Постанова № 72122505, 31.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

Справа №759/8660/17 Головуючий в І інстанції: П'ятничук І.В.

апеляційне провадження № 22-ц/796/682/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Ткаченко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Козаченко Ірини Володимирівни, діючої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнд Лоджистікс», на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Атек» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рената Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнд Лоджистікс», Товариства з обмеженою відповідальністю Трест «Поліськсільбуд», третя особа: Департамент комунальної власності м. Києва про визнання недійсними та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Атек» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Рената Інвест», ТОВ «Майнд Лоджистікс», ТОВ Трест «Поліськсільбуд», третя особа: Департамент комунальної власності м. Києва про визнання недійсними та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності.

В обґрунтування позову Товариство вказувало, що відповідно до рішень Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 492 від 21.03.1950р. та від 26.01.1950 р. Київському заводу «Червоний екскаватор» «Головекскаватор» Міністерства транспортного та важкого машинобудування СРСР було відведено та надано у користування земельну ділянку в АДРЕСА_1. 24.09.1990 року між Міністерством важкого машинобудування СРСР та організацією орендарів Київського екскаваторного заводу було укладено договір оренди державного майна заводу, відповідно до якого в оренду надавалося все майно заводу, що знаходилося на його балансі станом на 01.10.1990р., у тому числі й невиробничі основні фонди. Умовами договору передбачалось право орендаря на викуп орендованого державного майна. На підставі Державного акту про викуп майна (орендного підприємства), виданого 15.01.1991р. трудовому колективу орендного підприємства - Київського Ордену Трудового Червоного Прапору екскаваторного заводу, організації орендарів-членам трудового колективу було передано у власність нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, розташовані у АДРЕСА_1. Позивач ПАТ «Атек» - є правонаступником Київського заводу «Червоний екскаватор» (Київського екскаваторного заводу), а отже і користувачем відповідної земельної ділянки та власником об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1. Позивачем не вчинялось жодних дій щодо передачі права власності на дане нерухоме майно іншим фізичним чи юридичним особам. Однак, 06.07.2016 р. ПАТ «АТЕК» із довідки з державного реєстру речових прав стало відомо про реєстрацію вказаного нерухомого майна за відповідачами. Вважаючи, що відповідачі не набували права власності на зазначене майно в порядку, передбаченому законом, позивач просив задовольнити позов та визнати недійсними і скасувати свідоцтва про право власності: від 06.10.2004р, виданого Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004р. № 1356-В, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004р. за реєстровим № 3402-П; від 06.10.2004р., виданого Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я гр. ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004 р. № 1356-В, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004р. за реєстровим № 3402-П; від 26.02.2015р. індексний номер 34227305, виданого ТОВ «Рента Інвест»; від 26.02.2015р. індексний номер 34218978, виданого ТОВ «Майнд Лоджистікс»; від 12.06.2015р. індексний номер 39016692, виданого ТОВ Трест «Поліськсільбуд». Також позивач просив визнати за собою право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані по АДРЕСА_1, а саме: майновий комплекс (літера «А» -516,1кв.м.; «Б»- 1499кв.м; «б» -2732,0 кв.м. ;«В»- 553,7кв.м.; «Г» -154,1кв.м.; «Д» -68.5 кв.м.; «Е»- 419,9 кв.м.; «Ж»- 489,1 кв.м.; «з» -540,7 кв.м.; «К» -4223 кв.м.; «Л» -4965,кв.м).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 06.10.2004р., видане Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004р. № 1356-В, зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004р. за реєстровим № 3402-П.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 06.10.2004р., видане Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004р. № 1356-В, зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004 р. за реєстровим № 3402-П.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво право власності на нерухоме майно від 26.02.2015р. індексний номер 34227305, видане ТОВ «Рента Інвест».

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво право власності на нерухоме майно від 26.02.2015 р. індексний номер 34218978, видане ТОВ «Майнд Лоджистікс».

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво право власності на нерухоме майно від 12.06.2015р. індексний номер 39016692, видане ТОВ Трест «Поліськсільбуд».

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Козаченко І.В., діюча в інтересах ТОВ «Майнд Лоджистікс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Рената Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнд Лоджистікс», Товариства з обмеженою відповідальністю Трест «Поліськсільбуд» підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, а подальшому 31.01.2018 р. представник в судове засідання не з»явився, подавши апеляційному суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з його неявкою з поважних причин, на підтвердження яких будуть надані докази. Обговоривши дане клопотання представника відповідачів-юридичних осіб, колегія суддів прийшла до висновку про можливість закінчення розгляду справи у відсутність представника на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надавав пояснення суду й поважних причин неявки до суду апеляційної інстанції в клопотанні не привів.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Представник третьої особи Департаменту комунальної власності м. Києва проти апеляційної скарги заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позову суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

За правилом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що спірним нерухомим майном є спортивний комплекс - стадіон «Атек», розміщений по АДРЕСА_1, який складається з будівель та споруд за літерами: А,Б, б, В, Г, Д, Е.з, Ж, І (а.с. 150-178).

На підставі рішень Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 492 від 21.03.1950р. та від 26.01.1950р. Київському заводу «Червоний екскаватор» «Головекскаватор» Міністерства транспортного та важкого машинобудування СРСР було відведено та надано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 для організації спорт площадок та будівництва стадіону.

24 вересня 1990 року між Міністерством важкого машинобудування СРСР та організацією орендарів Київського екскаваторного заводу, який є правонаступником Київського заводу «Червоний екскаватор», було укладено договір оренди державного майна заводу, відповідно до якого в оренду надавалося все майно заводу, що знаходилося на його балансі станом на 01.10.1990 р., у т. ч. невиробничі основні фонди. Умовами цього договору передбачалось право орендаря на викуп орендованого державного майна.

На підставі Державного акту про викуп майна (орендного підприємства), виданого 15.01.1991 р. трудовому колективу орендного підприємства - Київського Ордену Трудового Червоного Прапору екскаваторного заводу, організації орендарів-членам трудового колективу було передано у власність нерухоме майно, а саме будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1.

Встановлено, що ПрАТ «Атек» - є правонаступником Київського заводу «Червоний екскаватор» (Київського екскаваторного заводу), а отже і користувачем відповідної земельної ділянки та власником об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1.

Наведені обставини також встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2005р. у справі за № 31/514-6/431, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України (в редакції Закону, яка діяла на час ухвалення рішення).

На підставі рішення державного реєстратора Коровайко О.С. від 11.02.2016р. №28200022 за ПАТ «Атек» зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно- Спорткомплекс, розташований по АДРЕСА_1 (а.с.16).

Наведене свідчить про те, що з 1950 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Києві та розташовані на ній об'єкти нерухомого майна перебували в користуванні ПрАТ «Атек», а з 1991 року спірне нерухоме майно перебуває у нього на праві власності. Дане майно позивачем не відчужувалося і в установленому порядку у нього не вилучалося.

Судом також встановлено, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2016р. №19652546, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Приваловою Є.Є., право власності на один із об'єктів спірного нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю під літерою «Л», загальною площею 4 965,5 кв. м., було зареєстровано за ТОВ «Рента Інвест»; відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2015 р. №19648283, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Дуднік О.С., право власності на один із об'єктів спірного нерухомого майна - нежитлову будівлю під літерою «К», загальною площею 4 223,0 кв. м, було зареєстровано за ТОВ «Майнд Лоджистікс»; відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015р. №21656257, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Мін'юсту Ніловою А.О, право власності на об'єкт спірного нерухомого майна, а саме: майновий комплекс по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ТОВ Трест «Поліськсільбуд».

З матеріалів справи слідує, що згідно свідоцтва про право власності від 06.10.2004р., виданого Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004 р. № 1356-В, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004 р. за реєстровим № 3402-П, за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, яке останній, як учасник ТОВ «Рента Інвест», передав до статутного капіталу даної юридичної особи в якості майнового внеску за відповідним актом приймання-передачі. На підставі зазначеного державний реєстратор видав ТОВ «Рента Інвест» оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2015р., індексний номер 34227305 та зареєстрував право власності останнього на право власності на один із об'єктів спірного нерухомого майна - нежитлову будівлю під літерою «Л», загальною площею 4 965,5 кв. м.

Згідно свідоцтва про право власності від 06.10.2004р., виданого Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004 № 1356-В, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004 року за реєстровим № 3402-П, за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, яке останній, як учасник ТОВ «Майнд Лоджистікс», передав до статутного капіталу даної юридичної особи в якості майнового внеску за відповідним актом приймання-передачі. На підставі зазначеного державний реєстратор видав ТОВ «Майнд Лоджистікс» оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2015, індексний номер 34218978 та зареєстрував право власності останнього на право власності на один із об'єктів спірного нерухомого майна - нежитлову будівлю під літерою «К», загальною площею 4 223,0 кв. м.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 06.10.2004р., виданого Головним управлінням Комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.10.2004р. № 1356-В, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.10.2004р. за реєстровим № 3402-П, за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно - майновий комплекс по АДРЕСА_1, яке останній, як учасник ТОВ Трест «Поліськсільбуд», передав до статутного капіталу даної юридичної особи в якості майнового внеску за відповідним актом приймання-передачі. На підставі зазначеного державний реєстратор видав ТОВ Трест «Поліськсільбуд» оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.06.2015р. індексний номер 39016692 та зареєстрував право власності останнього на спірне нерухоме майно.

Разом з тим, з листа Департаменту комунальної власності м. Києва, який є правонаступником ГУ комунальної власності м. Києва, від 06.06.2016р. за № 062/02/07-5743 вбачається, що Головне управління комунальної власності м. Києва не видавало зазначених вище свідоцтв про право власності та не оформляло права власності на спірне нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Із листа КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 06.06.2016 р. № 7148(И-2016) слідує, що реєстрація права власності (правоустановчих документів) на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 31.12.2013 року не проводилась.

По факту незаконної реєстрації відповідачами - юридичними та фізичними особами, права власності на підставі підроблених документів (свідоцтва) на спірне нерухоме майно, за заявою позивача розпочато досудове розслідування у провадженні про кримінальне правопорушення за №12017100080003118 та №12017100080003117.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК Україниправочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1528цс15 від 13 квітня 2016 р. висловлена правова позиція,яка відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, згідно якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Враховуючи те, що спірне майно перебуває у власності позивача і зареєстроване за ним, й матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не набули права власності на спірне майно в порядку, передбаченому законом, їх право власності оформлено на підставі документів, яких не існує та які органом місцевого самоврядування не приймалися й не видавалися (свідоцтво та наказ), тому такі свідоцтва про право власності на нерухоме майно підлягають визнанню недійсними та скасуванню як незаконні.

Подальші правочини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розпорядження спірним майном є такими, що порушують публічний порядок, оскільки вони спрямовані на незаконне заволодіння майном ПрАТ «Атек». Відповідачі -юридичні особи також набули права власності на спірне нерухоме майно у незаконний спосіб, реєстрація за ними права власності на це майно була здійснена на підставі неіснуючих, таких, що не видавалися в установленому законом порядку документів. За таких обставин і свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, видані відповідачам - юридичним особам також підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Суд першої інстанції повно та всебічно з»ясував обставини справи, зібраним по справі доказам дав належну оцінку та й прийшов до правильного висновку про часткову доведеність позовних вимог ПАТ «Атек», обґрунтовано визнавши недійсними та скасувавши свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно на ім'я відповідачів.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Атек» не оскаржувалося.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було встановлено які саме об'єкти нерухомості (із зазначенням назви об'єкту, його цільового призначення цифрового та буквеного номеру) були передані позивачеві в оренду, а в подальшому викуплені ним, та не було з'ясовано судом чи є ПАТ «Атек» власником спірних об'єктів нерухомості, є неспроможними і не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, оскільки спростовуються приведеними вище доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку в судовому рішенні. Перелік об'єктів нерухомості зазначений у дослідженому судом технічному паспорті спортивного комплексу «Атек», розміщеного по АДРЕСА_1, що складений Київським міським БТ (а.с.150-178). Окрім того, зі справи вбачається, що на об'єкти нерухомого майна, котрі входять до майнового комплексу стадіону, що розташований в АДРЕСА_1, відкрито подвійні розділи в державному реєстрі прав на нерухоме майно. Одні й ті ж об'єкти нерухомого майна, розташовані за однією адресою, зареєстровано в державному реєстрі права на нерухоме майно двічі, проте за різними особами, а саме: за позивачем - ПрАТ «Атек», та за відповідачами - юридичними особам, в тому числі і за ТОВ «Майнд Лоджистікс», й мають різні унікальні реєстраційні номери.

Крім того, з технічної документації, виготовленої позивачем 14 лютого 2002 року на майновий комплекс по АДРЕСА_1, де зазначені абриси земельної ділянки та схематичний план розташування об'єктів нерухомого майна, вбачається, що на території спортивного комплексу «Атек» розташовується виключно комплекс будівель, що входить до предмету спору, і відсутні будь-які інші будівлі, котрі могли б належати третім особам.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Козаченко ІриниВолодимирівни, діючої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнд Лоджистікс», - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова виготовлена 08 лютого 2018 р.

Головуючий:

Судді: