Рішення № 72117557, 05.02.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/817/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Мельниченко Т.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" в особі Рівненської філії ПАТ "УКРСОЦБАНК", про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину садибного житлового будинку та земельної ділянки,

встановив

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" в особі Рівненської філії ПАТ "УКРСОЦБАНК", про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину садибного житлового будинку та земельної ділянки звернулася ОСОБА_2

Свою заяву мотивує тим, що між нею та відповідачем був укладений шлюб, який був зареєстрований 16.11.2003 відділом РАГС Острозького району Рівненської області, який згодом рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 11.04.2014 було розірвано.

Вказує, що 27.11.2007 під час перебування у шлюбі, за договором купівлі-продажу №1041 ним була спільно придбана двокімнатна квартира з надвірними будівлями, яка знаходиться в м.Острог по вул.Таращанська, 8, у якій вона з дітьми проживає по даний час.

Зазначаючи, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя просить виділити їй ? частину квартири з надвірними будівлями та земельної ділянки для обслуговування квартири і стягнути судові витрати по справі.

В судове засідання позивача не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала частково на підставі обставин наведених у позовній заяві. Просила виділити позивачу земельну ділянку площею 351 м.кв., як визначено у висновку експерта від 24.01.2018. Від позовної вимоги про виділення ? частини квартири з надвірними будівлями відмовилася.

Представник третьої особи - ПАТ "УКРСОЦБАНК" в особі Рівненської філії ПАТ "УКРСОЦБАНК", в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, подав заперечення у якому вказав, що 25.12.2007 між АК БС “УКРСОЦБАНК” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав грошові кошти у сумі 25000 дол. США зі сплатою 13,5 відсотків різних, а 19.10.2012 договором про внесення змін №1 внесено зміни в частині зміни валюти кредиту, відповідачу переведено суму кредиту 20848,08 дол. США та суму нарахованих процентів – 5954,21 дол. США у гривню, що становило 219789,98 грн. 98 коп. У якості забезпечення виконання зобов’язань між сторонами договору було укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку передано одноповерхову приватну квартиру з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: м.Острог по вул.Таращанська, 8/1.

Зазначає, що у зв’язку із невиконанням відповідачем взятих зобов’язань банком подано позов про стягнення заборгованості, який було задоволено рішенням Острозького районного суду, яке, станом на день подання заперечення не виконане, окрім того на суму непогашеної заборгованості продовжуються нараховуватися проценти та пеня.

Вказуючи на те, що забезпеченням виконання зобов’язання відповідача є нерухоме майно, примусова реалізація якого являється одним із способів виконання кредитного зобов’язання та те, що спірне майно є обтяжене іпотекою, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень проти позову не подавав. Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, а тому керуючись ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

З свідоцтв про народження встановлено, що сторони по справі мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.7,8,9)

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 11.04.2014 було вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.10)

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта №59126156 встановлено, що у власності ОСОБА_3 знаходиться квартира з надвірними будівлями, що розташована в м.Острог Рівненської області, по вул.Таращанська, 8. (а.с.15-16)

З договору кредиту №822-ОІЖ встановлено, що 25.12.2007 між АК БС “УКРСОЦБАНК” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за умовами якого останній отримує грошові кошти у сумі 25000 дол. США зі сплатою 13,5 відсотків різних. (а.с.53)

Також, 25.12.2007 між АК БС “УКРСОЦБАНК” та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір №822 ОІЖ-1, за умовами якого в забезпечення виконання зобов’язання за вищезазначеним договором ОСОБА_3 передав в іпотеку одноповерхову приватну квартиру з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою м.Острог Рівненської області, вул.Таращанська, 8/1, одноповерхову приватну квартиру з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою м.Острог Рівненської області, вул.Таращанська, 8/2. (а.с.54)

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 04.11.2013 задоволено позов ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_3 та вирішено стягнути з нього 226699,33 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір. (а.с.76-77)

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу належить земельна ділянка, що розташована в м.Острог Рівненської області, по вул.Таращанська, 8 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, право на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №350988. (а.с.135)

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 31.07.2017, за клопотанням представника позивача було призначено земельно-технічну експертизу для вирішення витання про наявність технічної можливості розподілу земельної ділянки. Провадження про справі зупинене, справу надіслано для проведення експертизи. (а.с.139)

28.12.2017 матеріали цивільної справи було повернуто із зазначенням про неможливість проведення земельно-технічної експертизи, у зв’язку із відмовою позивача проведення оплати за проведення даної експертизи. (а.с.141)

25.01.2018 на адресу Острозького районного суду надійшов висновок експерта №171108/2_ЗО від 24.01.2018 про проведення земельно-технічної експертизи, відповідно до якого експерт надав один можливий варіант розподілу спірної земельної ділянки.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, рахує, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

У відповідності до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

У відповідності до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У відповідності до ч. 3 цієї статті за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного позивач правомірно вважає, що квартира з надвірними будівлями та земельна ділянка, розташовані за адресою: м.Острог Рівненської області, по вул.Таращанська, 8 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дана норма цілком може бути поширена і на подружжя, адже в ній йдеться про спільне володіння та користування спільним сумісним майном. Іншими словами, за загальним правилом кожен з подружжя має одержати реальну можливість володіти та користуватися спільним майном в натурі.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у п.22 зазначено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Жодних договорів сторонами не укладалось.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За вказаних обставин суд не бере до уваги висновок експерта №171108/2_ЗО від 24.01.2018 про проведення земельно-технічної експертизи, відповідно до якого експерт надав один можливий варіант розподілу спірної земельної ділянки площею 0,0595 га з яких одній стороні пропонується виділити земельну ділянку площею- 244м2, іншій- 351 м2, оскільки частки майна дружини та чоловіка є мають бути рівними.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Острог, вул.Таращанська, 8 Рівненської області, площею 0,0595 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5610900000:02:001:0338, оскільки представником позивача не доведено підстави виділення позивачу більшої частки земельної ділянки, в порушення вимог ст. 70 СК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 60, ст. 63, 68, ст. 70 Сімейного кодексу України, ст. 369, ст. 372 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" в особі Рівненської філії ПАТ "УКРСОЦБАНК", про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину садибного житлового будинку та земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Острог, вул.Таращанська, 8 Рівненської області, площею 0,0595 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5610900000:02:001:0338.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі - 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2018 року.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_7