Рішення № 72091199, 30.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5063/17

2/214/1007/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

30 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Хомініч С.В.,

секретар судового засідання – Горбунова Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/5063/17

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: ОСОБА_2

третя особа: відділ опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради (м. Кривий Ріг, вул. В. Великого, 32)

про: надання дозволу на оформлення необхідних документів для тимчасового виїзду та виїзду за кордон без згоди батька

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_3 (на підставі угоди про надання правової допомоги від 14.07.2016, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1726).

третьої особи: ОСОБА_4 (на підставі довіреності №10/36-4966 від 22.12.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 06.09.2017, в якій просила суд надати дозвіл на оформлення необхідних документів для тимчасового виїзду за кордон та дозвіл для виїзду за кордон до країн ближнього та дальнього зарубіжжя, не виключено на тимчасово окуповані території України – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 без дозволу батька – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, з 19.08.2011 перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає з нею. Проте рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.11.2016 по цивільній справі №214/3940/16-ц, яке набрало законної сили 21.12.2016, шлюб розірвано. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.08.2016 по цивільній справі №214/4010/16-ц стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки, але відповідач аліменти не сплачує тому утворилася заборгованість. Позивач звернулася до Виконкому Саксаганської у місті ради із заявою про проведення реєстрації дитини за її місцем проживання та реєстрації, але отримала відмову оскільки необхідна згода батька дитини. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.06.2017 по цивільній справі №214/2351/17 визначено проживання малолітньої дитини – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: Україна, АДРЕСА_1. Позивач самостійно матеріально утримує та піклується про доньку, з часу розірвання шлюбу відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дитини не надає. У зв’язку з підвищенням рівня світогляду доньки, покращення стану її здоров’я, фізичного, духовного та морального розвитку, виникла необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, оскільки батько необґрунтовано ухиляється від надання останнього.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, однак подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримуючи пред’явлені вимоги та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.

Представник третьої особи – служби у справах дітей по справам дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради – ОСОБА_4, до судового засідання надала клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується оголошенням в газеті «Вісті Придніпров’я» № 93 (1892) від 30.11.2017 та оголошенням на веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з’явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи в загальному позовному провадженні, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Шарая) ОСОБА_7, з 19.08.2011 перебували у шлюбі (а.с. 9). Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.11.2016, яке набрало законної сили 21.12.2016, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 11).

Мають спільну доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.08.2016, яке набрало законної сили 28.09.2016, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 (а.с. 12).

На виконання даного рішення видано виконавчий лист, який на даний час перебуває на виконанні в Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ГТУЮ (а.с. 13, 14). В зв’язку з несплатою відповідачем аліментів на утримання дитини утворилась заборгованість станом на 01.01.2017 у розмірі 11934,04 грн (а.с. 15).

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає спільно з матір’ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Як встановлено актом обстеження житлово-побутових умов від 21.10.2016 проведеного службою у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради, в сім’ї ОСОБА_1 створені належні умови для виховання, гармонійного розвитку та постійного проживання малолітньої дитини, склалися доброзичливі стосунки, дитина забезпечена всім необхідним (а.с. 17).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі №214/2351/17 від 20.06.2017, яке набрало законної сили 22.08.2017 визначено проживання малолітньої дитини – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: Україна, АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

Як слідує зі змісту довідки лікаря від 29.05.2017 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває під наглядом КЗ «Криворізька міська лікарня №5» ДОР», та з метою оздоровлення потребує періодичного перебування в умовах екологічно чистого клімату (а.с .24).

Отже, в даному випадку в інтересах дитини є тимчасовий виїзд за межі України, однак, батько дитини, ОСОБА_2 самоусунувся від виховання своєї доньки, жодного контакту з матір’ю дитини не підтримує, його місце мешкання невідоме, що в свою чергу робить неможливим отримати від нього згоди на виїзд дитини за кордон.

Суд вважає, що така позиція батька неповнолітньої дитини ОСОБА_5 шкодить її інтересам та не сприяє її всебічному та гармонійному розвитку, порушує право дитини на повний та гармонійний розвиток її особистості та вказує на зловживання відповідачем своїми батьківськими правами.

За змістом ст. ст. 2, 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документами, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини. Оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 (з наступними змінами), громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 (з наступними змінами), предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно п. 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995, оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, підписаною Україною 21.02.1990, ратифікованою Україною 27.02.1991, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 640 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.стт.280-284, 287, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), п.п.15 п. 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради, про надання дозволу на оформлення необхідних документів для тимчасового виїзду та виїзду за кордон без згоди батька – задовольнити повністю.

Надати дозвіл матері, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 на оформлення необхідних документів для тимчасового виїзду за кордон та дозвіл для виїзду за кордон до країн ближнього та дальнього зарубіжжя, не виключено на тимчасово окуповані території України її неповнолітньої доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 без дозволу батька – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред’явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» в частині стягнення судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідач: ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, останнє відоме місце мешкання: вул. Всебратське-2, буд. 55, кв. 25, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Повний текст рішення суду складено та підписано 30.01.2018.

Суддя Хомініч С.В.