Рішення № 72091263, 08.02.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6915/17

2/214/535/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Бєлікова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/6915/17

за позовною заявою ОСОБА_1 спілки «САМАРА»

до ОСОБА_2, ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача ОСОБА_1 спілки «САМАРА» ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою 28.11.2017 року, в якій просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спілки «САМАРА» заборгованість за кредитним договором №59/16 від 13.04.2016 року станом на 31.10.2017 року в загальному розмірі 29 475,45 грн.; судовий збір в сумі 1600 грн. покласти на відповідачів.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що 13.04.2016 року між ОСОБА_1 спілкою «САМАРА» як кредитором та ОСОБА_2 як позичальником було укладено кредитний договір №59/16, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 8946 грн. строком на 18 місяців, починаючи з 13.04.2016 року по 12.10.2017 року, зі сплатою процентів за користування ним та погашенням заборгованості щомісячно в період з 10 по 16 число кожного місяця згідно з Графіком повернення кредиту. Кінцевою датою повернення кредиту визначено 12.10.2017 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором №59/16 від 13.04.2016 року, між ОСОБА_1 спілкою «САМАРА» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №59/16 від 13.04.2016 року, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об’ємі, що і позичальник як солідарний боржник.

Свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши ОСОБА_2 кредит в обумовленому розмірі. Натомість останній в порушення умов договору свої зобов’язання не виконував належним чином, після закінчення строку дії договору кредитні кошти в повному обсязі не повернув, в результаті чого станом утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 29 475,45 грн., з яких заборгованість: за кредитом (залишок) – 8 645,21 грн., процентам за користування кредитом, з урахуванням прострочених платежів – 20 830,24 грн. Оскільки направлені банком вимоги на адресу відповідачів про погашення заборгованості в добровільному порядку, останніми ігноруються, представник позивача, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 спілки «САМАРА», звернулась до суду з даним позовом.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

13.04.2016 року між ОСОБА_1 спілкою «САМАРА» як кредитодавцем та ОСОБА_2 як позичальником було укладено кредитний договір №59/16, за умовами п.1, п.п.2.1 якого позичальник отримав кредит в сумі 8946 грн. строком на 18 місяців з 13.04.2016 року по 12.10.2017 року за цільовим призначенням – для ремонту оселі, із зобов’язанням повернути кредит та сплатити проценти в день отримання грошових коштів з розрахунку 21,75% на суму кредиту, що становить 1946 грн., а також проценти, нараховані згідно п.4.1 та п.4.2 договору (а.с.5-7).

Умовами п.4 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за договором здійснюється за строк користування кредитом наступним чином: 1) на залишок заборгованості за кредитом в день отримання грошових коштів (вказаної в п.1.1 цього договору), 2) щомісячно, із розрахунку 2,3% на залишок заборгованості за кредитом. Тип процентної ставки є фіксованим. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальникові до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (а.с.5-зворот).

Сторонами погоджено, що погашення заборгованості здійснюється позичальником щомісяця у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно нижче наведеного графіку шляхом внесення ануїтетних платежів по 497 грн. щомісяця до 12.10.2017 року включно (а.с.5-зворот).

У випадку порушення вказаних у договорі строків погашення кредиту більш ніж на 15 днів, з 16-го дня кредитодавець нараховує процент (плату) за користування кредитом із розрахунку 0,5% на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення (п.4.4. кредитного договору, а.с.5-зворот).

Забезпеченням виконання ОСОБА_2 кредитних зобов’язань виступає порука його дружини ОСОБА_3 за договором поруки № 59/16 від 13.04.2016 року, укладеним між нею та ОСОБА_1 спілкою «САМАРА» (а.с.7).

За умовами п.1.1, п.3.1 договору поруки (а.с.7), поручитель добровільно бере на себе обов’язки перед кредитодавцем відповідати за зобов’язанням позичальника, котрі виникають з умов кредитного договору №59/16 від 13.04.2016 року в повному обсязі цих зобов’язань: на суму основного боргу та інших зобов’язань позичальника (штрафів, пені тощо). У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви.

Строк дії договору поруки визначено з 13.04.2016 року до 12.10.2026 року. При цьому сторонами погоджено, що договір втрачає свою силу з моменту повного виконання забезпеченого ним зобов’язання, яке визначається повним погашенням заборгованості позичальника по кредитному договору (п.4.1 договору, а.с.7-зворот).

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду, що також підтверджується видатковим касовим ордером від 13.04.2016 року (а.с.8), ОСОБА_1 спілка «САМАРА» надала позичальникові ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 8946 грн., а останній їх отримав через касу установи готівкою, що підтверджується його підписом в ордері (а.с.8). З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Однак ОСОБА_2 всупереч умовам договору, взятих на себе зобов’язань належним чином не виконував, допускаючи періодичні прострочки по сплаті кредиту понад 15 днів, внісши всього 2105 грн., з яких в порядку хронологічності: 16.06.2016 року – 705 грн., 12.01.2017 року – 500 грн., 16.08.2017 року – 500 грн., 13.10.2017 року – 400 грн. В результаті цього станом на 31.10.2017 року утворилась заборгованість за кредитом – 8645,21 грн., заборгованість по сплаті процентів – 20 830,24 грн., а в загальному розмірі 29 475,45 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 07.09.2016 року у справі №6-1412цс16 та від 09.08.2017 року у справі № 6-2322цс16, після закінчення строку дії договору стягнення процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою, встановленою договором, яка застосовується після спливу визначеного у договорі строку повернення кредиту, а якщо це не передбачено умовами договору, то визначення розміру процентів здійснюється на рівні облікової ставки Національного банку України відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України.

Оскільки умовами п.4 кредитного договору сторони передбачили порядок нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії кредитного договору, їх ставку, тому суд вважає правомірним та обґрунтований нарахований позивачем розмір процентів за користування кредитом в сумі 20 830,24 грн., у тому числі як прострочених, так і нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору – з 13.10.2017 року.

Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, у зв’язку з чим наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 31.10.2017 року, з урахуванням внесених відповідачем ОСОБА_2 коштів в рахунок виконання зобов'язань, суд вважає правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим приходить до переконання щодо доведеності розміру заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Перевіряючи обґрунтованість пред’явлення позивачем вимог про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 як співвідповідачів у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань боржником, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Забезпечення виконання зобов’язання здійснюється шляхом встановлення спеціальних способів, які стимулюють боржника до належної поведінки, гарантують виконання ним основного зобов'язання з урахуванням інтересів кредитора. Порядок забезпечення виконання зобов’язання у вигляді поруки врегульовано нормами ст.ст.554, 559 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.554 ЦК України, яка кореспондується з положеннями п.3.1 договору поруки (а.с.7), у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, не пред’явить вимоги до поручителя.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв’язку із закінченням строку її чинності, ч.4 ст.559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч.4 ст. 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов’язання не встановлено або встановлено моментом пред’явлення вимоги), якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя (третє речення ч.4 ст.559 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті ч.4 ст.559 ЦК України застосовуються поняття «пред’явлення вимоги» та «пред’явлення позову», як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов’язань застосоване в другому реченні ч.4 ст.559 ЦК України словосполучення «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців (або протягом строку, встановленого у договорі поруки) від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Отже, виходячи з положень другого речення ч.4 ст.559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). Пред’явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов’язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Саме такі правові позиції висловлені в постановах Верховного Суду України від від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14, від 15 вересня 2016 року у справі №6-223цс16, від 09 листопада 2016 року у справі №6-2251/цс16.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поруки №59/16 від 13.04.2016 року містить строк його дії – до 12.10.2026 року, однак втрачає силу з моменту повного виконання забезпечених зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором №59/16 від 13.04.2016 року.

Однак, пред’явивши поручителеві 26.09.2016 року вимогу за № 268/16 про погашення заборгованості за кредитним договором від 13.04.2016 року станом на 30.09.2016 року (повне або часткове) (а.с.9), кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України хоча і не змінив строк виконання основного зобов’язання, однак визначив строк пред’явлення вимоги до попередніх щомісячних платежів до поручителя, в той час як до суду звернувся з позовом до ОСОБА_3 шляхом направлення поштовою кореспонденцією 23.11.2017 року (а.с.20), тобто з пропуском визначеного ч.4 ст.559 ЦК України строку, у зв’язку з чим вимоги про стягнення з поручителя заборгованості за період до 23.05.2017 року задоволенню не підлягають.

За даних підстав суд приходить до переконання про можливість солідарного стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 та позичальника ОСОБА_2 виключно в межах 6-місячного терміну, що передує даті звернення до суду із позовом, тобто з 23.05.2017 року по 23.11.2017 року (згідно штампу поштового відділення на конверті, а.с.20) в загальному розмірі 10 644,36 грн. виходячи з наступного розрахунку:

1)заборгованість за тілом кредиту (залишкова) в межах з 23.05.2017 року по 23.11.2017 року: (497 грн.*6 міс.) – (2,62 + 2,22 сплачених в межах періоду) = 2977,16 грн.;

2)заборгованість по процентам, у тому числі простроченим в межах з 23.05.2017 року по 23.11.2017 року: (1297,51 + 1340,76 + 1297,51 + 1340,76 + 1340,35 + 1167,40 + 778,07) – (497,38 + 397,78 сплачених в межах періоду) = 7667,20 грн.

Інша частина заборгованості за кредитним договором, заявлена позивачем, підлягає стягненню лише з ОСОБА_2 за виключенням заборгованості за період з 23.05.2017 року по 23.11.2017 року, стягнутої солідарно з нього та поручителя, що відповідно складає 20 830,24 грн. розрахунку:

1) заборгованість за тілом кредиту (залишкова): 8645,21 – 2977,16 = 5668,05 грн.;

2) заборгованість по процентам, у тому числі простроченим: 20 830,24 – 7667,20 грн. = 13 163,04 грн.

За даних обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 спілки «САМАРА» в частині розподілу солідарного обов’язку відповідачів за окремими періодами, з урахуванням меж строку дії зобов’язань поручителя, із задоволенням в повному обсязі майнових вимог про стягнення заборгованості в силу їх обґрунтованості та доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ст.141 ЦПК та результат вирішення спору, у зв’язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спілки «САМАРА» судовий збір в сумі 1419,20 грн., а з відповідача ОСОБА_3 – 180,80 грн. – пропорційно частині задоволених вимог до кожного з них.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 спілки «САМАРА» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 спілки «САМАРА» заборгованість за кредитним договором №59/16 від 13.04.2016 року за період з 23.05.2017 року по 23.11.2017 року в загальному розмірі 10 644 (десять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 36 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом (тіло) – 2977 (дві тисячі дев’ятсот сімдесят сім) грн. 16 коп., по процентам – 7 667 (сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 спілки «САМАРА» заборгованість за кредитним договором №59/16 від 13.04.2016 року станом на 31.10.2017 року (за виключенням періоду з 23.05.2017 року) в загальному розмірі 20 830 (двадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 24 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом (тіло) – 5 668 (п’ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 05 коп., по процентам – 13 163 (тринадцять тисяч сто шістдесят три) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 спілки «САМАРА» судовий збір в сумі 1419 (одна тисяча чотириста дев’ятнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 спілки «САМАРА» судовий збір в сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчі листи для пред’явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідачів, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачами в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 спілка «САМАРА», код ЄДРПОУ 35934134, юридична адреса: вул. М. Грушевського 49, м. Дніпро.

Відповідач-1: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач-2: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне рішення суду складено та підписано 08.02.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.