Рішення № 72115778, 08.02.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/928/17

№ провадження 2/453/89/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2018 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря Корнута Т.Б.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Опорецької сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 18.08.2017 року звернувся в суд із позовом, в якому просить визнати за ним право власності у цілому на житловий будинок (загальною площею 68,8 кв. м., житловою площею 29,8 кв. м., (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Г) та сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Д), розташований по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позовні вимоги мотивує тим, що його батьки за життя володіли вказаним вище домоволодінням, однак таке право не було зареєстроване у встановленому порядку. Це пов'язано з тим, що житловий будинок побудований ще у 1938 році і у такому стані, за винятком поточних ремонтних робіт, існує на даний час. Домоволодіння було збудоване за час перебування батьків у зареєстрованому шлюбі. Матір померла ІНФОРМАЦІЯ_2, заповіту не складала, а батько помер задовго до смерті матері. Спадкоємцем за законом після смерті матері є він. Інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадковому майні і таких, які прийняли спадщину у встановленому порядку, немає. Таким чином, на даний час він є єдиним спадкоємцем прав та обов'язків, котрі залишились після смерті матері, у тому числі і права на спірне домоволодіння у цілому, однак оформити таке право на нього він не може у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов'язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, він був змушений звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Належним чином уповноважена представник позивача - адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач Опорецька сільська рада Сколівського району Львівської області явку компетентного представника у судове засідання не забезпечила, однак перед початком судового розгляду справи по суті подав заяву від 09.02.2017 року (а. с. 28), в якій при вирішенні спору відповідач поклався на розсуд суду, а розгляд справи просив проводити у відсутності його представника. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, давши належу оцінку доказам по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 22.07.2016 року Опорецькою сільською радою Сколівського району Львівської області (а. с. 6). Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_4 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала, що стверджується довідкою, виданою Опорецькою сільською радою Сколівського району Львівської області 10 02.2017 року за вих. № 101 (а. с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ст. 1261 вказаного Кодексу діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, а також його батьки, мають право на спадкування у першу чергу за законом.

Позивач є сином спадкодавця ОСОБА_4, що стверджується належно засвідченою копією рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухваленого 15.09.2017 року у цивільній справі № 453/920/17, провадження 2-о/453/33/17 за заявою ОСОБА_2, з участю заінтересованої особи - Опорецької сільської ради Сколівського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, котре набрало законної сили (а. с. 29).

Відтак, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_4 за законом.

Позивач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується відміткою про реєстрацією позивача у його паспорті громадянина України (а. с. 5), з огляду на що прийняв спадщину.

Позивач також у встановлені законом порядку та строки не відмовився від неї.

Інших спадкоємців за законом першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_4 немає.

Детально перевіряючи права та обов'язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1, що є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з'ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцем відповідних прав та обов'язків з вказаного приводу.

Так, з копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого на замовлення позивача КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 15.09.2005 року (а. с. 10-12) вбачається, що вказаний будинок збудований у 1938 році із зведенням у 1939 році господарських будівель.

Згідно довідки КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за вих. № 23 від ь03.01.2018 року (а. с. 31), житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1 загальною площею 68, 8 кв. м.. Наявні господарські будівлі - чотири сараї, позначені у технічному паспорті літерами Б, В, Г, Д. Такий будинок у цілому не являється самочинним будівництвом.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджують сторони, то орган місцевого самоврядування в особі Опорецької сільської ради Сколівського району Львівської області зобов'язаний видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що, незважаючи на внесення записів у погосподарську книгу, спадкодавець ОСОБА_4 своє право власності в органах БТІ не зареєструвала (не оформила). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Таким чином, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність записів у погосподарській книзі та правомірність забудови земельної ділянки у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі виготовленого на замовлення позивача технічного паспорта на спірне домоволодіння, де відсутня відмітка про самочинне будівництво. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення забудови чи на момент успадкування після смерті свого чоловіка.

Судом також встановлено, що позивач, який прийняв спадщину у встановленому порядку, звертався до державного нотаріуса Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак одержав відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів, а також довідки Опорецької сільської ради Сколівського району Львівської області про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_4 (а. с. 8). Після вчинення вказаних дій позивач звернувся до суду.

Позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_4, оскільки інших спадкоємців після її смерті, які б у встановленому порядку прийняли спадщину, немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок загальною площею 68,8 кв. м., житловою площею 29,8 кв. м., (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Г) та сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Д), розташований по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 5, 12-13, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок загальною площею 68,8 кв. м., житловою площею 29,8 кв. м., (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Г) та сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Д), розташований по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення складене 09 лютого 2018 року.