
Справа № 308/7341/16-ц
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 лютого 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Кондора Р.Ю. Собослоя Г.Г.,
за участі секретаря - Пилип Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року (суддя Носов В.В.) у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі: Банк) звернулося в суд із указаним позовом, посилаючись на те, що згідно договору б/н від 04.04.2012 Банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Пам'яткою клієнта», "Умовами та правилами надання банківських послуг", та "Тарифами", які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг» Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Позивач вказував, що позичальник не виконувала своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого в неї перед Банком утворилася заборгованість, яка станом на 31.05.2016 складала 18618,52 грн., з яких: 1999,22 грн. - за кредитом; 12656,51 грн. - за відсотками; 2600,00 грн. - заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) і 862,79 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року позов Банку задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за договору б/н від 04.04.2012 в розмірі 17255,73 гривень, з яких: 1999,22 гривень - заборгованість за кредитом, 12656,51 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2600,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, та 1378,00 гривень сплаченого судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Банком таке рішення не оскаржено.
На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Банку відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що метою заповнення ОСОБА_1 анкети-заяви не було отримання кредиту, оскільки у заяві не вказана сума бажаного кредитного ліміту; копія її паспорту, що надана позивачем, не була чинною на момент підписання анкети-заяви; місцевий суд розглянув справу без витребуваних у банку доказів; банк не надав доказів терміну дії картки, щоб можна було з'ясувати строки позовної давності; суд не застосував позовну давність; із заборгованості за кредитом у сумі 1999,22 грн. не могла утворитися за 30 місяців зі сплатою 3% на місяць заборгованість за відсотками у сумі 12656,51 грн.; у наданому розрахунку заборгованості банком безпідставно включено щомісячний штраф у розмірі 100 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки Банком судове рішення не оскаржено, апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 у частині задоволення позовних вимог про стягнення з неї заборгованості за кредитом, відсотками, пенею та комісією, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини вимог щодо відмови у стягнення штрафів.
Заслухавши пояснення апелянта та представника Банку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено та вбачається із матеріалів справи, що згідно договору б/н від 04.04.2012 Банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з «Пам'яткою клієнта», "Умовами та правилами надання банківських послуг", та "Тарифами", які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 6, зворот).
У анкеті-заяві кредитний ліміт не встановлено, проте відповідач не зверталась до суду із позовом про визнання такого договору недійсним з цих підстав. Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг» Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Банком було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2900,00 грн. і відповідач користувалась наданим їй кредитом.
У суді першої інстанції ОСОБА_1 визнала ту обставину, що вона підписала 04.04.2012 анкету-заяву (а.с. 47). Проте в суді апеляційної інстанції стверджувала, що картку не отримувала, її фотографію із карткою (а.с. 139) зроблено не у 2012 році, а з карткою, яка видавалась раніше. Проте доказів того, що вона отримувала іншу кредитну картку ОСОБА_1 надано не було. Крім того, ОСОБА_1 визнавала ту обставину, що здійснювала останній платіж за карткою на суму 500,00 грн., яку назвали їй у відділенні банку для того щоб погасити заборгованість за карткою (а.с 95).
На вимогу суду Банком було надано Виписку по рахунку ОСОБА_1, довідку про видачу та строк дії картки, фотографію ОСОБА_1 із карткою. Також в судом першої інстанції оглядався оригінал анкети-заяви.
У квітні 2012 року ОСОБА_1 було видано кредитну картку строком дії до березня 2016 року (а.с.138).
Із наданого банком розрахунку слідує, що такий платіж у розмірі 500,00 грн. було здійснено ОСОБА_1 28.01.2014 (а.с. 4 зворот).
Банк звернувся до суду з даним позовом 19.07.2016 - без пропуску позовної давності.
Банком надано розрахунок заборгованості (а.с.4-5), а також виписку по рахунку (а.с. 131-137), якими підтверджується факт користування виданою ОСОБА_1 карткою.
Позичальник не виконувала належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, унаслідок чого в неї перед Банком утворилася заборгованість станом на 31.05.2016 у розмірі 18618,52 грн., з яких 1999,22 грн. - за кредитом; 12656,51 грн. - за відсотками; 2600,00 грн. - заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) і 862,79 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідач зазначала, що із заборгованості за кредитом у сумі 1999,22 грн. не могла утворитися за 30 місяців зі сплатою 3% на місяць заборгованість за відсотками у сумі 12656,51 грн. Проте свого контрозрахунку відповідач не надала та не спростувала правильність наданого Банком розрахунку заборгованості за відсотками.
У стягненні штрафів судом першої інстанції відмовлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. 368, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2018 року.
Головуюча:
Судді:
Судове рішення № 72112978, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/7341/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: