Ухвала суду № 72093278, 06.02.2018, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №240/1019/17

Провадження № 2/0198/77/18

06.02.18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06.02.2018 року суддя Юр»ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Юр»ївського районного суду Дніпропетровської області, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 04.03.2013 року у розмірі 16 478, 04 грв..

З матеріалів, що містяться в справі вбачається, що позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором була подана до Олександрівського районного суду Донецької області 12.12.2017 року (ас. 41) та надійшла до такого 20.12.2017 року (ас. 2), при цьому, ухвалою судді Олександрівського районного суду Донецької області від 04.01.2018 року вказана позовна заява, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передана на розгляд до Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області (ас. 45), при цьому провадження в даній справі не відкрито.

Відповідно до п. 11 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року, заяви подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви не можуть бути залишені без руху за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим, ознайомившись з даним позовом, вважаю, що останній був поданий без додержання відповідних вимог процесуального закону, який діяв до набрання чинності ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Так, зазначена позовна заява не відповідає вимогам п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, оскільки на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач не зазначив докази про які йому відомо і які можуть бути використані судом, а саме: не зазначено доказів щодо отримання відповідачем кредиту у розмірі 300, 00 грв., при цьому виписка про рух коштів на картковому рахунку або довідка про встановлення кредитного ліміту, його зміни в сторону збільшення / зменшення відсутня, що кореспондується з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року, згідно якої позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Крім того, зазначаючи в позові про отримання відповідачем кредиту у розмірі 300, 00 грв. позивач в розрахунку заборгованості за тілом кредиту зазначає розмір такої заборгованості в сумі 1 200, 18 грв., що є незрозумілим, оскільки розмір заборгованості за тілом кредиту (1 200, 18 грв.) перевищує розмір отриманого кредиту (300, 00 грв.), а відтак дане не дає змогу визначити в якому ж насправді розмірі відповідачем було отримано кредит, що потребувало уточнення та викладення даних обставин в позові належним чином із зазначенням відповідних доказів на підтвердження розміру отриманого кредиту, а також обґрунтування обставин щодо наявності розбіжностей між розміром отриманого кредиту та розміром наявної заборгованості за тілом кредиту, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, що, в свою чергу, кореспондується з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року.

З огляду на викладене, не можна вважати, що позовна заява була подана з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності ЦПК України , в редакції від 03.10.2017 року, оскільки остання не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, а відтак остання може бути залишена без руху за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року.

Так, на порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позов не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. З наведених у позовній заяві складових кредитної заборгованості не зрозуміло з якого періоду виникла заборгованість по кожному з платежів, яким саме чином та за який саме період обчислені кожна зі складових вказаної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви.

Відтак, позивачу на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві слід зазначити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, вказавши в який період виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 478, 04 грв. та яким саме чином і за який саме період обчислені кожна зі складових вказаної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Аналогічні вимоги передбачали і п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, що діяли на момент подання позову до суду та на порушення яких позивач, викладаючи у позовній заяві обставини стосовно встановлення кредитного ліміту на кредитну картку відповідача не зазначив коли саме відповідачу була видана кредитна картка, з яким тарифним планом (чи змінювався встановлений тарифний план) та з яким строком дії останньої, при цьому не зазначив і жодних доказів щодо строку дії кредитної картки.

В позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість за пенею та комісією в розмірі 2 700, 00 грв., при цьому в розрахунку заборгованості, де наведені її остаточні розміри, така сума зазначена як безпосередньо нарахована «комісія», а не пеня, хоча обліковується в розрахунку в графі «Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)».

З огляду на дане є незрозумілим чим же саме є ця сума насправді , чи пенею чи комісією, оскільки такі поняття не є тотожними, а відтак позивачу слід конкретизувати за що саме (пеня чи комісія) відповідачу нарахована заборгованість в розмірі 2 700, 00 грв., а якщо в таку суму включена і пеня і комісія - розмежувати ці суми окремо, вказавши за які саме послуги та який період нараховано комісію , або пеню, в разі порушення строків виконання зобов»язання , надавши відповідний розрахунок.

Відтак, позивачу в позовній заяві слід викласти всі вищевказані обставини належним чином та зазначити (надати) докази на підтвердження таких.

На виконання вищевказаних вимог позивачу слід надати нову редакцію позовної заяви, виклавши в ній належним чином обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. При цьому, нову редакцію позовної заяву позивачу слід оформити з урахуванням вимог статей 175, 177 ЦПК України, а зокрема на виконання п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити в позовній заяві відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; на виконання п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити в позовній заяві відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; на виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити в позовній заяві відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; на виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Нову редакцію позовної заяви позивачу слід надати з копією останньої та копіями всіх додатків до неї для відповідача по справі. Суддя зауважує, що дана справа передана на розгляд Юр»ївського районного суду Дніпропетровської за підсудністю не містила копії позову з додатками для відповідача по справі (ас.50).

Окрім того, позивачу слід належним чином засвідчити копії документів, що додані ним до позовної заяви. Так, порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно – розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Разом з тим, додані до позову документи, на момент його подання до суду, не були засвідчені належним чином, відповідно до норм ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року та, в свою чергу, не відповідають і вимогам до засвідчення копій документів, які встановлені нормами ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року.

Так, згідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Однак, всупереч вимог ст. 95 ЦПК України копії документів, додані до позову, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні назва посади, ініціали, прізвище особи яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа).

Відтак, позивачу додані до позову письмові докази слід засвідчити належним чином.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд звертає увагу позивача на те, що за нормами ч. 8 ст. 119 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність, чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Дане кореспондується з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, згідно якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви підписаної представником позивача додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Частина 3 вказаної статті визначає, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до ч. 5 даної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Згідно ч. 6 ст. 62 ЦПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, копія довіреності може бути засвідчена суддею з наданого до суду оригіналу або посвідчена посадовою особою, яка її видала та скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена, інші копії не передбачені нормами ЦПК України як такі, що можуть бути підтвердженням повноважень представника. Між тим, на етапі звернення до суду представником позивача ОСОБА_3 надано копію довіреності не засвідчену в установленому законом порядку. Доказів того, що ОСОБА_3 надано право посвідчення довіреності від імені ПАТ КБ «Приватбанк», або інших правовстановлюючих документів (витяг зі статуту, інших установчих документів) до позову не додано.

Відтак, представнику позивача слід надати оригінал довіреності для підтвердження повноважень останнього щодо подання позовної заяви в інтересах юридичної особи, або засвідчену у визначеному законом порядку її копію.

Також, разом з оригіналом довіреності (її належно засвідченою копією) представнику належить подати документи, які підтверджують, що особа, якою довіреність видана та підписана, займає відповідну посаду на час подання позову до суду та має відповідні повноваження на видачу довіреностей, при цьому вказані документи мають бути посвідчені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд звертає увагу позивача, що засвідчення вірності копій документів їх оригіналам належить нотаріусам, або іншим особам, яким такі повноваження надані законами.

Суд звертає увагу позивача на те, що оскільки останнє відоме місце проживання відповідача зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 Юр»ївського району Дніпропетровської області, то саме його слід зазначити в новій редакції позовної заяви після усунення недоліків останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суддя дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху, при цьому позивачу, на виконання ухвали, потрібно усунути вищевказані недоліки позову та надати нову редакцію позовної заяви з належно засвідченими копіями документів, що до неї додані, а також оригіналом (належно засвідченою копією) довіреності на підтвердження повноважень особи, яка звертається до суду в інтересах юридичної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 83, 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, повідомивши позивача по справі про необхідність усунути вищенаведені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана суддею 06 лютого 2018 року.

Суддя С. О. Маренич