Рішення № 72119666, 05.02.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/2959/17

2/621/424/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.

за участю секретаря - Горобець Н.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою з вимогами: визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року бабки ОСОБА_2 у вигляді 1/2 частини житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 37,6 кв.м., житлова площа 24, 6 кв.м.).

В обґрунтування зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабка ОСОБА_2

ОСОБА_3, дочка померлої ОСОБА_2, померла раніше своєї матері, в саме ІНФОРМАЦІЯ_2.

Родинні відносини підтверджуються документально.

Останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_2 була наступна адреса: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 за життя заповіту не складала, інших спадкоємців першої черги не має.

Станом на момент смерті бабки, разом з нею був зареєстрований та постійно проживав лише зять ОСОБА_4.

Вона, онука померлої ОСОБА_2, спадщину після смерті прийняла фактично, оскільки на протязі 6 місяців з дня смерті бабки вступила в управління та володіння спадковим майном: заволоділа особистими речами бабки, використовуючи у власних цілях. Крім того, забрала документи бабки, разом з настінним годинником та особистою іконою. Речі звичайної побутової обстановки в квартирі вона до теперішнього часу використовує у власних цілях.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що має право на спадкування відповідно до ч. 2 ст. 529 ЦК Української РСР 1963 року, оскільки якщо б мати була жива на час відкриття спадщини після смерті бабки, то вона б мала право на спадкування майна, що залишилося після її смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер інший співвласник житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 її батько ОСОБА_4.

Вона прийняла спадщину після смерті батька, 02.06.2017 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину вказаної квартири.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті бабки ОСОБА_2 було відмовлено у зв'язку з тим, що фактичне прийняття спадщини за нормами ЦК Української РСР доводиться у судовому порядку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами фіксування, на задоволенні позовної заяви наполягала.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_5 подала заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності, позовні вимоги рада визнала.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Зміїв Харківської області померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 Зміївським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківської області. (а. с. 9)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19, 15-17).

ОСОБА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була зареєстрована за адресою: с. Вирішальний Зміївського району Харківської області, що підтверджується довідкою Зміївської міської ради №8792 від 10.11.2017 (а. с. 26). На момент смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою був зареєстрований та проживав до ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 (а. с. 25).

Факт родинних відносин, між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2, як бабки та онуки, підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5, де в графі мати зазначена "ОСОБА_7", копією свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_6 серії НОМЕР_3, копією свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_2, довідкою №522 архіву ЗАГС Адміністрації муніципальної освіти "Ярський район" Удмурдської Республіки про наявність актового запису народження ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_7, де батьками зазначено: "ОСОБА_11" та "ОСОБА_10" (а. с. 11, 12, 13, 38).

Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в сел. 3-й Вирішальний Зміївського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 Зміївським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківської області (а. с. 10).

Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Зміїв Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 06.09.2016 Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області (а. с. 20).

Після смерті батька ОСОБА_4, ОСОБА_1 прийняла спадщину та оформила свої права на спадкове майно - 1/2 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21, 22).

Згідно постанови приватного нотаріуса Зміївського РНО Харківської області Лещенко Л.В. від 06.12.2017 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 (а. с. 27).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З урахуванням вказаних роз'яснень до правовідносин сторін підлягають застосування норми ЦК Української РСР.

Згідно статті 524 ЦК Української РСР передбачалось, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Статтею 527 ЦК Української РСР встановлювалось, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Нормами ст. 529 ЦК Української РСР було врегульовано, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач, як онука спадкодавця, є спадкоємцем першої черги з урахуванням того, що її мати ОСОБА_3, спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_2, померла раніше.

Стаття 548 ЦК Української РСР передбачала, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За правилами статті 549 ЦК Української РСР, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач зазначила, що прийняла спадщину у порядку визначеному п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, оскільки на протязі 6 місяців з дня смерті бабки вступила в управління та володіння спадковим майном: заволоділа особистими речами бабки, використовуючи у власних цілях. Крім того, забрала документи бабки, разом з настінним годинником та особистою іконою. Речі звичайної побутової обстановки в квартирі вона до теперішнього часу використовує у власних цілях.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в порядку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 49 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову на будь-якій стадії судового процесу не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 4, 49, 81, 89, 200, 206, 258, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_9 паво власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в виді 1/2 частини житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 37,6 кв.м., житлова 24,6 кв.м.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 05.02.2018 року.

Суддя -