Ухвала суду № 72121621, 04.10.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15285/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за позовом, в якому позивачем вказано Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшов вказаний позов від 10 серпня 2016 року.

Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: не надано документу на підтвердження повноважень представника позивача щодо підписання вказаного позову, який передбачений ст.42 ЦПК України; не вказано номерів засобу зв"язку відповідачів; не вказано поштових індексів щодо адреси відповідачів; не вказане обгрунтування щодо дати початку нарахування пені, при цьому, така дата в позові не зазначена; не вказана ціна позову.

Враховуючи викладене, згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для виконання зазначених вимог.

На часткове виконання вказаних вимог до суду надано заяву позивача від 02.10.2017 року з додатками у виді позовної заяви в новій редакції, яка зокрема містить зазначення вимоги щодо стягнення грошової суми в іноземній валюті в розмірі 262221,47 доларів США з посиланням на еквівалент в національній валюті України станом на 20.10.2015 року - із зазначенням ціни позову лише в розмірі 5668581,98 грн., зі сплатою судового збору 14 червня 2016 року в сумі 85028,73 грн., при цьому, вимоги п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року залишились частково невиконаними, оскільки ч.2 п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року однозначно встановлено наступне: порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону № 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову; виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті; однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Отже, враховуючи, що курс НБУ станом на 14 червня 2016 року визначено в розмірі 24,968681 грн. за 1 долар США, то ціна вказаного позову в гривнях складає суму 6547324 грн. 24 коп., яка позивачем не виправлена, отже, і розмір судового збору згідно зі ст.4 Закону Укрїни "Про судовий збір" позивачем визначено невірно, належний розмір якого становить 98209,86 грн. Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір в сумі 13181 грн. 13 коп.

Крім того, до Дарницького районного суду м. Києва надійшла вказана заява від 02 жовтня 2017 року "Про усунення недоліків" з додатком у виді позовної заяви в новій редакції, проте всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України, до цієї заяви не було долучено копій вказаних заяв для відповідача (при цьому, акт щодо відсутності вказаних копій судом також не складався, оскільки посилання на їх наявність відсутнє в переліку додатків до вказаної заяви "Про усунення недоліків").

Так, відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому, судом враховано, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ст. 119, 120 ЦПК України.

Крім того, фізична особа звернулася до Дарницького районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з вказаною позовною заявою, всупереч імперативним вимогам ст.42 ЦПК України, а саме положенням, якими передбачено наступне.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

При цьому, надана фотокопія довіреності не завірена підписом особи, яка уповноважена на це законом, статутом (положенням) чи іншим документом щодо повноважень такої особи.

Крім того, ч.5 вказаної ст.42 ЦПК України імперативно встановлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Проте, заявником була долучена лише фотокопія довіреності.

Крім того, регламентований ст.42 ЦПК України перелік належних документів, які підтверджують повноваження представника особи у цивільному судочинстві, не передбачає можливості належного підтвердження відповідних повноважень представника шляхом надання вказаної фотокопії відповідних документів. При цьому, ст.42 ЦПК України імперативно встановлює, що саме оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи, проте заявником навіть на вимогу суду не було надано до суду належного документу на підтвердження відповідних повноважень, в тому числі, у вищевказаному порядку, визначеному ст.42 ЦПК України і тому суддя був позбавлений можливості посвідчити копію з нього.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.121 ЦПК України, враховуючи також, що позивач намагався усунути вказані недоліки, вважаю, що позовну заяву належить знову залишити без руху, а позивачу належить надати строк для виконання зазначених вимог.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

Ухвалив:

Залишити без руху позов, в якому позивачем вказано Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», з наданням заявнику строку для виправлення недоліків - 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані заява буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ