Ухвала суду № 72122979, 01.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

01.02.2018р. Справа №905/511/17

за скаргою: №35-4016 від 18.01.2018р. Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Семуван», м.Київ

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрнадратехнологія», м.Макіївка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп», м.Краматорськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-1», м.Краматорськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс», м.Краматорськ

про стягнення 22311536,85 грн

за участю органу виконання судового рішення: Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1, м.Дніпро

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача (стягувача): не з'явився

від відповідача 1 (боржника 1, скаржника): ОСОБА_2 - за дов.

від відповідача 2 (боржника 2): не з'явився

від органу виконання судового рішення: ОСОБА_1 - прив. викон.

від третіх осіб: не з’явились

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.2017р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Семуван» до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрнадратехнологія» про стягнення 22311536,85 грн задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн, інфляційні – 194900,95 грн, 3% річних – 819911,51 грн, а також судовий збір в сумі 240000 грн. У задоволенні вимог в залишковій частині відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду 20.12.2017р. рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017р. у справі №905/511/17 залишено без змін.

28.12.2017р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області було видано відповідні накази.

23.01.2018р. Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою №35-4016 від 18.01.2018р. про скасування повністю постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 15.01.2018р. ВП №55533803 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області №905/511/17, виданого 28.12.2017р.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця ОСОБА_1 становить 20000000 грн, що є меншим, ніж сума стягнення при примусовому виконанні по справі №905/511/17, внаслідок чого дії виконавця суперечили вимогам ст.5 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, за твердженням скаржника, про арешт коштів Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» останньому стало відомо 16.01.2018р. від обслуговуючого банку, що свідчить про порушення виконавцем приписів ст.ст.18, 28 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки боржнику не надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження, а також не було роз’яснено права та обов’язки боржника.

Заявник у судове засідання 01.02.2018р. з’явився, вимоги, викладені у скарзі №35-4016 від 18.01.2018р. Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», підтримав, а також надав клопотання №1/4016 від 01.02.2018р., у якому просив при прийнятті рішення по суті скарги та складанні повного тексту ухвали за результатами її розгляду, надати правову кваліфікацію діям приватного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 у судове засідання 01.02.2018р. з’явився, проти задоволення вимог скарги заперечив з посиланням на належне виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо оформлення та надсилання, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження.

Одночасно, приватний виконавець зазначав, що сума стягнення за наказом від 28.12.207р. дорівнювала 18231371,17 грн, внаслідок чого дії державного виконавця з прийняття відповідного виконавчого документу до виконання відповідають діючому законодавству.

Позивач, відповідач 2 та треті особи у судове засідання 01.02.2018р. не з’явились, будь-яких пояснень по суті скарги не надали.

Згідно з ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга №35-4016 від 18.01.2018р. Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

За приписами ч.ч.1, 3 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017р., 28.12.2017р. господарським судом було видано, зокрема, наказ про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрнадратехнологія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Семуван» заборгованості за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн, інфляційних – 194900,95 грн, 3% річних – 819911,51 грн, а також судового збору в сумі 240000 грн, боржником за яким визначалось Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів».

Відтак, загальна сума стягнення за вказаним виконавчим документом становить 18231371,17 грн.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За приписами ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У зв’язку з надходженням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Семуван» про відкриття виконавчого провадження, 15.01.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 за наказом від 28.12.2017р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55533803, зобов’язано боржника протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до представлених суду приватним виконавцем списку від 15.01.2018р. згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів), фіскального чеку від 15.01.2018р., реєстру рекомендованих листів від 15.01.2018р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900055656377, постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана скаржнику 15.01.2018р. та вручена 19.01.2018р.

Вказані відомості підтверджуються інформацією, яка наявна на офіційному веб-порталі Публічного акціонерного товариства «Укрпошта».

За таких обставин, матеріалами розгляду скарги спростовуються доводи скаржника стосовно невиконання приватним виконавцем вимог закону щодо направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження №55533803.

За приписами п.6 ч.2 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості, зокрема, про реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

При цьому, державний виконавець, приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо, зокрема, сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця (п.4 ч.4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом інформаційної довідки №21191220180118 від 18.01.2018р. з Єдиного державного реєстру приватних виконавців, ОСОБА_1 зареєстрований як приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області.

Цивільно-правова відповідальність приватного виконавця застрахована згідно з договором №ВТО/076/17; дата початку дії 11.08.2017р.; дата закінчення дії 10.08.2018р.; страховик – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна», страхова сума – 20000000 грн. Відповідні відомості наявні у інформаційній довідці №21191220180118 від 18.01.2018р. з Єдиного державного реєстру приватних виконавців та не заперечуються заявником скарги.

Як зазначалось, сума стягнення за наказом від 28.12.2017р. становила 18231371,17 грн.

Наявності обставин того, що на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_3 перебувають будь-які інші виконавчі документи щодо стягнення коштів з Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» відповідачем 1 не доведено, а судом не встановлено.

При цьому, визначена у постанові від 15.01.2018р. про арешт коштів боржника сума 20054708,28 грн, окрім суми стягнення за наказом від 28.12.2017р. - 18231371,17 грн, включає в себе 10% основної винагороди державного виконавця – 1823137,12 грн та 200 грн – витрат виконавчого провадження.

За таких обставин, з огляду на те, що загальна сума стягнення за наказом господарського суду Донецької області від 28.12.2017р. становить 18231371,17 грн, приймаючи до уваги приписи ч.2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем ОСОБА_1 правомірно відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим документом.

Разом з тим, слід зазначити, що додатковою угодою б/н від 11.01.2018р. до договору №ВТО/076/17 від 10.08.2018р. добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, розмір страхової суми збільшено до 25000000 грн.

Враховуючи вищевказане, посилання скаржника на неправомірність дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження №55533803, оскільки сума стягнення за виконавчим документом перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця, не приймаються судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 вказаного закону України звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За змістом п.6 ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

За приписами ч.1 ст.59 вказаного нормативно-правового акту арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №55533803, 15.01.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 накладено арешт на грошові кошти що містяться на рахунках у банківських установах в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 20054708,28 грн.

За змістом постанови від 23.01.2018р. про арешт коштів боржника (ВП №55533803) приватним виконавцем встановлено, що з рахунків боржника було стягнуто грошові кошти у сумі 56797,68 грн, яких недостатньо для задоволення вимог стягувача; 23.01.2018р. від стягувача до приватного виконавця надійшла інформація, відповідно до якої 18.01.2018р. боржником відкрито рахунки в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Укргазбанк», внаслідок чого, на підставі ст.56 Закону України «При виконавче провадження» приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках №26003924433075 (грн.) №26003924433075 (дол.США), №26003924433075 (Євро) в АБ Укргазбанк, МФО 320478 у межах звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 19997910,60 грн.

Відповідно до заяви №43-7578/4016 від 25.01.2018р. Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», яка надійшла на адресу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1, боржник зазначав, що 25.01.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017р. у справі №905/511/17 фактично виконано боржником шляхом списання з банківських рахунків сум за рішенням у повному обсязі з урахуванням сум основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, внаслідок чого просило приватного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження №55533803 та зняття арешту з майна боржника.

Постановою від 26.01.2018р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (ВП №55533803) знято арешт з рахунків боржника, накладений вищенаведеними постановами.

Разом з цим, у зв'язку із стягненням приватним виконавцем грошових коштів в сумі, необхідній для задоволення вимог стягувача з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат на проведення виконавчих дій, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.12.2017р. №905/511/17 закінчено, про що 31.01.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 винесено постанову.

Відтак, з огляду на визначений законодавцем послідовний алгоритм дій з примусового виконання судового рішення, враховуючи, що виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приймаючи до уваги, що однією із засад інституту виконавчого провадження є обов’язковість судового рішення, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 в частині винесення постанови від 15.01.2018р. про арешт коштів боржника (ВП №55533803).

При цьому, судом враховано, що вимога про скасування постанови про арешт коштів боржника фактично є тотожною вимозі про визнання відповідної постанови недійсною.

Відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, скарга №35-4016 від 18.01.2018р. Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги №35-4016 від 18.01.2018р. Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про скасування повністю постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 15.01.2018р. ВП №55533803 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області №905/511/17, виданого 28.12.2017р.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.02.2018р.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та відповідно до п.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.О.Паляниця