Вирок № 72119568, 09.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5101/17

Провадження № 1-кп/639/136/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – Васильєвої Н.М.,

суддів – Труханович В.В., Гаврилюк С.М.,

за участю секретарів – Чорного О.С.,Шемкова О.Є.,

прокурорів – Ачкасової С.І., Хаменушки К.П.,Шитікова О.М.,

обвинуваченої – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 01.08.2017 року в ЄРДР під №12017220500001573 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимої:

-06.06.2008р. Жовтневим райсудом м.Харкова за ст.307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнилася 31.08.2011р. умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 15 днів;

-28.05.2013р. Жовтневим райсудом м. Харкова за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 31.07.2017р. приблизно о 19 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в приміщенні кухні за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: м.Харків, пр. Любові Малої,83,вживала з останнім, а також знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спиртні напої. Саме в той час між нею та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт і вони почали сваритися.

В ході сварки ОСОБА_1, розізлившись на ОСОБА_3, вирішила позбавити його життя та використати в якості знаряддя злочину кухонний ніж, який вона побачила на столі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, через декілька хвилин ОСОБА_1, заздалегідь взявши зі столу кухонний ніж, вийшла з приміщення кухні разом із ОСОБА_3 на подвір`я вказаного домоволодіння, де вона, діючи умисно, суб’єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, використовуючи в якості знаряддя злочину вказаний ніж, відчуваючи ненависть до ОСОБА_3, прицільно нанесла колото-ріжучою частиною ножа один удар в ліву ділянку грудей потерпілого. Від отриманого удару колото-ріжучою частиною ножа в ділянку серця ОСОБА_3 впав на землю та втратив свідомість.

Після цього ОСОБА_1, вважаючи виконаними до кінця всі свої злочинні дії,байдуже ставлячись до можливого настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3, залишивши останнього лежати без свідомості на землі,з місця скоєння злочину зникла.

Тобто ОСОБА_1, виконавши всі дії, які вважала за необхідне для настання смерті ОСОБА_3, з місця скоєння злочину зникла, однак не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки ОСОБА_3 своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 спричинила потерпілому ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження: рана з наявністю гематоми (синця) навколо рани, на передній поверхні грудей ліворуч у ділянці проекції 3-го та 4-го міжребер`я по лівій середньо ключичній лінії, що утворились внаслідок одноразової дії гострого предмету, за ступенем тяжкості це ушкодження не є небезпечним для життя та належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день).

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, визнала частково та показала, що 31.07.2017р. у вечірній час вона разом із своєю дитиною, ОСОБА_5, ОСОБА_4 прийшли у гості до ОСОБА_3 поспілкуватися та випити горілки. Під час сумісного вживання алкоголю між нею та ОСОБА_3 виникла сварка, потім останній, знаходячись біля порогу свого будинку, почав хапати її за руки і вона, побоюючись за свою жіночу гідність, з переляку схопила на кухонному столі ніж, яким різали до цього хліб та нанесла один удар потерпілому у ділянку грудної клітини. Крові на потерпілому вона не бачила. ОСОБА_3 після цього провів їх до хвіртки і вони пішли додому. У неї не було мети на позбавлення життя потерпілого, вважає свої дії самообороною. На теперішній час примирилася із потерпілим, розкаюється у скоєному злочині.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченої ОСОБА_1, її вина у вчиненні злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_3, допитаного в судовому засіданні, згідно яких 31.07.2017р. він зустрів на вулиці ОСОБА_1 з дитиною,ОСОБА_5,ОСОБА_4 та покликав їх у гості до себе додому. Зібравшись у нього ввечері цього дня, випили разом біля 3 пляшок горілки. Ніякого конфлікту між ним та ОСОБА_1 не було. Коли закінчилась горілка, вони вийшли на поріг будинку покурити . Він смикнув ОСОБА_1 за руку та сказав, що пора усім йти по домівкам. Він продовжував з ОСОБА_5 спілкуватися на порозі, а ОСОБА_4 пішла до вбиральні. Потім з будинку несподівано вискочила ОСОБА_1 з кухонним ножем в руках, підійшла до нього та нічого не пояснюючи, нанесла один удар ножем в область грудей. Він присів, тримаючись рукою за рану, сказав усім, щоби йшли додому. Закрив за ними хвіртку та відразу впав на землю. Отямившись, викликав собі швидку допомогу. Заперечує, що обвинувачена оборонялася від його дій. На теперішній час він примирився із обвинуваченою та просив суворо не наказувати її. Цивільний позов не заявляє.

--показами свідка ОСОБА_5,який суду показав,що 31.07.2017р. він зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 ,ОСОБА_1 та донькою її цивільного чоловіка пішли у гості до ОСОБА_3 з метою спільного вживання алкогольних напоїв. Приблизно через 2-3 години перебування у гостях та розпивання 3-4 пляшок горілки, вони почали збиратися додому, вийшли усі разом на поріг будинку. Він з ОСОБА_4 стояли у стороні спілкувались, потім він почув на порозі звук падіння, повернувся та побачив як ОСОБА_3 лежить на землі,а ОСОБА_1 тримає в руках ножа. Самого спричинення удару він не бачив,але потім зрозумів, що ОСОБА_1 схопила у будинку ножа та ним нанесла удар потерпілому у грудну клітину, при цьому ніякого конфлікту чи сварок між ними він не чув та не бачив. Потім він підійшов до ОСОБА_3 та запитав у нього чи потрібна йому допомога, той відповів йому,що не потрібна. Тоді він, разом із ОСОБА_4,ОСОБА_1 та її дитиною пішли всі разом від потерпілого. Він з ОСОБА_4 вирішили прогулятися, а потім повертаючись та проходячи повз будинку ОСОБА_3, побачили машини швидкої допомоги та поліції. Зрозумівши, що сталося, вони зайшли до подвір`я, розповіли працівникам поліції що сталося.

Окрім показань потерпілого та свідка, судом були досліджені письмові докази по кримінальному провадженню, якими також підтверджується винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин, а саме:

-фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 31.07.2017р. та фототаблиці до нього(а.с.9-16 к/п),згідно якого слідчим в присутності двох понятих було оглянуто будинок №83 по пр.Любові Малої у м.Харковіта прилеглу до нього територію, зафіксовано обстановку на місці події, сліди вживання алкоголю раніше присутніми особами, з місця події були виявлені та вилучені: з коридору - кухонний ніж із плямами бурого кольору,4 недопалки з кімнати №2, також 4 недопалки ,4 пляшки з-під горілки,4 скляні чарки, п’ять виделок – з приміщення кухні, змиви речовини бурого кольору з порогу будинку;

-фактичними даними, відображеними у протоколі слідчого експерименту від 10.08.2017р., проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3, у присутності двох понятих та спеціаліста, згідно якого потерпілий показав та розказав обставини скоєного відносно нього злочину, розкрив механізм нанесення йому тілесного ушкодження підозрюваною ОСОБА_1 (а.с.72-76 к/п);

-фактичними даними, відображеними у протоколі слідчого експерименту від 01.08.2017р. та відеозаписом до нього, проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, у присутності двох понятих згідно якого підозрювана ОСОБА_1 показала, як вона 31.07.2017р. близько 19 год. нанесла удар ножем потерпілому ОСОБА_3О.(а.с.77-81а);

-фактичними даними, відображеними у протоколах слідчих експериментів від 01.08.2017р. , проведених за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно яких свідки у присутності понятих показали та розказали механізм нанесення удару ножем підозрюваною ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3, наявним відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 (а.с.82-86,87-91к/п);

-даними висновку судово-медичної експертизи №5132-Ая/17 від 28.08.2017р. (а.с.105-107 к/п) ,згідно якої у потерпілого ОСОБА_3 мала місце рана, з наявністю гематоми (синця) навколо рани,на передній поверхні грудей ліворуч у ділянці проекції 3-го та 4-го міжребер`я по лівій середньо ключичній лінії, що утворились внаслідок одноразової дії гострого предмету, за ступенем тяжкості це ушкодження не є небезпечним для життя та належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день). Утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_3 за тих умов, на які він посилається, згідно показань, що викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 10.08.2017р. та у протоколі допиту потерпілого від 01.08.2017р.,не виключається.

-даними висновку судово-цитологічної експертизи №984-Ц/2017 від 29.09.2017р. (а.с.110-112 к/п), з якого вбачається, що в результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа (об’єкти № 1,2),вилученого 01.08.2017р. в ході огляду місця події за адресою:м.Харків,пр.Любові Малої,83,знайдені сліди крові людини,в якій виявлені антигени А та ОСОБА_6 чином можна припустити походження даної крові від будь-якої людини з груповою належністю крові АВ (4),в тому числі від потерпілого громадянина ОСОБА_3;

-даними висновку судово-цитологічної експертизи №983-Ц/2017 від 30.08.2017р. (а.с.115-117 к/п), з якого вбачається, що групова належність крові гр. ОСОБА_1 – В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А. Встановити категорію видільництва групової властивості ізосерологічної системи АВО не виявилося можливим, у зв’язку із тим, що зразок слини ОСОБА_1 не був наданий на дослідження. В результаті проведення судово-медичної експертизи восьми недопалків сигарет (об’єкти №1-8),вилучених 1.08.2017р. в ході огляду місця події за адресою: м.Харків,пр.Л.Малої,83 встановлено, що на недопалку сигарети (об’єкт №5) в слідах слини виявлених антиген В, встановити статеву приналежність слини не виявилося можливим. Отже можливо припустити, що дану сигарету могла палити будь-яка особа з груповою належністю крові В(ІІІ)з ізогемаглютиніном анти-А, якою могла бути ОСОБА_1, за умови, що вона є видільником групової властивості ізосерологічної системи АВО. Інші недопалки сигарет (об’єкти №1,3,4,6-8) в слідах слини виявлені антигени А та В, в об’єкті №2-антиген А. Встановити статеву приналежність слини не виявилося можливим.Отже можна припустити,що дані сигарети могла курити будь-яка особа з груповою належністю крові АВ (ІV) та крові А (ІІ),яка є видільником групової властивості ізосерологічної системи АВО;

-даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи №301-МК/17 від 31.08.2017р. та фото таблиці до нього (а.с.137-140 к/п),згідно якого експерту на дослідження були представлені футболка потерпілого ОСОБА_3 і ніж, вилучений в ході огляду місця події 01.08.2017р. на пр.Л.Малої,83 м.Харкова. Внаслідок їх дослідження експерт прийшов до висновку, що на футболці на передній поверхні зліва в верхньому відділі встановлено одне колото-різане пошкодження.Зазначене пошкодження утворилося від дії загостреного з однієї сторони гострокінцевого плаского колючо-ріжучого предмета,який має «П»- подібний обушок з вираженими ребрами,з наявним гострим лезом,ширина частини полотна,яка поринула,була не більше 1,9 см. Виявлене пошкодження може співпадати з локалізацією з ушкодженням на передній поверхні грудної клітки ліворуч потерпілого ОСОБА_3 (згідно висновку експерта №5132-Ая/17);

-даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 604 від 22.08.2017р., згідно якого ОСОБА_1 на час проведення експертизи страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання психостимуляторів. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься інкриміноване їй правопорушення, ОСОБА_1 перебувала у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності ,могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 ОСОБА_1 на час проведення експертизи за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( а.с.143-145 к/п);

-даними протоколу огляду предметів від 30.08.2017р.(а.с.146 к/п),згідно якого слідчим в приміщенні службового кабінету Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області були оглянуті вилучені під час огляду місця події та добровільно видані предмети, а саме: картонні коробки з 4 пляшками з-під горілки,5 виделками,4 скляними чарками, 8 недопалками з-під цигарок, кухонним ножем із слідами РБК, футболкою чорного кольору потерпілого ОСОБА_3 та постановою від 30.08.3017р. ( а.с.147-148 к/п) визнані та долучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів,в подальшому направлені на зберігання в камеру схову речових доказів Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області .

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України , суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що у неї не було умислу на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, а також її посилання, що ніж вона взяла лише з метою свого захисту від протиправних дій потерпілого, також перевірено судом, однак суд відноситься до них критично, оскільки вони спростовуються показами потерпілого, свідка, іншими доказами, наведеними вище та розцінює їх як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути відповідальності за вчинене.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.

Для з'ясування змісту і спрямованості умислу особи при дослідженні доказів суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема: враховується спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, про що також зазначено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи».

За встановлених у даній справі обставин ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 були знайомі між собою, конфлікт виник спонтанно, на побутовому ґрунті, кухонний ніж опинився в руках обвинуваченої випадково, однак удар був нею нанесений потерпілому в життєво-важливий орган- в грудну клітину в область серця. Одразу ж після завдання цього удару ОСОБА_1 не було вжито усіх заходів, щоб відвернути настання для потерпілого шкідливих наслідків, оскільки вона покинула місце злочину, не викликавши потерпілому швидку медичну допомогу. Отже, оскільки ОСОБА_1В діяла умисно, саме її діями було завдано потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, зазначені у висновку судово-медичної експертизи №№5132-Ая/17 від 28.08.2017р., але смерть останнього не настала з причин, які не залежали від волі обвинуваченої.

За таких обставин суд приходить до висновку ,що вина обвинуваченої ОСОБА_1 доведена повністю і її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст.15 , ч. 1 ст. 115 КК України , оскільки вона своїми умисними діями вчинила закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності не має, офіційно не працевлаштована, проживає у цивільному шлюбі із чоловіком, займається вихованням та утриманням його неповнолітньої доньки ОСОБА_7,03.02.2015р.н., перебуває на обліку в жіночій консультації Харківської міської лікарні №3 по вагітності з 25.08.2017 року, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше судима.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 є часткове визнання вини та щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст.67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Підстави для застосування ст. ст. 69,75 КК України при призначенні покарання відсутні.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєного злочину, особи обвинуваченої, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої обставин, думки потерпілого щодо призначення обвинуваченій несуворого покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованої статті КК України ,за якою визнає її винуватою, яке є необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.

Підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили немає. Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої по справі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту її фактичного затримання та приведення вироку для виконання.

Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_1 затримати та через ДУ «Харківська установа виконання покарань №27» направити до місць відбування покарання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 необхідно зарахувати у строк відбуття покарання строк її попереднього ув’язнення з 31.07. 2017р. по 02.08.2017р. із розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити обраним – у вигляді домашнього арешту.

Процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 3587 (три тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн.30 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського НДЕКЦ МВС України (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)(а.с.133 к/п).

Речові докази: картонні коробки з 4 пляшками з-під горілки,5 виделками,4 скляними чарками, 8 недопалками з-під цигарок, кухонним ножем, футболкою чоловічою чорного кольору, які зберігаються в камері збереження речових доказів Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили- знищити.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий Васильєва Н.М.

Судді Труханович В.В.

ОСОБА_8