Ухвала суду № 72093999, 08.02.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/96/18

Номер провадження 2-з/404/7/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Бершадська О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №404/96/18 (номер провадження 2/404/1390/18) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” про захист прав споживача банківських послуг та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд 28 грудня 2017 року ( відправка поштою ) із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” про захист прав споживача банківських послуг та зобов'язання вчинити певні дії.

Одночасно з пред”явленням позову до суду, через канцелярію суду, позивачем подано заяву, якою просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення відповідачу заборони знищення відеозапису з камер відеоспостереження за 17 жовтня 2017 року у відділенні ПАТ КБ “Приватбанк” розташованому в приміщенні за адресою: вул. Слави, 20, м. Кропивницький, Кіровоградська область, Україна, 25009; до набрання чинності рішення у даній справі зобов'язати відповідача- Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”- припинити нарахування на його ім”я- відсотків, пені, штрафних санкцій та будь-яких нарахувань, пов”язаних із спірним кредитним рахунком, відкритим на його ім”я.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно ст. 1 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня-1600 гривень (ст. 7 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2017 рік”). Об’єкти справляння судового збору та процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється, встановлено у статті 3 Закону України “Про судовий збір”.

Розмір ставок судового збору залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб’єкта, який звертається до суду).

Пільги щодо сплати судового збору визначено статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Особи, зазначені у цій статті як такі, що мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті 5 Закону України «Про судовий збір» у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.

Правилом частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з цим, частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов’язково слід застосовувати у системному зв’язку з нормами статей 1 – 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об’єкта справляння судового збору та правило врегулювання темпоральної колізії, відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, який був прийнятий раніше.

Отже, споживач, право якого порушено і який з огляду на це подає позов, звільняється від сплати судового збору, відповідно до статті 22 Закону «Про захист прав споживачів», за подання саме позовної заяви.

Саме такий правовий висновок міститься у Постановах Верховного суду України від 6 вересня 2017 року № 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року № 6-916цс17.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів, як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема заяви про забезпечення позову, а відтак зобов’язаний сплатити судовий збір.

За подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою в розмірі- 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 320 грн).

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” від 17 жовтня 2014 року роз”яснено, що оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

У відповідності до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.01.2018 року зазначена заява залишена без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 151 ЦПК України, а зокрема:

відсутній документ, що підтверджував би сплату судового збору в розмірі 320 грн.

23 січня 2018 року до суду надійшло повідомлення про вручення 18 січня 2018 року ОСОБА_1 поштового відправлення, а саме: копії вищевказаної ухвали від 11.01.2018 року.

Однак, станом на 08.02.2018 року ОСОБА_1 не звернувся до суду із клопотанням про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків його заяви, залишеної без руху, а тому не виконав вимоги зазначеної ухвали.

У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №404/96/18 (номер провадження 2/404/1390/18) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” про захист прав споживача банківських послуг та зобов'язання вчинити певні дії– повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська