Постанова № 72111037, 09.02.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

м. Лиман Справа № 236/3429/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Бікезіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Лиманського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністра.тивної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: Донецька область, Лиманський район, с. Дробишево, вул. Східна, 12,

за ст. 130 ч. 2 КУпАП, розглянуто у присутності порушника, якому роз’яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, клопотань не заявлено, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2017 року о 10 годині 45 хвилин, у смт. Дробишеве, Лиманського району, Донецької області по вул. Шевченко, 12 водій ОСОБА_1 керував мопедом FISHER без державного номерного знаку з явними ознаками сильного алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою Алкотестера Drager, а також від медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ухилився шляхом письмової відмови в присутності двох свідків. Тобто, порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП.

Дане правопорушення є вчиненим ОСОБА_1 повторно протягом року, про що свідчить довідка Лиманського ВП Донецької області.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 2 ст. 130 КпАП України визнається відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, вчинене повторно протягом року.

При розгляді адміністративної справи ОСОБА_1 винним себе визнав, суду показав, суду показав, що дійсно 12.11.2017 року вживав алкоголь, відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння. Просив суд його суворо не карати, пояснив, що не працює, інвалідом не є, до кримінальної відповідальності не притягався, притягався до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, штраф не сплатив.

Вислухавши правопорушника, проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому у вину правопорушення з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення БР № 275836 від 12.11.2017 року, який складений правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку;

- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3А, які підтвердили що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;

- довідкою виданою 05.01.2018 рокуЛиманським ВП Донецької області, відповідно до якої ОСОБА_1 29.07.2017 року притягувався до відповідальності за ч 1 ст. 130 КУпАП.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, враховую характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке Правилами дорожнього руху визнається грубим, особу порушника: вік, ступінь його вини.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, вважаю за необхідне застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Разом з тим ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів і інших осіб, що управляли транспортними засобами у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій - особа, яка керує транспортним засоби та має посвідчення водія.

Відповідно до довідки, наданої Лиманським відділом поліції в Донецькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не має.

З огляду на наведене, стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом до ОСОБА_1 не підлягає застосуванню.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 352,40 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 2, 280 , 283-284 КУпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн. (рахунок: 31114149700001, одержувач: Донецьке Ук/Дон. області, код платежу 21081300, ОКПО: 38033949, МФО: 834016, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області).

Встановити ОСОБА_1для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1М.в доход держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 40800,00 (сорок тисяч вісімсот грн.00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави (рахунок одержувача: 31215206700564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 834016, одержувач: Краснолиманський УК/отг у м. Красний Лиман/22030101, Банк одержувача: ГУДКСУ у Донецькій області; код бюджетної класифікації доходів: 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050)") судовий збір в розмірі 352,40 (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Краснолиманський міський суд Донецької області в Апеляційний суд Донецькій області, шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя -