Ухвала суду № 72120339, 08.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/278/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Таратін В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Русь» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Таратіна В.О., у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Русь», третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння, повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Русь», третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4, після його смерті позивач набув у власність земельну ділянку площею 2,77 га, що розташована в адміністративних межах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Право власності на земельну ділянку зареєстроване у встановленому законом порядку та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 02 вересня 2015 року № 11008334, № 11007535.

Після набуття права власності на земельну ділянку позивач, шляхом укладення договору оренди, передав належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею, 2,3662 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в тимчасове користування ФГ «Єгор».

На початку літа 2016 року позивач дізнався про наявність договору оренди вказаної земельної ділянки нібито укладеного між його померлим батьком та ВСАТ «Русь», на даний час ТОВ «Русь», 03 січня 2006 року.

Даний договір позивач вважає недійсним, оскільки батько нікому не передавав в оренду земельну ділянку та не підписував ніяких документів з цього приводу.

На підставі наведеного, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 03 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ВСАТ «Русь», правонаступником якого є ТОВ «Русь», зареєстрованого у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» від 14 грудня 2006 року за №040678400651; визнати недійсною та скасувати реєстрацію договору оренди землі від 03 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ВСАТ «РУСЬ», правонаступником якого є ТОВ «Русь», проведену Золотоніським райвідділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» від 14 грудня 2006 року за №040678400651; витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з додатковою відповідальністю «Русь» земельну ділянку площею 2,36 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, та земельну ділянку площею 0,4025 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про права на спадщину за законом № 2301 від 02 вересня 2015 року, та Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2303 від 02 вересня 2015 року.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Скасовано реєстрацію договору оренди землі від 03 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ВСАТ «Русь», правонаступником якого є ТзДВ «Русь», проведену Золотоніським райвідділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» від 14 грудня 2006 року за №040678400651.

Витребувано із незаконного володіння та користування Товариства з додатковою відповідальністю «Русь» земельну ділянку площею 2,36 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, та земельну ділянку площею 0,4025 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про права на спадщину за законом № 2301 від 02 вересня 2015 року, та Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2303 від 02 вересня 2015 року.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Русь» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права просило рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що судом не було враховано, що за змістом укладений між ОСОБА_4 та ВСАТ «Русь», правонаступником якого є відповідач, договір оренди землі від 03 січня 2006 року повністю відповідає вимогам діючого на той час цивільного та земельного права, направлений на настання цивільних прав та обов'язків. Судом було здійснено хибний висновок про те, що спірний договір оренди земельної ділянки не пройшов державну реєстрацію.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із того, що сторонами не було доведено саме існування договору на який вони посилаються.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 2 вересня 2015 року ОСОБА_3 отримав спадщину після смерті ОСОБА_4 яка складається з права власності на земельну ділянку площею 2.3662 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0.4025 га кадастровий номер НОМЕР_2. (а.с.6,7)

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Однак цивільне законодавство передбачає і речове право на чуже майно видами якого є право володіння та право користування.(стаття 395 ЦК України)

Як право володіння так і право користування виникають на підставі договору.(ч.1 ст.398, ч.1 ст.407 ЦК України).

Частиною 2 статті 124 ЗК України, в редакції яка діяла станом на 3 січня 2006 року, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно частини 2 статті 125 ЗК України, в редакції яка діяла станом на 3 січня 2006 року, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Позивач стверджує, що у відповідача такі права не виникли, оскільки договір оренди спадкодавець ОСОБА_4 не підписував.

Відповідач заперечуючи вказане, посилається на те, що між ним та померлим ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі від 3 січня 2006 року.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України, діючого на час розгляду судом першої інстанції, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки відповідач вказує на набуття ним права оренди земельної ділянки то саме відповідач і зобов'язаний довести вказане право.

Належним та допустимим доказом набуття права оренди є оригінал укладеного між сторонами договору оренди землі від 3 січня 2006 року в письмовій формі.(ст..14 Закону України «Про оренду землі» в редакції яка діяла станом на 3 січня 2006 року)

Також вказана обставина випливає зі змісту частини 2 статті 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однак відповідач не надав оригінал підписаного договору оренди, навіть після того, як суд ухвалами від 13 березня 2017 року та від 11 травня 2017 року, зобов'язав відповідача такий договір надати, а відтак не довів наявність самого договору.

Надані відповідачем копії не є належними доказами, оскільки копії мають виготовлятися з оригіналу, який, як зазначає сам відповідач, у нього відсутній.

Про необхідність надання оригіналу договору також зазначали експерти які мали виконувати ухвалу суду про призначення почеркознавчої експертизи.

Посилання апелянта на те, що суд не до того органу звернувся де знаходиться договір, є необґрунтованим, оскільки обов'язок доказувати і подавати докази лежить не на суду, а на сторонах якою в тому числі є Товариства з додатковою відповідальністю «Русь», а вказаними доводами останнє фактично свій обов'язок перекладає на суд.

Питання щодо повноваження органів, яким надано було право реєструвати укладений договір не впливає на суть вирішеного спору, оскільки реєстрації договору передує його юридичне оформлення, підписання сторонами письмової форми, а оскільки не доведено наявність такого то відповідно реєстрація договору в будь-якому випадку є незаконною, бо не може бути зареєстрований договір існування якого не доведено.

Необґрунтованим є також посилання апелянта на те, що спірні земельні ділянки перебувають в оренді ФГ «Єгор», оскільки як в апеляційній скарзі так і в поданому в суді першої інстанції відзиві саме товариство з додатковою відповідальністю «Русь» зазначає, що використовує земельну ділянку, тому майно витребовується власником у особи яка ним фактично користується.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, не вбачає підстав для зміни чи скасування правильного по суті рішення.

Керуючись ст. ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Русь» - залишити без задоволення, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Таратіна В.О., у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Русь», третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 8 лютого 2018 року.

Судді