Ухвала суду № 72113441, 07.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16094/17

Провадження № 11-кп/779/50/2018

Категорія ч.1 ст.286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів Кукурудза Б.І., Гриновецького Б.М.,

за участю: секретаря судового засідання Шемрай Г.А.,

прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017090010004028 за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_4 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції - прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Стуса), 12,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вчиненому за наступних обставин.

25.09.2017 близько 14 год. 20 хв. водій ОСОБА_8 керував автомобілем марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний № AT 4645 СА, та виїжджав від прилеглої території авторинку, що в м.Івано-Франківську по вул. Довженка, 25, до вул. Довженка. Дана ділянка дороги вул. Довженка для двох напрямків руху, має по дві смуги для руху в кожному напрямку, які розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3. В цей час проїзною частиною вул. Довженка зі сторони перехрестя із вул. Мазепи у напрямку авторинку, керуючи мотоциклом марки «КТМ», реєстраційний № AT 5695 АА, рухався ОСОБА_4. Водій ОСОБА_7, маючи намір від авторинку рухатися автомобілем по вул. Довженка у напрямку перехрестя із вул.Мазепи у м. Івано-Франківську, проявив неуважність перед початком руху та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи з прилеглої території, перед проїзною частиною не дав дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній, виїхав на проїзну частину вул. Довженка у м. Івано-Франківську. Своїми діями ОСОБА_7 створив небезпеку для руху водію мотоцикла ОСОБА_4, який в’їхав мотоциклом марки «КТМ» у ліву передню бокову частину автомобіля марки «RENAULT KANGOO» та впав з мотоцикла на проїзну частину.

При цьому, ОСОБА_7 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п. 2.3.б), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху родій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1., згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.2., відповідно до якого виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місця стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній.

У результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 759 від 28.11.2017 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечним для життя в момент спричинення у вигляді закритого багато уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2017 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України в зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 1977 гривень 40 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №4.2-757/17 від 06.11.2017, №4.2-758/17 від 06.11.2017.

Вирішено питання про речові докази в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

В апеляційних скаргах:

- прокурор Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій обвинуваченого, вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до переконання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди потерпілому, оскільки на даний час кошти в повному обсязі потерпілому не відшкодовані.

Просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2017 року відносно ОСОБА_3 скасувати призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

- потерпілий ОСОБА_4 вважає рішення суду першої інстанції незаконним та належно необґрунтованим.

Вважає, що є очевидним порушення необхідної умови щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України – відшкодування потерпілому завданих збитків, оскільки такого відшкодування фактично не відбулось, а мало місце тільки часткове відшкодування у незначній мірі.

Зокрема, вказує, що він, будучи необізнаним в законодавстві, дійсно подав до суду заяву про те, що претензій до ОСОБА_3 не має, оскільки обвинувачений перед судовим засіданням перерахував йому кошти в розмірі 5000 гривень та запевнив, що витрати на лікування та на ремонт його мотоцикла повинна відшкодувати страхова компанія. Однак, суд, звільняючи ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, не зазначив про те, що обвинуваченим відшкодовано йому шкоду тільки в розмірі 5000 гривень. Внаслідок чого страхова компанія, де був застрахований автомобіль обвинуваченого, відмовила йому у страховому відшкодуванні, оскільки ця шкода вже відшкодована винуватцем ДТП згідно ухвали суду.

Разом з тим зазначає, що сума 5000 гривень, яку йому перерахував ОСОБА_7 жодним чином не може покрити ні витрати на його лікування, внаслідок ДТП, які згідно чеків становлять 12644,79 грн., а ні збитки, завдані його мотоциклу, які згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ТзОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», дорівнюють 132470,25 грн.

Просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2017 року змінити та зазначити в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали про те, що ОСОБА_3 відшкодовано потерпілому ОСОБА_4 шкоду частково, а саме на суму 5000 гривень.

Обвинуваченим ОСОБА_3 подано заперечення, в якому він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора. Вважає, що потерпілий ОСОБА_4 повинен отримати відшкодування від страхової компанії згідно чинного законодавства та у межах ліміту відповідальності страхової компанії, тому не заперечує проти зміни ухвали суду з уточненням суми виплаченої ним ОСОБА_4

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити та частково підтримав апеляційну скаргу потерпілого

- потерпілий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

- обвинувачений ОСОБА_7 заперечив доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційні вимоги потерпілого підтримав.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу потерпілого необхідно частково задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Доводи апеляційних скарг потерпілого та прокурора про те, що обвинуваченим ОСОБА_3 завдані збитки не відшкодовано знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Виходячи із змісту вказаної норми закону та роз'яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Відсутність хоча б однієї ознаки, передбаченої ст.46 КК України, виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку із примиренням з потерпілим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з тим, що він та потерпілий ОСОБА_4 досягли примирення та уклали угоду про те, що потерпілий не наполягає на притягненні його до кримінальної відповідальності, а він зобов’язується відшкодувати потерпілому завдані збитки додатково до страхових виплат у сумі 5000 (п’ять тисяч) гривень (а.п. 22).

В свою чергу потерпілий ОСОБА_4 подав до суду заяву про відсутність претензій до ОСОБА_3, а також дублікат квитанції про перерахунок платником ОСОБА_7 коштів в сумі 5000 гривень одержувачу ОСОБА_4 (а.п.26-27).

Задовольняючи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3, суд у мотивувальній частині ухвали зробив висновки про повне відшкодування обвинуваченим потерпілому збитків, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки на час постановлення ухвали, завдані потерпілому ОСОБА_4 збитки, не були відшкодовані, що не заперечується сторонами в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Зокрема, як свідчить Поліс №АК/6315278 від 15.05.2017 року, укладений між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_3 (а.п. 33) відповідальність обвинуваченого, як власника транспортного засобу була застрахована, однак в матеріалах провадження відсутні відомості про отримання потерпілим повного відшкодування збитків від особи, винної у їх заподіянні.

Відповідно до висновків звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ТзОВ «Експертно–Асистуюча Компанія «Фаворит» за вих.№1553 від 05.12.2017 р., на який посилається в своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту КТЗ КТМ 1190 д.р.н.АТ5695АА , визначена за витратним підходом складає 132470 ,25 грн.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не відрахував йому витрати на лікування в розмірі 12644,79 грн.

Відповідно до вимог ст.46 КК України, суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності повинен встановити, що останній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, примирився з потерпілим, встановити розмір шкоди, яку було заподіяно потерпілому внаслідок злочину та встановити, що обвинувачений повністю відшкодував завдані збитки або усунув заподіяну шкоду.

Разом з тим, суд першої інстанції не встановив розмір шкоди, яку було заподіяно потерпілому ОСОБА_4 внаслідок злочину та прийшов до безпідставного висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 повністю відшкодував потерпілому завдані збитки.

Таким чином, закриваючи провадження у зв’язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності за примиренням з потерпілим, суд неправильно застосував кримінальний закон – положення ст.46 КК України та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та прийшов до передчасного висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 в силу статей 409, 412, 413 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, який необхідно провести з дотриманням вимог КПК України та ухвалити справедливе, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення, що відповідає положенням ст. 370 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,409,412,413,415,418 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції - прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

ОСОБА_1 підписи ОСОБА_2

Судді: Б.І. Кукурудз

ОСОБА_10

Згідно з оригіналом. Суддя: О.П. Васильєв