Постанова № 72122739, 24.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року м.Київ

Справа № 754/10773/16-ц № провадження: № 22-ц/796/1321//2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Невідомої Т.О., суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слюсаренка ОлександраАнатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, постановлену під головуванням судді Лісовської О.В., про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп», Публічного акціонерного товариства «Банк регіонального розвитку», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» про визнання недійсними договорів цесії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» (далі по тексту - ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», Публічного акціонерного товариства «Банк регіонального розвитку»(далі по тексту -ПАТ «Банк регіонального розвитку»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» (далі по тексту - ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс») про визнання недійсними договорів цесії.

В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що 27 червня 2007 року між ним та ПАТ «Банк регіонального розвитку» укладено кредитний договір № 27/10-8411, за умовами якого він отримав кредит у сумі 150 00,00 доларів США зі сплатою 15 % річних для придбання нерухомості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань того ж дня між ним та ПАТ «Банк регіонального розвитку» було укладено іпотечний договір № 027/ДЗ11651, згідно умов якого він передав в іпотеку: земельну ділянку, загальною площею 0,1 000 га, що розташована в АДРЕСА_1 за кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та домоволодінням, що знаходиться за цією ж адресою, загальною площею 29,9 кв.м, житловою площею 19,8 кв.м.

29 серпня 2013 року банк уклав договір № 37 з ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором № 27/10-841 від 27 червня 2007 року та 02 вересня 2013 року договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 027/ДЗ11651.

16 вересня 2013 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» та ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» укладено договір № 11 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором № 27/10-841 від 27 червня 2007 року та договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 027/ДЗ11651.

Посилаючись на те, що договори відступлення права вимоги (цесії), що ним оспорені, укладені без наміру створення правових наслідків, тобто з порушенням вимог Закону, просив суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 378 від 29 серпня 2013 року укладений між ПАТ «Банк регіонального розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором № 27/10-841 від 27 червня 2007 року. Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 16 вересня 2013 року № 11 укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» та ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», за умовами якого ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 27/10-841 від 27 червня 2007 року до ОСОБА_3

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», ПАТ «Банк регіонального розвитку», ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» про визнання недійсними договорів цесії до набрання законної сили рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», АБ «Банк регіонального розвитку», третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс», про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору від 27.06.2007 року, що знаходиться на розгляді у Деснянському районному суді м. Києва.

Не погодившись із такою ухвалою суду, Слюсаренко О.А. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» подав апеляційну скаргу, в якій просив зазначену ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції не урахував положень п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про неможливість вирішення даної справи до розгляду справи Деснянським районним судом за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», АБ «Банк регіонального розвитку», третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс», про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору від 27.06.2007 року, оскільки предмети судового розгляду у двох цивільних справах є різними та прийняття рішення по одній справі не впливає на прийняття рішення по іншій.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п.п. 8,9 ч. 1 Розділу (ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення спору у даній справі залежить від рішення, яке буде прийняте у справі за позовом позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», АБ «Банк регіонального розвитку», третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс», про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору від 27.06.2007 року.

З таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

За змістом роз'яснень, які містяться в п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (в редакції, що була чинною на момент постановлення оспорюваної ухвали ), за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 157 ЦПК України 2004 року (в редакції, що була чинною на момент постановлення оспорюваної ухвали ) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суд першої інстанції не зазначив у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду справ, або неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору з огляду на те, що у зазначеній справі вирішується спір про визнання недійсними договорів цесії.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу СлюсаренкаОлександра Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 р. скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Т.О.Невідома

Судді А.А.Пікуль

Д.Р.Гаращенко