Ухвала суду № 72113066, 06.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 777/107/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06.02.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

ОСОБА_1 (головуючої),

ОСОБА_2, ОСОБА_3

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4,

прокурора Клименко І.С., підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7 та її представника – адвоката ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні судове провадження №11сс/777/83/18 за апеляційною скаргою прокурора Прокуратури Закарпатської області Попович І.І. на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 січня 2018 року, якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. відомості про яке внесено до ЄРДР за № №12017070000000247.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12017070000000247 - слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, вулиця без назви, будинок №159, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм міжнародних рейсових перевезень у фізичної особи підприємця ОСОБА_10, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України .

Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов’язок прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді і суду за першою вимогою.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 12 грудня 2017 року близько 06 години 30 хвилин, керуючи ввіреними йому технічно справними транспортними засобами, а саме сідловим тягачем марки «VOLVO», модель «FH 12-42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з бортовим напівпричепом марки «COGEL», моделі «SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_2, завантажений вантажем вагою близько 21950 кілограм, на охоронюваній території сервісної зони «Тиса» філії «Укрінтеравтосервіс-Закарпаття», що в населеному пункті с.Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, вул.Європейська, 1, на якій, згідно технологічної схеми організації роботи швидкість руху транспортних засобів обмежена дорожнім заборонним знаком 3.29 Правил дорожнього руху України «Обмеження максимальної швидкості 5 км/год.», а черговість розташування та проїзду автомобілів по ній здійснює охоронник по порядку черговості заїзду, діючи всупереч вимог технологічної схеми організації роботи сервісної зони «Тиса», про які він був проінформований, та всупереч вимог вимогам п.п.1.3., 2.3. «б», 10.1., 12.3. та 19.1. Правил дорожнього руху України, самовільно, порушуючи черговість проїзду та дозволу охоронця, не увімкнувши світлові прилади - фари ближнього світла у темну пору доби, розпочав свій рух у напрямку виїзду з території сервісної зони у бік контрольно-пропускного пункту «Тиса», проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об’єктивно був спроможний виявити, не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода – охоронця гр.ОСОБА_11, який в той час, у відповідності до своїх функціональних обов’язків здійснював контроль послідовності випуску транспортних засобів з транзитних рядів згідно часу їх заїзду та направляв їх до КПП «Тиса».

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід – охоронець гр. ОСОБА_11, згідно висновку судово-медичної експертизи №490 від 12.01.2018 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: підшкірного крововиливу голови; закритого багатоуламкового перелому верхньої третини правої великогомілкової кістки; перелому нижньої гілки лобкової кістки та гілки сідничної кістки справа; обширних рано-забійних ран, смугастим садном лівого стегна правого стегна та правої гомілки з просторовими карманоподібними відшаруваннями шкіри; смугастого садна в паховій ділянці; синців, саден тулуба, правої верхньої та нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження є прижиттєвими та характерними для дорожньо-транспортної пригоди, виникли одномоментно або у швидкій послідовності одне за одним, та за ступенем тяжкості згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням його смерті.

13 січня 2018 року гр. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що слідчим та прокурором не доведено наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України та неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м’якого запобіжного заходу. При цьому врахував дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працює водієм міжнародних рейсових перевезень, має на утриманні дружину та тестя, які проживають разом з ним та знаходяться на його утриманні, а також те, що його донька хворіє на онкологічне захворювання та потребує кошти на лікування. Також слідчий суддя констатував, що з клопотанням про застосування запобіжного заходу прокурор звернувся через лише півтори місця після події ДТП. Тому підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання пів вартою. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, допустив грубі порушення правил дорожнього руху та проявив явний непрофесіоналізм, що стало наслідком смерті людини. Поза увагою суду залишилось і те, що підозрюваний декілька раз притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Судом також не взято до уваги, що ОСОБА_5 може безперешкодно виїхати межі України, впливати на свідків та потерпілого, чи іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню. Щодо посилання суду, про наявність у ОСОБА_5 на утриманні жінки та тестя, а також онкохворої дитини, то дані обставини, на думку прокурора, не підтвердженні жодними доказами.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою застосувати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, доводи захисника і підозрюваного, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, потерпілу ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу прокурора, подавши письмові заперечення із доказами в підтвердження своїх доводів, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, вичерпний перелік яких містять приписи цієї статті. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя не повною мірою перевірив та врахував положення ст. 177 та ст. 178 КПК України, відмовляючи у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5, належно не дослідив та не перевірив наведені в клопотанні доводи щодо наявності ризиків, які, власне викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.

Зокрема, в обґрунтування наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий у клопотанні вказав на те, що останній вчинив тяжкий злочин внаслідок якого померла людина, та за який йому загрожуватиме покарання у розмірі від трьох до восьми років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років, що ОСОБА_5 має закордонний паспорт, а отже за умови невжиття запобіжного заходу, він може безперешкодно виїхати за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та уникнення відповідальності. Крім того, може незаконно впливати на потерпілих і свідків.

Апеляційний суд встановив обгрунтованість висунутої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, встановив існування тих ризиків, про які вказано у клопотанні: а саме, що ОСОБА_5, не визнаючи вину у вчиненні ДТП може впливати на свідків та потерпілих, маючи закордонний паспорт та працюючи водієм з міжнародних перевезень, може виїхати за межі України, а тому є побоювання про його ухилення від слідства та суду, а відтак і перешкоджання у кримінальному провадженні.

Зазначені обставини на думку апеляційного суду, дають підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.

Окрім обставин на які вказав слідчий, апеляційний суд також бере до уваги, конкретні обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, у тому числі характер допущених ним порушень ПДР України, його відношення та поведінку після події ДТП. Зокрема, як повідомила потерпіла ОСОБА_7 та її представник, підозрюваний досить формально віднісся до скоєного, завданої шкоди не відшкодував, в той час як її сім’я після втрати чоловіка пережила сильний стрес, малолітній син та важкохвора мати покійного потрапили до лікарні. Наразі сім’я, яка складається з сина та матері покійного чоловіка перебуває повністю на її утриманні, до того ж маючи борги. Оскільки жодним чином підозрюваним не надано матеріальної допомоги у рахунок відшкодування, є побоювання, що він взагалі може уникнути відповідальності.

Заслуговують на увагу й апеляційні доводи прокурора, про те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, у тому числі перевищення допустимої швидкості руху, що характеризує його, як особу схильну до вчинення правопорушень.

Водночас, як вбачається з матеріалів судового провадження, обставини, на які зіслався у своїй ухвалі слідчий суддя, не підтверджуються відповідними доказами: як то посилання про наявність на утриманні дружини та тестя, а також онкохворої доньки, яка, слід зауважити, є заміжньою та проживає окремою сім’єю.

Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, відомості про його особу свідчать про те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, дотримується процесуальної поведінки, у зв’язку з чим немає необхідності у застосуванні йому найсуворішого запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні .

Тому, з урахуванням положення ст. 194 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, ніж той, що просить прокурор, водночас, ним і не доведено, що неможливо застосувати до нього більш м`який запобіжний захід. Достатньо стримуючим запобіганню ризикам, з якими апеляційний суд погоджується як такими, що існують, апеляційний суд вважає за доцільне застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний час доби, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 даної статті, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

З наведених підстав апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню як необґрунтована та висновки якої не грунтуються на фактичних обставинах справи, підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. 409 КПК України та постановлення апеляційним судом нової ухвали відповідно до п. 2 ч.3 ст. 407 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 419, 181 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора Прокуратури Закарпатської області Попович І.І. – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 січня 2018 року, якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № №12017070000000247 – скасувати, постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.12.2017 за № №12017070000000247 - запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 в період доби з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов’язки:

1) прибувати дослідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Строк дії ухвали встановити до 26 березня 2018 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області для контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді