
Дата документу 31.01.2018
Справа № 320/2857/17
Провадження № 2/320/577/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2018 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Іваненко О.В.,
при секретарі: Цеомашко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
ВСТАНОВИВ
ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 21.03.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 (надалі Позичальник, Відповідач-1) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11318656000, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 25000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 21.03.2028 року. Повернення суми кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 275,00 доларів США. Для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором №11318656000 від 21.03.2008 року було укладено Договір поруки №11318656000/П від 21.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» (Позивач) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач-2). Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач-1, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Таким чином станом на 20.03.2015 року заборгованість Відповідача-1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 23986,11 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.03.2015 року становить 561131,99 гривень та пені 6391,49 грн. Тому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 11318656000 від 21.03.2008 р. в сумі 23986,11 доларів США, пеню у розмірі 6391,49 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн.
В судове засідання представник позивача не з’явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверт з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та зворотні повідомлення про вручення поштового повідомлення.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
31 січня 2018 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та
сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 17.11.2015 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11318656000 від 21.03.2008 р. в сумі 23986,11 доларів США, пеню у розмірі 6391,49 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. В позові Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Згідно ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 27.01.2016 року апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відхилено. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року у цій справі залишити без змін.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», від імені якого діє ОСОБА_3, на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року задоволено частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року в частині вирішення позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як встановлено у судовому засіданні, 21.03.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11318656000, згідно з яким відповідач одержав від позивача грошові кошти в сумі 25000 доларів США, а відповідач зобов’язується повернути кредит у повному обсязі не пізніше 21.03.2028 р. (а.с. 15-23).
Для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором №11318656000 від 21.03.2008 року було укладено Договір поруки №11318656000/П від 21.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» (Позивач) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач-2).
Згідно з пунктом 1.1-1.5 договорів поруки Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі. Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов’язався прийняти належним чином використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.
05.02.2015 року на адресу ОСОБА_1, яка є поручителем ОСОБА_2 була направлена вимога про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором. Однак вимога не була отримана ОСОБА_1 та повернулася на адресу банку з відміткою на поштовому повідомлені «за закінченням терміну зберігання». Останній платіж за кредитним договором був здійснений у травні 2014 року, отже з моменту останнього платежу до направлення вимоги пройшло 9 місяців, а строк позовної давності складає 3 роки.
Відповідачі не виконали умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитом договором терміни. Станом на 20.03.2015 р. загальна сума боргу за кредитним договором складає 23986,11 доларів США, пеня у розмірі 6391,49 грн.
Суд, проаналізувавши зібрані у справі докази та долучені матеріали, кожний окремо та всі в сукупності встановив наступне.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Так, у кредитному договорі строком виконання основного зобов’язання є 21 березня 2028 року – строк повного погашення кредиту.
5 лютого 2015 року банк направив боржнику і поручителю вимогу про дострокове повернення кредитних коштів та заборгованості, яка утворилась станом на 26 січня 2015 року, у сумі 23763,26 доларів США.
За таких обставин, з урахуванням розділу 22 договору про надання споживчого кредиту і розділів 2 та 5 договору поруки, у банку виникло право пред’явити вимогу до поручителя про виконання зобов’язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 5 лютого 2015 року і протягом наступних шести місяців. З позовом банк звернувся до суду 31 березня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач не належно виконує свої зобов’язання за договором, на даний час сума боргу не погашена, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 11318656000 від 21.03.2008 р. в сумі 23986,11 доларів США, пеню у розмірі 6391,49 грн., обов’язок стягнення є солідарним з ОСОБА_2, згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 17.11.2015 року. Та стягнути з ОСОБА_1, згідно ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530-611, 625,631, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н.2843613760), яка мешкає: АДРЕСА_1, зареєстровано: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, розташованого: м. Харків пр. Московський 60) заборгованість за кредитним договором № 11318656000 від 21.03.2008 р. в сумі 23986,11 доларів США, пеню у розмірі 6391,49 грн. Обов’язок стягнення є солідарним з ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н.2843613760), яка мешкає: АДРЕСА_1, зареєстровано: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, розташованого: м. Харків пр. Московський 60) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_4
Судове рішення № 72114088, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 31.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/2857/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: