Ухвала суду № 72093979, 06.02.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2403/17

Провадження 2-з/352/5/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду м. Івано-Франківськ Гургула В.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

в с т а н о в и в:

26.12.2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Підпечерівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 30.01.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження.

05.02.2018 року до канцелярії суду також надійшла заява позивача, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Підпечерівській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області, Центру надання адміністративни послуг Тисменицької РДА, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вчиняти будь-які дії щодо реєстрації речових прав, видачі правовстановлюючих документів, затвердженні/погодженні технічної та іншої документації на земельну ділянку площею 0,1347га по вул. Хмельницького, 6-а в с. Підпечери Тисменицького району за ОСОБА_2 до вирішення даної справи по суті та прийняття остаточного рішення, що вступить в законну силу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказав, що відповідачі в силу здійснення ними незаконних на його думку дій порушили його право власності та користування земельною ділянкою. В тому числі шляхом ненадання йому вільного доступу до належної йому земельної ділянки для цільового її використання за призначенням, надання відповідачці ОСОБА_2 дозволу без його підпису на погодження технічної документації на земельну ділянку площею, що не відповідає даним по господарських книг, не відповідає частці (36/100) у будинковолодінні, і до загальної площі якої входить площа заїзду до городів, який проходив через їх спільне подвір’я.

З метою досудового врегулювання спору заявник неодноразово звертався до відповідачів із заявами та проханнями вирішити спір і врахувати той факт, що при затвердженні ОСОБА_2 технічної документації з вказаною в ній площею 0,1347га, він буде позбавлений в майбутньому і позбавлений в даний час єдиного поїзду/заїзду та доступу до належного йому городу. Позитивного вирішення своїх звернень заявник не отримав, тому звернувся до суду.

З метою захисту своїх інтересів та враховуючи надану заявнику відповідачами інформацію, заявник звертався до відповідних органів виконавчої влади на місцевому рівні із заявами-повідомленнями про необхідність зупинення надання приватизації ОСОБА_2 затвердженої рішенням від 27.09.2017 р. сільської ради технічної документації та права власності на земельну ділянку площею 0,1347га по вул. Хмельницького 6А (6) с. Підпечери згідно рішення сільської ради від 29.11.2017р., оскільки існує спір порушені права заявника як землекористувача-суміжника. У відповідь заявником отримано листи про те, що зупинення реєстраційних дій можливе лише за особистою заявою заявника або рішенням/ухвалою суду.

Учасники справи, в силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України, про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову, не повідомлялись. Необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для дачі прояснень, у суду не виникало.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи, чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти будь-які дії.

Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по цій цивільній справі, виходячи з змісту позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач у поданій суду позовній заяві ставить дві вимоги: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення органу місцевого самоврядування, що є недопустимим.

Відповідно до вимог ст. 20 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. 151-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.

Суддя В.Б.Гургула