Рішення № 72105150, 29.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6713/14-ц

Провадження № 2/522/1001/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси,

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.,

за участю секретаря Скибінській Є.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором кредиту, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, про визнання договору поруки недійним,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в особі представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, та уточнивши позовні вимоги згідно уточненої позовної заяви від 10.10.2016 року, просить стягнути солідарно з відповідачів суму в розмірі 6 015 147,67 гривень (шість мільйонів п'ятнадцять тисяч сто сорок сім) гривні 67 копійки, посилаючись на те, що між позивачем та третьою особою ОСОБА_3, 21 червня 2007 року був укладений кредитний договір а між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2 договори поруки.

Третя особа ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 176600 (сто сімдесят шість тисяч шістсот) доларів США, на строк до 20 червня 2022 року, зі сплатою 12,5% річних, а відповідачі на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням третьої особи. В зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів та не сплати відсотків за користування кредитними коштами, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Також позивач просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 гривень.

ОСОБА_2 не погоджуючись з позовними вимогами ПАТ «Укрсоцбанк» та користуючись своїми процесуальними правами звернувся із зустрічною позовною заявою, про визнання договору поруки, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» - недійним. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги там, що не підписував договір поруки № 07-15/775.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав первинні позовні вимоги в повному обсязі, щодо задоволення зустрічного позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2, приймаючи участь у судовому засіданні, по первісному позову ОСОБА_5, позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» не визнала, зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, викликався неоднаразово, сповіщений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 21 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та третьою особою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №2007/38-27/17, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 176600 (сто сімдесят шість тисяч шістсот) доларів США, на строк до 20 червня 2022 року, зі сплатою 12,5% річних.

Відповідно до п.2.4.1 Договору кредиту, позичальник ОСОБА_3 зобов'язалась погашати кредит щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця згідно з графіком, що встановлений вказаним пунктом договору кредиту та відповідно до п.3.3.8 договору кредиту сплачувати проценти та комісії в строки, встановлені в п.п.2.4., 2.5., договору кредиту.

Згідно п.4.5 кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) боржником своїх обов'язків, встановлює його обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за його користування (проценти) та штрафи незалежно від настання строку виконання зобов'язання (достроково) у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором зазначених у п.п.3.3.8 та 3.3.9 протягом більш ніж 90 календарних днів.

Однак, в порушення умов кредитного договору, повернення кредиту та сплата відсотків за кредит ОСОБА_3 здійснювалось з простроченням, у зв'язку з чим позивач звернувся до Третейського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Також, згідно договору поруки №07-15/774 від 21 червня 2007 року укладеному між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, останній на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору №2007/38-2717 від 21 червня 2007 року.

Крім того, згідно договору поруки №07-15/775 від 21 червня 2007 року укладеному між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, останній на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3які виникають з умов кредитного договору №2007/38-2717 від 21 червня 2007 року.

Як вбачається з п.п.1.1,3.1.2 вищезазначених договорів поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та на умовах, передбачених договором кредиту. У разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Відповідно до положень ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, а також при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

Згідно ч.1,2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Загальними зборами акціонерів від 09 березня 2010 року прийнято рішення про зміну найменування Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником за всіма правами та обов'язками.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачі, станом на 10.10. 2016 року мають заборгованість по кредитному договору в розмірі 232 776,38 доларів США, що еквівалентно 6015147,67 (шість мільйонів п'ятнадцять тисяч сто сорок сім) гривні 67 копійки, з яких: сума заборгованості за кредитом - 159 906, 00 доларів США, що еквівалентно 4 132 112,56 (чотири мільйони сто тридцять дві тисячі сто дванадцять ) гривень 56 копійок, сума заборгованості за відсотками - 18999,97 доларів США, що еквівалентно 490 976,04 (чотириста дев'яносто тисяч девятсот сімдесят шість ) гривень 04 копійки, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 26 889,89 долари США, що еквівалентно 694 858,56 (шістсот дев'яносто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім ) гривень 56 копійок, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 26 980,52 долари США, що еквівалентно 697 200,51 (шістсот дев'яносто сім тисяч двісті) гривень 51 копійок.

Ст.ст.192, 533 ЦК України встановлено, що законним платіжним способом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, у зв'язку з чим сума заборгованості повинна бути визначена в гривневому еквіваленті.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суд дійшов до висновку про відмову виходячи з наступного.

Згідно ст. 236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину становить собою сукупність умов, які направлені на досягнення відповідного та очікуваного для всіх сторін правочину правового ефекту у спосіб, який би не суперечив законодавству.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»визначено, що підставою недійсності правочинів є недодержання стороною вимог, які встановленіст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З викладених посилань у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 немає жодного посилання на докази, які б підтвердили б обставини недійсності договору поруки, належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, крім того згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що збільшені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підлягають задоволенню.

На півдставі викладеного та керуючись: ст. ст.. 2,13,76-80,81,223,247,274-275,280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, рахунок №29099420130004 в Одеському відділенні Південного комерційного макрорегіону) - задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, рахунок №29099420130004 в Одеському відділенні Південного комерційного макрорегіону заборгованість за договором кредиту у розмірі 6 015 147,67 (шість мільйонів п'ятнадцять тисяч сто сорок сім гривень 67 копійок) гривень.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, рахунок №29099420130004 в Одеському відділенні Південного комерційного макрорегіону суму сплаченого судового збору у розмірі 3219,00 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, рахунок №29099420130004 в Одеському відділенні Південного комерційного макрорегіону, про визнання договору поруки № 07-15/775 від 21.06.2007 року недійсним - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення суду складено 07.02.2018 року

Суддя: Бойчук А.Ю.