Ухвала суду № 72090474, 06.02.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/1908/2012

Пров.6/202/51/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєльченко Л.А.

при секретарі Федорченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду. В обґрунтування заяви представник ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави частково задоволено позов та звернуто стягнення на рухоме майно за договором застави рухомого майна, а саме: автомобіль ВАЗ, модель 21099, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: Y6D21099060030693, реєстраційний номер: АО 6961 АE, що належить на праві власності ОСОБА_2 для задоволення грошових вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № MKG0AR00410154 від 14.09.2006 року в розмірі 67 299,54 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 , ПАТ «Акцент-Банк» солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10000 грн. 00 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Заявник зазначив, що на даний час ПАТ КБ «ПриватБанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду, оскільки у ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні необхідні документи для реалізації предмета застави та відсутній попит покупців. Заявник вважає вказані обставини суттєвими та такими, що позбавляють ПАТ КБ «ПриватБанк» виконати рішення, що набрало законної сили, у передбачений спосіб. Тому представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд встановити наступний спосіб виконання вказаного рішення суду: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 67 299,54 грн., яка складається із наступного: 23719,60 грн. – заборгованості за кредитом; 27700,44 грн. – заборгованості за процентами за користування кредитом; 15879,50 грн. – пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 0417/1908/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, звернуто стягнення на рухоме майно за договором застави рухомого майна, а саме: автомобіль ВАЗ, модель 21099, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі: Y6D21099060030693, реєстраційний номер: АО 6961 АE, що належить на праві власності ОСОБА_2 для задоволення грошових вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № MKG0AR00410154 від 14.09.2006 року в розмірі 67 299,54 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 , ПАТ «Акцент-Банк» солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10000 грн. 00 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 24-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Частиною 1 ст. 435 ЦПК України також передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Стаття 435 ЦПК України не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, однак основними обставинами для цього слід вважати такі, що роблять виконання судового рішення неможливим чи ускладнюють його.

Однак у поданій заяві представник ПАТ КБ «ПриватБанк» фактично ставить питання не про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, а по суті заявляє нові вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, а обставини, що підлягають доказуванню при стягненні заборгованості за кредитним договором, не були предметом розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Зміна порядку і способу виконання вищезазначеного рішення суду із звернення стягнення на предмет застави на стягнення заборгованості за кредитним договором фактично призведе до зміни змісту вказаного рішення, що суперечить вимогам статті 435 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Керуючись ст. 435 ЦПК України , суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя - Бєльченко Л.А.