Рішення № 72097939, 06.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4726/17

Провадження № 2/242/368/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді: Владимирської І.М., при секретарі Носаль А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову зазначив, що 08.08.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 21 600 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, проте, умови Кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються. Так, станом на 31.08.2017 року заборгованість за кредитним договором становить 99 688 грн. 48 коп., з яких: 11 674 грн. 05 коп. – заборгованість за кредитом; 81 391 грн. 17 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 1400 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 4723 грн. 26 коп. – штраф (процентна складова). З наведених підстав та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 99 688 грн. 48 коп., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить суд відмовити в задоволені позову.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що позивачем в односторонньому порядку здійснено підвищення процентів за кредитним договором, а також неправомірно нарахована пеня та штрафи. Крім того, зазначив, що позивачем не наданого жодного доказу в підтвердження факту продовження строку дії договору та отримання позивачем картки, а також просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов’язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд встановив, що відповідно до заяви про відкриття рахунку і надання банківських послуг у «Приватбанку» ОСОБА_2, між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач отримала кредит на загальну суму 21600 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до заяви ОСОБА_2, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодилася з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг (а.с. 6).

У заяві, зокрема, зазначено, що позичальник ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтверджує факт надання їй повної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк».

Як вбачається з вказаної заяви, ОСОБА_2 видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 300 грн. 00 коп. з базовою процентною ставкою 1,9 % на місяць на залишок заборгованості.

Судом встановлено, що датою відкриття рахунку і видачі картки є 08.08.2007 року.

Згідно п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо в цей час жодна зі сторін не проінформує другу сторону про закінчення дії договору, він автоматично лонгується на цей же строк.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною кредитного договору, позичальник дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і позичальник дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою у безумовною згодою позичальника відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, що встановлюється банком.

Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевикористання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії відповідно до визначених у договорі умов. У випадках невиконання зобов’язань за договором, за вимогою банку позичальник повинен виконати зобов’язання по поверненню кредиту, оплаті винагороди банку.

Крім того, п. 8.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов’язаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач ОСОБА_2 не виконала належним чином зобов’язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача станом на 31.08.2017 року становить 99 688 грн. 48 коп., з яких: 11 674 грн. 05 коп. – заборгованість за кредитом; 81 391 грн. 17 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 1400 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 4723 грн. 26 коп. – штраф (процентна складова).

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконувала належним чином умови договору від 08.08.2007 року в частині своєчасної сплати кредитних коштів, суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 674 грн. 05 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 процентів за користування кредитом суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Водночас, уразі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України).

Незважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені Законом, ЦК України, повинні бути дотримані.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч. 5 ст. 1056-1 ЦК України.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України.

У п. 28 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз’яснення про те, що при підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Так, згідно з п. 5.3 Умов і правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п.4.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до п.6.3 Умов і правил надання банківських послуг до обов’язків позичальника відносяться отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.

За п. 4.9 Умов і правил надання банківських послуг Банк зобов’язаний не менш як раз на місяць у спосіб, визначений у Заяві надавати Держателю виписки про стан Картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по Картрахунках. При підключенні Держателя до системи INTERNET-banking (Приват 24) надання виписок здійснюється через вказаний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Mobile-banking Банк здійснює можливість доступу до інформації про стан рахунку, шляхом використання функцій SMS-повідомлень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.

Оцінюючи порядок збільшення фіксованої процентної ставки, суд зазначає, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.

Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, представлений представником позивача розрахунок заборгованості за договором від 08. 08.2007 року (а.с. 110-115) до 01 січня 2013 року до зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки в бік її збільшення.

При визначенні розміру заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом з 01 січня 2013 року по 31.08.2017 року суд виходить з погодженої сторонами процентної ставки по кредиту 1,9 % на місяць (22,80 % на рік) на залишок заборгованості.

Отже розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01.01.2013 року по 31.08.2017 року становить :

1703днів х 22,80 % : 360 днів х 11676 гривень 05 копійок : 100% = 12 593 гривень 54 копійки.

Стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом нараховані за ставкою 22,80 % річних станом на 31.12.2012 року в розмірі 181 гривень 97 копійки і проценти за користування кредитом за період часу з 01.01.2013 року по 31.08.2017 року в розмірі 12 593 гривень 54 копійок, а загальна сума заборгованості за процентами з урахуванням вищевикладеного становить 12 775 гривень 37 копійок (12 593 грн. 54 коп. + 181 грн. 97 коп.).

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що 22 липня 2016 року відповідач в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатила 400 гривень, тобто, вчинила дії про визнання нею свого боргу внаслідок чого перебіг позовної давності перервався з огляду на що у суду відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою 18.10.2016 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1400 грн. 00 коп., фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. 00 коп. та процентної складової штрафу в розмірі 4723 грн. 26 коп., суд виходить з наступного.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов’язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 22 ч. 1 цього Розпорядження м. Гірник (Гірницька міська рада) Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Костянтинівка Донецької області.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта відповідача (а.с. 13) та довідкою про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та території проведення антитерористичної операції (а.с. 63), тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 31.08.2017 року існує заборгованість відповідача за кредитом, яка складається з основного боргу, процентів, пені та штрафів у відповідному розмірі.

При цьому, з розрахунку пені вбачається, що розмір нарахованої пені станом на квітень 2014 року становив 00 грн. 00 коп. і подальше її нарахування вже мало місце після 14 квітня 2014 року. Враховуючи такий період нарахування, банк зобов’язаний скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитним договором, починаючи з 14.04.2014 року. Таким чином, зважаючи, що період нарахування пені мав місце вже після 14 квітня 2014 року, тобто лише під час проведення АТО, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 1400 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Що стосується штрафів в розмірі 500 грн. 00 коп. та 4723 грн. 26 коп., суд вважає, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в цій частині також не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, штрафи (фіксована частина та процентна складова) нараховані станом на 31 серпня 2017 року, тобто у період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 не виконала належним чином зобов’язань, передбачених кредитним договором від 08.08.2007 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що утворилась станом на 31.08.2017 року в загальному розмірі 24 449 грн. 42 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 11 674 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 12 775 грн. 37 коп., задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов’язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при поданні первісного позову позивач сплатив судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп. та. за збільшення позовних вимог 1600 грн. 00 коп., в цілому 2978 грн. 00 коп., та враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 730 грн. 50 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» » (місцезнаходження: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 449 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок дев’ять) грн. 42 коп., з яких: заборгованості за кредитом в розмірі 11 674 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 12 775 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят п’ять) грн. 37 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 338 (триста тридцять вісім) грн. 02 коп.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2018 року.

Суддя І.М. Владимирська