Рішення № 72106760, 24.01.2018, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/160/17 Провадження №2-а/574/2/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області справу за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства «Ладуха В.Б.» до Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання протиправними та скасування рішення ради,

в с т а н о в и в:

Селянське фермерське господарство «Ладуха В.Б.» звернулося до суду з цим позовом мотивуючи тим, що 22.12.2016 року відбулася сесія Слобідської сільської ради Буринського району на якій було прийнято рішення «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та пов'язані з цим дії». Посилаючись на те, що дане рішення прийнято з порушенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року (справа №1-9/2009), просило визнати протиправним та скасувати.

Представник позивача Цуканов В.В. в судове засідання не явився повторно, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває у відрядженні, приймаючи участь в засіданні Київського апеляційного господарського суду.

Однак даючи оцінку причинам неявки представника позивача в судове засідання суд враховує, що Європейський суд з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» констатував, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Також Суд наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, суд, враховуючи неодноразову повторну неявку представника позивача, зважаючи на приписи п.п.2) п.3 та п.5 ст.205 КАС України, вважав за можливим справу розглянути без його участі на підставі наявних доказів.

Представник відповідача Одинець О.В. позов не визнав, просив справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву. З доводів представника відповідача, викладених в письмових запереченнях проти позову вбачається, що Слобідська сільська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла в межах своїх повноважень та на підставі закону і жодних прав відповідача не порушила.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

22 грудня 2016 року рішенням чотирнадцятої сесії сьомого скликання Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та по'вязані з цим дії» вирішено провести земельні торги з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення, які перейшли у власність територіальної громади населених пунктів Слобідської сільської ради внаслідок визнання спадщини відумерлою та затверджено перелік земельних ділянок, право оренди яких виставляється на земельні торги окремими торгами згідно з Додатком №1 до цього рішення.

Цим же рішенням відповідача встановлено стартовий розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі 7 відсотків нормативної грошової оцінки та вирішено створити конкурсну комісію сільської ради з відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах, затверджено її кількісний і персональний склад відповідно до Додатку 2 до рішення. Уповноважено дану комісію діяти на підставі Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 року №579 (а.с.39-40,42).

Додатком №1 до вказаного рішення визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення Слобідської сільської ради в загальній кількості 27 ділянок, які виставляються на земельні торги окремими лотами, і які розташовані на території Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.41).

Звертаючись з даним позовом позивач вважав, що оскаржуване рішення фактично дублює рішення Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та пов'язані з цим дії» при цьому торги, які проводилися за цим рішенням судом були визнані недійсними. Крім цього, оголошено конкурс (аукціон) лише на 27 земельних ділянок замість 29 (не ввійшли земельні ділянки під кадастровими номерами 5920986000:07:002:312 площею 3,9716 га та 5920986000:06:001:0081 площею 3,33251 га); встановлено гірші умови для потенційних учасників торгів з врахуванням більшого розміру орендної плати 7 % замість 3 %; утворено конкурсну комісію, яку уповноважено діяти на підставі Порядку, який був нечинний; проект оскаржуваного рішення та саме рішення після прийняття, не оприлюднювалися згідно з вимогами чинного законодавства.

Однак суд не може погодитися з такими доводами позивача, оскільки вони суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад.

Частиною 1 статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З системного аналізу ст.135 цього Кодексу вбачається, що земельні торги проводяться у формі аукціону; продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу; організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідно до ч.4 ст.136 ЗК України право встановлення стартової ціни лота визначено за організатором земельних торгів.

Згідно вимог пунктів 288.5.1, 288.5.2, ст.288 Податкового кодексу України ( редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення) розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 та більшою 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Аналізуючи наведені положення закону суд приходить до висновку, що Слобідська сільська рада Буринського району Сумської області приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставах, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Доводи відповідача, що дане рішення органу місцевого самоврядування дублює не скасоване та не виконане аналогічне рішення Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року і в ньому не враховано, що торги, які проводилися за цим рішенням були скасовані в судовому порядку, суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи.

Зокрема, рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року та Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 року, визнано недійсними результати земельних торгів (аукціону) проведених 13.05.2015 року організатором торгів Слобідською сільською радою Буринського району Сумської області щодо земельних ділянок, визначених рішенням Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року. При цьому судами не скасовувалося дане рішення органу місцевого самоврядування.

Між тим, встановлено, що нових земельних торгів по вказаному рішенню не проводилося.

Посилання позивача на висновки Конституційного Суду України, наведені в Рішення від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), за якими органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, в контексті неможливості зміни Слобідською сільською радою збільшеної процентної ставки розміру річної орендної плати, виключення з лотів двох земельних ділянок є хибними.

Як вбачається з цього Рішення Конституційного Суду України до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Тобто, рішення Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та пов'язані з цим дії» від 25.03.2014 року не можна віднести до нормативних актів, оскільки воно стосується приписів щодо проведення земельних торгів щодо конкретних земельних ділянок, в ньому визначено конкретні суб'єкти його виконання і воно після завершення земельних торгів та укладення договорів оренди, вичерпує свою дію.

З врахуванням того, що рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року та Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 року, результати земельних торгів були визнані недійсними, рішення відповідача на підставі якого вони були проведені, вичерпало свою дію.

Щодо аргументів позивача про не оприлюднення відповідачем проекту оскаржуваного рішення, а в подальшому і самого рішення ради, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності…

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (ч.3 статті)

Як вбачається із аналізу вказаного Закону, органи місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття мають оприлюднювати проекти своїх рішень, які підлягають обговоренню.

Згідно з статей 2, 4 Регламенту роботи Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області сьомого скликання (далі-Регламент), затвердженого рішенням Слобідської сільської ради від 15.04.2016 року «Про регламент роботи Слобідської сільської ради сьомого скликання», Регламент має силу нормативно-правового акту Ради, встановлює порядок роботи Ради та її органів, посадових осіб, порядок скликання сесій, підготовки і ведення пленарних засідань Ради, процедуру розгляду питань, віднесених до повноважень Ради, прийняття рішень Ради. Гласність у роботі Ради забезпечується шляхом оприлюднення інформації про діяльність Ради, її органів та посадових осіб, прийняті ними рішення (а.с.105-144).

Статтею 28 Регламенту встановлено, що не пізніше як за 20 робочих днів підготовлені і оформлені належними чином проекти рішень у друкованій та електронній формі подаються до Ради, яка у друкованій формі оприлюднює їх на офіційній дошці оголошень Ради та у приміщенні Ради.

Відповідно до ст.57 Регламенту офіційне оприлюднення рішень Ради на офіційній дошці оголошень Ради та за потреби в інший спосіб покладається на апарат сільської Ради і здійснюється у строки, визначені законодавством.

Як вбачається з письмових пояснень та заперечень до позовної заяви наданих відповідачем, проект оскаржуваного рішення , як і саме рішення після його прийняття, були оприлюднені в передбачений законом строк шляхом поміщення на офіційній дошці оголошень сільської ради та у її приміщенні, оскільки офіційного веб-сайту відповідач не має, що також підтверджується наявними в матеріалах справи фотографічними зображеннями дошки оголошень (а.с. 69).

Отже, таке оприлюднення проекту спірного рішення, а в подальшому і самого рішення після його прийняття, не порушує приписів закону та Регламенту Слобідської сільської ради, у зв'язку з чим суд не приймає доводи позивача і в цій частині.

Посилання позивача щодо не включення двох земельних ділянок, а саме з кадастровими номерами 5960986000:07:002:0312 площею 3,9716 га та 5920986000:06:001:0081 площею 3,3251 га до переліку, тих, що виставляються на земельні торги окремими лотами, на думку суду також не порушує прав позивача, оскільки правовий статус цих земельних ділянок змінився через їх передачу громадянам спадкоємцям у власність відповідно до рішень сільської ради від 24.06.2016 року та від 18.11.2016 року, які були прийняті в межах повноважень останньої і є чинними (а.с.92,93).

Твердження позивача, що на момент розроблення проекту оскаржуваного рішення та його прийняття наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 року №579, вже не діяв, оскільки на той момент був виданий новий наказ цього ж міністерства від 29.11.2016 року №497 є хибним, оскільки наказ №497 від 29.11.2016 року «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 року №579», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 року за №1667/29797 набув чинності лише 10.01.2017 року, після його опублікування (Офіційний вісник України від 10.01.2017 р., №3, стор.154).

Що стосується дати прийняття оскаржуваного рішення, то судом достовірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, як і не оспорюється самим позивачем, воно було прийняте саме 22.12.2016 року, оскільки описка в році його прийняття «2017», яка міститься в копії наданої позивачем, має технічний характер (а.с.5).

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідності до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення даного позову відсутні.

Керуючись ст.ст.2,5-10,72-77,99,241-246,293,295,297 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Селянського фермерського господарства «Ладуха В.Б.» ( місце знаходження: 41715, Сумська область, Буринський район, село Слобода, вул. Шкільна,буд.25, код ЄДРПОУ 34520275) до Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області (місце знаходження:41715, Сумська область, Буринський район, село Слобода, вул. Шевченко, буд.7, код ЄДРПОУ 04390417) про визнання протиправними та скасування рішення ради від 22.12.2016 року «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та по'вязані з цим дії» - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: