, які здійснюють діяльність по виробництву, передачі, розподілу та постачання електричної енергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (Неконтрольована територія), які підписали Договір і / або приєдналися до нього (Додаток 1 – а.с.а.с.20 зворотна сторона, 21 т.1);

- (Б) суб'єкт електроенергетики (його відокремлений підрозділ), який здійснюють диспетчерське (оперативно-технологічне) управління на Неконтрольованій території.

Метою договору, згідно з п.2.1 цього договору, є врегулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, придбанням, продажем і споживанням електричної енергії на неконтрольовані території. Договір визначає права, обов'язки і відповідальність сторін цього договору, Загальних зборів та Координаційного центру на неконтрольовані території (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору, предметом цього договору є:

- визначення принципів, порядку і механізму взаємодії між сторонами договору, які виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом і постачанням, купівлею і продажем електричної енергії на Неконтрольовані території;

- встановлення правил та порядку функціонування прозорої та справедливої системи комерційних відносин, визначення фінансових зобов'язань сторін договору в процесі виробництва, передачі, розподілу, постачання, купівлі і продажу електричної енергії на Неконтрольованій території.

- встановлення порядку формування цін (тарифів) та розрахунків між сторонами цього договору;

- забезпечення умов для використання сторонами договору своїх повноважень виключно для сприяння ефективному виробленню, передачі, розподіленню та поставки електричної енергії на Неконтрольованій території;

- забезпечення перегляду, впровадження та вдосконалення правил, договорів, обумовлених договором таким чином, щоб враховувати і балансувати інтереси сторін договору, а також споживачів електричної енергії, які перебувають на Неконтрольованій території.

Вказані положення Багатостороннього договору відображають відповідні приписи щодо нього, викладені в п.4 постанови КМУ №263 від 07.05.2015р.

За змістом п.п.2.5.1 п.2.5 Багатостороннього договору сторони зобов’язані продавати всю електричну енергію, що виробляється на ринку електричної енергії у відповідності до умов договору та прямих двосторонніх договорів, укладених у відповідності до нього.

В п.3.1 договору було визначено, що всі сторони договору дають свою згоду визнавати та виконувати всі умови договору, Правила ринку (Додаток №2 – а.с.а.с.22-63 т.1) та інші додатки до укладеного договору.

Розділом 5 договору було врегульовано статус Координаційного центру виборчого органу, який складається з делегованих представників сторін договору, які виконують свої повноваження відповідно до умов цього договору.

Так, в п.5.1 договору було встановлено, що Координаційний центр діє на підставі положення яке він затверджує та яке є невід'ємною частиною договору. Розподіл коштів за електричну енергію здійснюється відповідно до алгоритму, який затверджується Координаційною центром. (п.5.2. договору)

Склад Координаційного центру, відповідно п.5.3 договору, формується таким чином:

- 1 представник Виробників електроенергії теплової генерації Донецької області - Зуївської ТЕС;

- 1 представник Виробників електроенергії теплової генерації донецької області Старобешівської ТЕС;

- 1 представник Виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії Донецької області;

- 1 представник Споживачів Донецької області;

- 3 представника Постачальників електроенергії Донецької області;

- 1 представник Виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії Луганської області;

- 1 представник Виробників електроенергії Луганської області;

- 2 представника Постачальників електроенергії Луганської області;

- 1 представник Споживачів Луганської області;

- 1 представник ОСОБА_9 оператора без права голосу (п.5.1.1.договору).

Згідно з п.5.4.5 договору, при обранні до складу Координаційного центру Представників від Споживачів голосування проводиться всіма Учасниками ринку Донецької області за Представників Донецької області, а всіма Учасниками ринку Луганської області - за Представників Луганській області.

В п.5.5. договору також зазначено, що кожен член Координаційного центру має один голос, крім представника ОСОБА_9 оператора, який бере участь в роботі Координаційного центру без права голосу. Представник ОСОБА_9 оператора має право дорадчого голосу при вирішенні будь-якого питання, що стосується компетенції Координаційного центру. Представники Споживачів беруть участь в зборах Координаційного центру і мають право вето при вирішенні питань встановлення тарифів для Споживачів. При цьому, Координаційний центр компетентний приймати рішення за наявності кворуму в 100%, за винятком випадків, передбачених у п.5.7 Договору (п.5.6. договору).

Своєю чергою, в п.5.7 встановлено, що кворум для прийняття рішень, що стосуються певної області, вважається досягнутим, якщо в зборах Координаційного центру беруть участь 7 делегованих представників в Координаційний центр від Донецької області і 5 делегованих представників від Луганської області.

Відповідно до п.п.5.8, 5.9 договору, рішення з питання, що стосується всієї території Ринку електричної енергії, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75% делегованих представників в Координаційному центрі, а рішення з питання, що стосується певної області вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини делегованих представників в Координаційному центрі відповідної області.

Також, Координаційний центр, згідно п.5.10 договору, виступає в ролі представника Сторін при виконанні договору та постійно керується положеннями договору.

Відповідно до п.5.11.1 договору, до компетенції Координаційного центру відносяться наступні питання, зокрема:

- Затвердження типових форм таких договорів: договори купівлі-продажу електричної енергії між Виробником та Постачальником; договори на постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між Постачальником електричної енергії та Споживачем, який купує електричну енергію за прямими двосторонніми договорами.

Згідно з п.5.20. Багатостороннього договору, Координаційний центр організовує роботу Розрахункового центру. До функцій Розрахункового центру при Координаційному центрі відносяться, зокрема, розрахунки цін (тарифів) у відповідності до Правил ринку

Таким чином, 25.06.2015р. відповідно до протоколу засідання Координаційного центру №1 (а.с.а.с.64-67 т.1), на якому були присутні: 3 представника Виробника Донецької області, 3 представника Постачальника Донецької області та 1 представник Споживача Донецької області, було прийнято рішення затвердити типову форму договору купівлі-продажу електричної енергії між Виробником електроенергії теплової генерації та Постачальником та зобов’язати учасників ринку в строк до 30.06.2015р. укласти договори відповідно до затвердженої типової форми і застосовувати положення відповідних договорів до правовідносин, які виникли між сторонами договору з 01.05.2015р. Окрім того, в протоколі №1 було зазначено, що у засіданні Координаційного центру (КЦ) беруть участь 7 делегованих представників Донецької області, таким чином кворум для прийняття рішень, що стосуються Донецької області вважається досягнутим. Представники Луганської області не беруть участі в засіданні Координаційного центру, тому рішення приймаються тільки щодо питань, які стосуються Донецької області.

20.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (Виробник) та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 (Договір – а.с.а.с.68,69 т.1), відповідно до п.1.1 якого, Виробник взяв на себе зобов’язання продавати електричну енергію, вироблену на Старобешівській ТЕС Постачальнику, що здійснює діяльність з поставки електричної енергії за регульованим тарифом на території Донецької області, в місячних обсягах електроенергії, заданих (визначених) Розрахунковим центром виходячи з місячного балансу електроенергії.

Згідно з п.1.2 договору, Постачальник зобов’язався купувати електричну енергію і здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п.2.1 договору Виробник продає електричну енергію Постачальнику в точці (точках) продажу електричної енергії, а Постачальник оплачує Виробнику вартість придбаної електроенергії і здійснює інші платежі відповідно до умов договору.

Як вбачається з п.2.2 договору, право власності на електричну енергію, яка продається за договором, а також всі ризики, пов’язані з її транспортуванням, переходять від Виробника до Постачальника в точках продажу електричної енергії. Точка (точки) продажу електричної енергії точки розмежування балансової належності, в яких до 01.05.2015р. здійснювалась купівля-продаж електричної енергії за договором між Постачальником і Державним підприємством «Енергоринок» і в яких з 01.05.2015р. Державне підприємство «Енергоринок» припинив продаж електричної енергії.

Так, як було встановлено у п.2.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.2.4 договору, вартість продажу в кожному розрахунковому періоді визначається як добуток обсягу відпущеної електричної енергії на діючий тариф Виробника, затверджений Координаційним центром.

Відповідно до п.3.1.3 договору, Виробник має право: здійснювати виробництво і продаж електричної енергії в обсязі і з дотриманням графіку навантаження електростанції, заданого Системним оператором.

Своєю чергою, у п.3.2.2 договору, Виробник зобов’язався постачати Постачальнику електричну енергію в обсягах, визначених Системним оператором.

Положеннями п.п.3.4.3, 3.4.4 договору передбачено, що Постачальник зобов’язався оплачувати згідно з Алгоритмом розподілу грошових коштів Виробнику вартість фактично придбаної у Виробника електричної енергії в порядку, встановленому Багатостороннім договором і за рахунок коштів, зібраних Постачальником від Споживачів. Здійснювати своєчасне підготування, підписання та передачу Виробнику акта приймання-передачі електричної енергії та акту звірки взаємних розрахунків за продану електричну енергію у розрахунковому місяці.

Згідно з п.4.1 договору, обсяг фактично проданої Виробником і придбаної Постачальником електричної енергії в розрахунковому місяці визначається Розрахунковим центром при Координаційному центрі в порядку, визначеному Багатостороннім договором між учасниками ринку електричної енергії.

За приписом п.4.2 договору не пізніше 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, Постачальник оформлює та підписує з свого боку і направляє Виробнику 2 примірника акта приймання-передачі електричної енергії, форма акта приймання-передачі приведена у додатку №1 до цього договору.

Своєю чергою, відповідно до п.4.3 договору, протягом двох днів після отримання 2-х примірників актів приймання-передачі Виробник перевіряє ці акти і, у разі відсутності зауважень, підписує їх і направляє Постачальнику один екземпляр акту.

Відповідно до п.9.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015р. Договір діє протягом строку дії постанови Кабінету Міністрів України №263 від 07.05.2015р.

Зі змісту договору №АПУ-20-07/0003 від 20.07.2015р. вбачається, що його укладено на виконання постанови Кабінету Міністрів України №263 від 07.05.2015р.

За п.4 постанови Кабінету Міністрів України №263 від 07.05.2015р. порядок, механізм та принципи взаємодії суб’єктів електроенергетики, що виникають у зв’язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором.

Як вірно було зазначено судом, Позивач і Відповідач у даній справі є учасниками ринку електричної енергії і сторонами Багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії від 11.06.2015р. та надали свою згоду визнавати і виконувати всі умови Багатостороннього договору, Правил ринку і інших додатків до Багатостороннього договору (п.3.1. Багатостороннього договору).

Також судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до протоколу засідань Координаційного центру №13 (а.с.а.с.70-75 т.1) було вирішено затвердити зміни у типову форму договору між Виробником та Постачальником у частині переносу точок продажу електроенергії на шини станцій та встановлено, що затверджені зміни застосовуються до взаємовідносин сторін відповідних договорів з 01.05.2015р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на підтвердження позовних вимог було надано до суду акти приймання-передачі електричної енергії, що були підписані лише Позивачем за період з травня 2015р. по квітень 2016р. (а.с.а.с.225-236 т.2), фізичний баланс електроенергії по Донецькій області (НКТ) за період з травня 2015р. по квітень 2016р. (а.с.а.с.6-12 т.2), що був отриманий від Відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та фактичні об’єми корисного відпуску електричної енергії Приватному акціонерному товариству «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» з травня 2015р. по квітень 2016р. (а.с.а.с.87-97 т.1, 172-194 т.3) з доказами направлення електронною поштою.

Позивачем до матеріалів справи було надано копії наступних протоколів Координаційного центру: №7 від 22.07.2015р., №9 від 31.07.2015р., №14 від 28.10.2015р., №15 від 22.11.2015р., №16 від 07.12.2015р., №17 від 30.12.2015р., №18 від 16.02.2016р., №19 від 25.04.2016р. (а.с.а.с.98-131 т.1)

Матеріали справи містять зразок типового договору купівлі-продажу електричної енергії та акту приймання-передачі електричної енергії (а.с.а.с.215-217 т.1), що затверджений протоколом Координаційного центру №1 від 25.06.2015р. (а.с.а.с.211-214 т.1), а також зразок типового договору купівлі-продажу електричної енергії, акту приймання-передачі електричної енергії та акту звірки розрахунків (а.с.а.с.224-225 т.1), що буди змінені та затверджені протоколом засідання Координаційного центру №13 від 23.09.2015р. (а.с.а.с.218-223 т.1). Так, форма акту приймання-передачі електричної енергії і вимагає відображення в таких актах даних про обсяги електроенергії (в тис. кВтг), вартість електроенергії (без ПДВ, в грн.), вартість електроенергії (без ПДВ, коп./кВтг), податок на додану вартість (в грн.) та загальну вартість проданої виробником та купленої постачальником електроенергії за місяць з ПДВ в гривнях.

З наявного у справі супровідний листа Позивача за №01-1.3/00846 від 21.03.2016р. (а.с.133 т.1), направленого на адресу Відповідача з відбитком штампу про отримання 23.03.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», вбачається надсилання на підписання актів приймання-передачі за період з травня 2015р. по січень 2016р.

Позивачем до матеріалів справи було залучено технічний висновок розрахунку кількості та об’єму відпуску електроенергії Виробником Постачальнику за період травень 2015р. – квітень 2016р. (а.с.а.с.57-66 т.2), який було складено Державним Донбаським підприємством з пуску, налагоджування, вдосконалення технології та експлуатації електростанцій та мереж «ДОНОРГРЕС» та експертний висновок (а.с.а.с.107-119 т.3), що був підготовлений фахівцями Електроенергетичного факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», відповідно до якого було зазначено що принцип пропорційності розподілу електричної енергії між Виробниками та Постачальниками електричної енергії на НКТ є єдиним логічним, нормативно правильним і таким, що відповідає умовам Багатостороннього договору.

Своєю чергою, Відокремлений підрозділ «Донбаська електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» листом №183 від 17.08.2016р. (а.с.а.с.153,154 т.2) з посиланням на п.9.3. Інструкції про комерційний облік, повідомив Відповідача про неузгодження сальдо перетоків електричної енергії між всіма постачальниками, що здійснюють діяльність на НКТ, у зв’язку з чим дані, викладені в фізичних балансах, не можуть бути використані для розрахунку об’ємів купівлі-продажу електроенергії між Виробниками та Постачальниками на НКТ.

Проте, зі змісту листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості на адресу Позивача (а.с.а.с.203-205 т.2), вбачається, що означена Інструкція, як складова системи нормативного регулювання ринку ДЧОРЕ, не застосовується на ринку НКТ, що, за висновком апеляційного суду, цілком відповідає п.2 постанови КМУ №263 від 07.05.2015р.

Враховуючи невиконання Відповідачем свого обов’язку з направлення Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання-передачі електроенергії останнє звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» про зобов’язання вчинити дії (з врахуванням уточнених позовних вимог): прийняти виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» за договором купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання передачі електроенергії за наступні періоди, на наступну кількість та вартість електроенергії: за травень 2015р. в кількості 24221290кВт/г на суму 20345883,60грн. (з ПДВ), за червень 2015р. в кількості 21391058кВт/г на суму 17968488,72грн. (з ПДВ), за липень 2015р. в кількості 10882461кВт/г на суму 11100110,22грн., за серпень 2015р. в кількості 0кВтг на суму 0,00грн. (з ПДВ), за вересень 2015р. в кількості 14934099кВт/г на суму 16284738,91грн. (з ПДВ), за жовтень 2015р. в кількості 19353654кВт/г на суму 16675108,28грн. (з ПДВ), за листопад 2015р. в кількості 20830068кВт/г на суму 19204489,49грн. (з ПДВ), за грудень 2015р. в кількості 21600555кВт/г на суму 20873912,33грн. (з ПДВ), за січень 2016р. в кількості 20766613кВтг на суму 20765782,33грн. (з ПДВ), за лютий 2016р. в кількості 20563932кВт/г на суму 20456999,56грн. (з ПДВ), за березень 2016р. в кількості 20682703кВт/г на суму 21667199,66грн. (з ПДВ), за квітень 2016р. в кількості 15177484кВт/г на суму16114845,41грн. (з ПДВ).

Господарський суд Донецької області своїм рішенням позовні вимоги задовольнив частково - зобов’язав Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» виконати умови договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р., укладеного з Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго», шляхом надання останньому актів приймання передачі електроенергії за період з травня 2015р. по квітень 2016р., з мотивів доведеності факту бездіяльності Відповідача, внаслідок якої мало місце порушення умов договору в частині виконання взятих на себе зобов'язань з надання актів приймання-передачі електроенергії за період з травня 2015р. - квітень 2016р. В той час, частковість задоволення позовних вимог було зумовлена не встановленням положеннями договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. обов’язку Відповідача надати Позивачу обумовлені акти за означений період саме з тими показниками, що буди визначені Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго».

Водночас, зі змісту пояснень Відповідача від 24.10.2017р. (а.с.а.с.167-169 т.3), наданих на адресу місцевого суду, вбачається, що ним здійснюється бухгалтерський облік отриманої впродовж спірного періоду електричної енергії та визначається обсяг такої енергії, зокрема, - за відомостями приладів обліку Споживачів. Втім, конкретних відомостей щодо змісту таких даних та невідповідності ним відомостей, які зазначені Позивачем у спірних актах приймання-передачі, Відповідач не представив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про електроенергетику» особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

В п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №263 від 07.05.2015р. зазначено, що купівля та продаж з 1 травня 2015р. електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - неконтрольована територія), на іншу територію України (далі - контрольована територія) та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію (далі - різниця перетоків електричної енергії), здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі - виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» у Донецькій області і Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» у Луганській області.

Відповідно до положень п.2 означеної постанови, електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, крім електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, продається на цій території суб’єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб’єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб’єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території (далі - багатосторонній договір).

Отже, враховуючи правову природу та змісту укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини з електропостачання, в тому числі постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №263 від 07.05.2015р. та умовами укладеними на її виконання Багатостороннього договору між учасниками ринку електроенергії (НКТ) від 11.06.2015р.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність цього спору полягає у спонуканні Відповідача до прийняття виконання Позивачем зобов’язань за договором купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання-передачі електроенергії за наступні періоди, на наступну кількість та вартість електроенергії: за травень 2015р. в кількості 24221290кВт/г на суму 20345883,60грн. (з ПДВ), за червень 2015р. в кількості 21391058кВт/г на суму 17968488,72грн. (з ПДВ), за липень 2015р. в кількості 10882461кВт/г на суму 11100110,22грн., за серпень 2015р. в кількості 0кВтг на суму 0,00грн. (з ПДВ), за вересень 2015р. в кількості 14934099кВт/г на суму 16284738,91грн. (з ПДВ), за жовтень 2015р. в кількості 19353654кВт/г на суму 16675108,28грн. (з ПДВ), за листопад 2015р. в кількості 20830068кВт/г на суму 19204489,49грн. (з ПДВ), за грудень 2015р. в кількості 21600555кВт/г на суму 20873912,33грн. (з ПДВ), за січень 2016р. в кількості 20766613кВт/г на суму 20765782,33грн. (з ПДВ), за лютий 2016р. в кількості 20563932кВт/г на суму 20456999,56грн. (з ПДВ), за березень 2016р. в кількості 20682703кВт/г на суму 21667199,66грн. (з ПДВ), за квітень 2016р. в кількості 15177484кВт/г на суму16114845,41грн. (з ПДВ).

Місцевий суд дійшов правильного висновку, що необхідність складання актів приймання-передачі є зумовленим п.4.2. договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Між тим, розглянувши наявні матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова суду першої інстанції в зобов’язанні надати Відповідачем акти приймання-передачі електроенергії, які відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та фіксують конкретних заміст господарських операцій по відчуженню електричної енергії за мотивів того, що умови означеного договору купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. не встановлюють такого обов’язку саме у відношенні вказаних Позивачем показників, є помилковим та обумовлена неправильним тлумаченням умов договору та оцінкою матеріалів справи.

Так, необхідність конкретної вказівки параметру об’єму проданої електричної енергії та її вартість в акті приймання-передачі безпосередньо вбачається з форми цього акту, викладеної в Додатку №1 до Типового договору (а.с.а.с.215-217 т.1), затвердженої протоколом Координаційного центру №1 від 25.06.2015р. (а.с.а.с.211-214 т.1) зі зміни затвердженими протоколом засідання Координаційного центру №13 у типовій формі договору, яка підлягає застосуванню у відносинах учасників ринку з 01.05.2015р.

Більш того, з матеріалів справи вбачається окрім факту (правильно встановленого місцевим судом) не виконання Відповідачем обов’язку з надання актів приймання-передачі електроенергії і наявність спору між Позивачем та Відповідачем відносно об’єму реалізованої електричної енергії за спірний період. При цьому, матеріалами справи не спростовується факт передачі/отримання такої електроенергії в принципі. Між тим, не дивлячись на справедливу вказівку Позивача про неможливість вирішення означеного спору в межах розгляду вимог про стягнення вартості проданої електричної енергії (в силу особливостей здійснення розрахунків на ринку НКТ), місцевий суд зобов’язав Відповідача виконати обов’язки з надання актів приймання-передачі, не вирішив по суті наявного спору у відношенні обсягу електричної енергії, у зв’язку з чим, переглядуване рішення не відповідає вимогам ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. відносно забезпечення ефективного способу судового захисту в контексті правової позиції, приведеної з цього приводу у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017р. у справі №914/1128/16: «Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування».

Апеляційний суд зауважує, що виходячи з природи укладеного між Позивачем та Відповідачем договору купівлі-продажу, фіксація в актах конкретного об’єму проданої електричної енергії в контексті ст.655 Цивільного кодексу України, крім міркувань Позивача відносно його інтересів, пов’язаних з аудиторською оцінкою та податковим обліком, безпосередньо впливає на визначення розміру права вимоги оплати за реалізовану електричну енергію.

Враховуючи, що граничний розмір оплати (незалежно від застосування Алгоритму розподілення грошових коштів на ринку НКТ), на отримання якої у Продавця є «законні очікування», обумовлені ст.655 Цивільного кодексу України, за умовами встановлення ціни за одиницю (тарифу в розглядуваному випадку), визначається кількістю переданого товару, встановлення в межах розгляду даного спору такої кількості фактично опосередковує й вирішення спору про майнове право в розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Своєю чергою, недоведене посилання Відповідача на неможливість визначення конкретного фізичного об’єму отриманої ним від Позивача електричної енергії в силу можливого знищення/пошкодження (неможливості доступу) частини лічильників в точках з’єднання мереж та обставина не складання/не підписання відповідних актів іншими Постачальниками на ринку НКТ не може вважатися достатньою підставою для спростування вказаних Позивачем (з врахуванням уточнень) параметрів спірних актів, оскільки:

- факт поставки електричної енергії та здійснення розрахунків на ринку НКТ підтверджується матеріалами справи та Відповідачем не заперечується, отже після укладення як Багатостороннього так і двостороннього договорів фактичні взаємовідносини їх учасників здійснюються, що вказує на спроможність існування правовідносин (укладення відповідних договорів та їх достатність як правових підстав відповідних зобов’язань);

- Відповідачем в порушення ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній, на момент розгляду справи судом першої інстанції) не наведено альтернативних відомостей щодо параметрів об’єму електричної енергії, отриманої від Позивача в спірний період, визначених у спосіб (відомостей), що відповідав би Правилам ринку електричної енергії НКТ;

- виходячи з розділу 9 Правил ринку електричної енергії НКТ визначення об’єму електричної енергії, отриманої конкретним Постачальником від конкретного Виробника здійснюється розрахунковим шляхом на підставі даних, отриманих Системним оператором, в тому числі й від учасників ринку, на яких покладена відповідальність за їх повноту, достовірність та своєчасність (п.1.2.3 цих Правил). Таким чином, сторонами визнається достатність (достовірність) здійснення розрахунків за такими відомостями і ненадання даних певними учасниками ринку НКТ безвідносно до підстав такого ненадання є спільними ризиками всіх учасників Багатостороннього договору, які не спростовують необхідності виконання розглядуваного в межах цієї справи обов’язку з надання актів приймання-передачі електроенергії;

- Відповідачем не надано передбачене п.9.6 Правил ринку електричної енергії НКТ спростування даних ОСОБА_9 оператора у відношенні відомостей щодо об’єму електричної енергії, які підлягають відображенню в спірних актах приймання-передачі електроенергії. Матеріалах справи взагалі не містять доказів наявності будь-яких розбіжностей між даними, що надавались учасниками ринку ОСОБА_9 оператору. При цьому, визначення обсягів проданої Позивачем Відповідачу електричної енергії впродовж спірного періоду з боку ОСОБА_9 оператора в силу незастосування нормативної регламентації до цих відносин правил ринку ДЧОРЕ, взагалі не перебуває у залежності від з’ясування обсягів перетоків електричної енергії між суміжними постачальниками – особиста суб’єктивна оцінка Системним оператором прийнятності наданих ним відомостей для застосування у розрахунках, зумовлена хибним розповсюдженням на розглядувані правовідносини приписів, прийнятних для ринку ДЧОРЕ, не може мати наслідком спростування значення таких відомостей у світлі правил функціонування ринку НКТ.

Колегією суддів відзначається, що відповідно до пп. 2 п. 11 постанови КМУ від 07.05.2015 № 263 (в редакції, що діяла до травня 2016 року, тобто, в спірний період) складання фактичних фізичних балансів електричної енергії за контрольованою та неконтрольованою територією та надання відповідної інформації усім сторонам багатостороннього договору покладено саме на ВП «Донбаська електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго».

Водночас, як вбачається з протоколів засідань Координаційного центру, ним розглядалось питання підписання з боку Постачальників актів прийому-передачі електроенергії (протокол засідання Координаційного центру від 16.02.2016 № 18). В своєму рішенні з вказаного питання Координаційний центр зазначив, що акти прийому-передачі повинні бути підписані відповідно до затвердженого балансу Донбаською електроенергетичною системою.

Наразі, за змістом п. 1.1 договору №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р., Позивач здійснює продаж електроенергії, а Відповідач купує її в обсягах, визначених Розрахунковим центром, виходячи з місячних балансів електроенергії, що також не було враховано місцевим судом.

За таких обставин, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із надання Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання-передачі електроенергії з конкретно визначеними показниками за періоди з травня 2015р. по квітень 2016р. за договором купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. Своєю чергою, відображення таких показників в розмірах, встановлених Системним оператором, за відсутню їх спростування у встановленому Правилами ринку електричної енергії НКТ порядку, цілком відповідає приписам ст.629 Цивільного кодексу України, адже узгоджене сторонами Багатостороннього договору припущення ймовірності відхилення таких відомостей від фактичних підтверджується саме визначенням розрахункового способу встановлення обсягів продажу/прийому електричної енергії між конкретним виробником і постачальником та їх балансування у фізичних межах Системним оператором.

Тобто, позиція Відповідача про неприйнятність задоволення позовних вимог, з якою помилково в цій частині погодився місцевий суд, фактично зумовлена хибним тлумаченням особливостями регламентації функціонування ринку НКТ, проте означені обставини (неповнота відомостей від всіх учасників ринку та їх ймовірна недостовірність) достатньою для можливості вирішення розглядуваного спору мірою врегульовані наведеними умовами функціонування такого ринку. Отже, оскільки впродовж розглядуваного періоду ринок НКТ фактично функціонував на визначених його учасниками підставах, остільки встановлення розміру майнових прав Позивача відносно «законних очікувань» на отримання у визначеному порядку плати за продану Відповідачеві електричну енергію не може покладатися в залежність від міркувань технічних складнощів чи невиконання своїх обов’язків з інших підстав іншими учасниками ринку НКТ, адже припущення такого є несумісним із неспростованою презумпцією правомірності розглядуваних договорів у розумінні ст.ст.204, 215 Цивільного кодексу України та їх частковим фактичним виконанням.

Апеляційний господарським судом також враховується, що спонукання оскаржуваним рішенням Відповідача до оформлення актів приймання-передачі електричної енергії без вирішення питання щодо конкретних параметрів таких актів знецінюють значення часткового задоволення позовних вимог, адже спір у такий спосіб не вирішено по суті та порушені суб’єктивні права/інтереси Позивача фактично не відновлені. Означений недолік має бути усунуто на стадії апеляційного перегляду у світлі вимог ч.ч.1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.)

Посилання в спірному рішенні на те, що договір №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. не вимагає відображення Постачальником саме тих відомостей в актах приймання-передачі, які вказує Виробник, не тільки не усуває необхідності з’ясування для вирішення заявлених позовних вимог таких відомостей, але й само по собі не може вважатися достатньою підставою для відхилення цих відомостей, адже вони (в остаточній редакції) визначені не самостійно Позивачем, а Системним оператором та підлягають застосуванню, враховуючи наявне нормативне регулювання ринку НКТ.

Таким чином, враховуючи наведене та допущені місцевим судом порушення норм матеріального права, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2017р. у справі №905/1926/16 в частині відхилених позовних вимог та прийняття нового рішення – про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (з урахуванням їх уточнень) в повному обсязі, що зумовлює також задоволення апеляційної скарги останнього.

За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) витрати зі сплати судового збору як за подання позовної заяви так і за подання апеляційної скарги покладаються на рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2017р. (повний текст підписано 10.11.2017р. (з урахування ухвали суду від 27.11.2017р.) у справі №905/1926/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2017р. (повний текст підписано 10.11.2017р. (з урахування ухвали суду від 27.11.2017р.) у справі №905/1926/16 скасувати в частині відхилених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Київ (з урахуванням їх уточнень) задовольнити в повному обсязі, у зв’язку з чим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1. Позовні вимоги Публічного акціонерне товариство «Донбасенерго» про зобов’язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» вчинити дії з прийняти виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» за договором купівлі-продажу електричної енергії №АУП-20-07/0003 від 20.07.2015р. шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» актів приймання передачі електроенергії за наступні періоди, на наступну кількість та вартість електроенергії: