Рішення № 72090473, 26.01.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7958/16-ц

Провадження №2/202/109/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Шишляннікова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Комбінат Салют», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Профспілка працівників системи держрезерву України, про визнання наказу незаконним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Державної організації «Комбінат «Салют» про визнання наказу № 104 від 25.10.2016 року «Про зміни до штатного розпису», виданий виконуючим обов’язки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_2 та наказу № 33-ос від 25.10.2016 року «Про скорочення штату працівників комбінату», виданого виконуючим обов’язки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_2 В обґрунтування позову зазначила, що позивач працювала у державній організації «Комбінат «Салют» на посаді бухгалтера 1 категорії. 13 жовтня 2016 року наказом Державного агентства резерву України №164-к виконуючим обов’язки директора комбінату було призначено ОСОБА_2 25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 видано наказ № 104 «Про зміни до штатного розпису», яким з 01 січня 2017 року було визначено скорочення 14 основних посад та 4 посади сумісників, а всього 18 посад. 25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 видано наказ, яким 18 працівників попереджено про звільнення з 30 грудня 2016 року. Вказує, що посилання на нормативно-правові акти, які зазначені у наказі № 104 від 25.10.2016 року не розкрито, також незрозумілим є обґрунтування скорочення штату. Крім цього, вказує на той факт, що оскаржувані накази не відповідають умовам колективного договору, схваленого 15 грудня 2014 року, відповідно до якого встановлено обов’язок адміністрації не допускати масових звільнень працівників понад 10% від загальної чисельності працівників. Строк дії колективного договору становив до грудня 2017 року. Оскільки на підприємстві працювало 84 працівника, вважає, що звільнення 14 працівників, що складає 17,5 % від загальної кількості працівників, є порушенням вищезазначеного, закріпленого у колективному договорі, обов’язку адміністрації із запобігання масових звільнень працівників. А враховуючи те, що з початку року вже звільнено 10% працівників, загальна кількість працюючих зменшилася більше ніж на 25%. Крім цього, оскаржувані накази суперечать положенню Галузевої угоди, укладеної між Державним агентством резерву України, у підпорядкуванні якого знаходиться ДО «Комбінат «Салют», оскільки останньою передбачено обмеження кількості звільнених працівників у разі скорочення штату у вигляді 7% від загальної кількості працюючих. З цих підстав просила визнати незаконним і скасувати наказ №104 від 25.10.2016 року «Про зміни до штатного розпису», виданий виконуючим обов’язки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_2 та визнати незаконним і скасувати наказ №33-ос від 25.10.2016 року «Про скорочення штату працівників комбінату», виданий виконуючим обов’язки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_2.

Позивач в останнє судове засідання не з’явилась, про судове засідання була повідомлена належним чином. При цьому, у судовому засіданні від 07 лютого 2017 року позивач надавала пояснення по суті заявлених вимог, тому суд, керуючись положеннями статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу.

Відповідач в останнє судове засідання явку свого представника не забезпечив, про судове засідання був повідомлений належним чином. У судовому засіданні від 07 лютого 2017 року представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Державна організація «Комбінат «Салют» заснована на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства резерву України і діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 517 «Про затвердження положення про Державне агентство резерву України» від 08 жовтня 2014 року. Паспортом бюджетної програми на 2016 рік, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Наказом Міністерства фінансів України № 090/331 04 березня 2016 року, визначені стратегічні цілі головного розпорядника, на досягнення яких спрямована реалізація бюджетної програми, серед яких визначено підвищення рівня ефективності діяльності державних організацій Держрезерву України та скорочення штатної чисельності працівників державних організацій Держрезерву. ДО «Комбінат «Салют» є юридичною особою, що здійснює некомерційну господарську діяльність. Засновником ДО «Комбінат «Салют» є держава в особі Державного агентства резерву України. Протоколом Погоджувальної ради Держрезерву України від 20 жовтня 2016 року зафіксовано рекомендації і вимоги Держрезерву України, адресовані керівнику ДО «Комбінат «Салют», в тому числі надати пропозиції щодо оптимізації штатного розпису організації. На виконання вищезазначеного листа Державного агентства резерву України від 01 серпня 2016 року «Щодо формування бюджетного запиту на 2017 рік» ДО «Комбінат «Салют» надано пропозиції щодо впорядкування штатної чисельності працівників, визначивши чисельність працівників комбінату на 31 грудня 2016 року в кількості 75,5 одиниць, в тому числі 65,5 одиниць в загальному фонді, і 8 одиниць в спеціальному фонді. Таким чином ДО «Комбінат «Салют» було видано наказ № 33-ос «Про скорочення штату працівників комбінату» від 25 жовтня 2016 року. Станом на 25 жовтня 2016 року штатним розписом ДО «Комбінат «Салют» передбачалося штатна одиниця бухгалтера 1 категорії в загальному фонді. З 01 січня 2017 року штатним розписом дана посада не передбачена. При цьому відповідачем було дотримано всіх вимог чинного законодавства України, що регламентують вивільнення працівників: було проведено консультації з виборним органом первинної профспілкової організації про майбутнє скорочення; отримано згоду виборного органу профспілкової організації на вивільнення працівників; 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє вивільнення; дотримано умов переважного права на залишення на роботі; здійснено повний розрахунок та своєчасно видано трудову книжку в останній робочий день 30 грудня 2016 року. Вакантних посад за професією та спеціальністю позивача ані станом на 25 жовтня 2016 року, ані станом на 20 та 30 грудня 2016 року у відповідача не було. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Профспілки працівників системи Держрезерву України в останнє судове засідання не з’явився, про судове засідання був повідомлений належним чином. У письмових поясненнях зазначив, що всупереч умовам колективного договору, укладеного 15 грудня 2014 року профспілковим комітетом та адміністрацією ДО «Комбінат Салют», строком дії до грудня 2017 року, якими обмежується кількість звільнюваних за ініціативою адміністрації працівників, - здійснено скорочення та звільнення значно більшої кількості працюючих. Окрім цього, між Державним агентством резерву України та центральним комітетом Профспілки працівників системи держрезерву України діє Галузева угода. Угода зареєстрована Міністерством соціальної політики України, реєстровий номер 20 від 30 травня 2012 р. Пунктом 1.2.2 Угоди обмежує кількість вивільнених за ініціативою адміністрації працівників (понад 7 відсотків працівників упродовж календарного року). Питання скорочення персоналу погоджується з ЦК Профспілки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державна організація «Комбінат «Салют» є державною організацією, яка заснована на державній власності, що належить до сфери управління Державного агентства резерву України і діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 517 «Про затвердження положення про Державне агентство резерву України». Засновником Організації є держава в особі Державного агентства резерву України (п.1.3 Статуту). Організація є юридичною особою, що здійснює некомерційну господарську діяльність (п.1.5 Статуту). До компетенції уповноваженого органу управління належить затвердження штатного розпису ( п.8.1 Статуту).

Крім того, ДО «Комбінат «Салют» зареєстрована в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів як розпорядник бюджетних коштів, який утримується з державного бюджету. У відповідності до ст.2 Бюджетного Кодексу України, розпорядник бюджетних коштів – це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до Колективного договору Державної організації «Комбінат «Салют» на 2015-2017 р., схваленого на загальних зборах трудового колективу ДО «Комбінат «Салют» протокол №2 від 15 грудня 2014 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Індустріальної районної у місті ради Колективний договір між керівництвом та трудовим колективом зареєстровано 29.12.2014 року №366, адміністрація зобов’язується: не допускати масових звільнень працівників понад 10% від загальної чисельності працівників. У разі виникнення об’єктивних причин технологічного, структурного характеру, реорганізацію, через які неминучі вивільнення працівників з ініціативи адміністрації, проводити їх лише за умови письмового повідомлення профспілкової сторони, не пізніше як за два місяці до неминучих звільнень про причини і терміни вивільнення кількості працівників, що підлягають скороченню. Здійснювати звільнення з підстав, передбачених у п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП, лише у випадках, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, та за попередньою згодою профоргану член якої є працівник.

Паспортом бюджетної програми на 2016 рік, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Наказом Міністерства фінансів України 04.03.2016 року № 090/331 зі змінами визначені стратегічні цілі головного розпорядника, на досягнення яких спрямована реалізація бюджетної програми, серед яких визначено підвищення рівня ефективності діяльності державних організацій Держрезерву України та скорочення штатної чисельності працівників державних організацій Держрезерву. Протоколом Погоджувальної ради Держрезерву України від 20.10.2016 року зафіксовано рекомендації і вимоги Держрезерву України, адресовані керівнику ДО «Комбінат «Салют», в тому числі надати пропозиції щодо оптимізації штатного розпису підприємства.

24 жовтня 2016 року проведено спільну консультацію адміністрації ДО «Комбінат «Салют» з профспілкою комбінату щодо скорочення штату працівників комбінату, обговорення штатного розпису та зміни робочого графіку окремих підрозділів у відповідності до виробничих потреб. Проект штатного розпису комбінату з 01 січня 2017 року, який складений з урахуванням типових штатних нормативів підприємств Держрезерву України, був підтриманий.

На їх виконання ДО «Комбінат «Салют» 25 жовтня 2016 року видав наказ № 104 «Про зміни до штатного розпису» з 01 січня 2017 року, яким передбачено скорочення посад: загального фонду – 12, разом 8,5 одиниць; підрозділів комбінату, які займаються допоміжною виробничо-господарською діяльністю і утримуються за рахунок власних надходжень - разом 9,5 одиниць, в тому числі бухгалтеру 1 категорії.

25 жовтня 2016 року видано Наказ ДО «Комбінат «Салют» про скорочення штату працівників від №33-ос про звільнення з займаних посад 30 грудня 2016 року в зв’язку із скороченням штату 17 працівників.

25 жовтня 2016 року ДО «Комбінат «Салют» було подано інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці в кількості 14 працівників (Форма «4-ПН») до Лівобережного центру зайнятості.

Як вбачається зі штатного розпису, станом на 01 січня 2017 року чисельність працівників комбінату становить 75,5 одиниць: в тому числі 65,5 одиниць в загальному фонді і 8 одиниць в спеціальному.

Згідно з Галузевою угодою між Державним агентством резерву України та Центральним комітетом Профспілки працівників системи держрезерву України на 2012-2015 роки, зареєстрованою Міністерством Соціальної політики України 30 травня 2012 року за реєстровим номером 20, угода набирає чинності з дня її підписання і діє до перегляду її Сторонами або укладання нової Галузевої угоди.

Відповідно до п.1.2.2 Угоди Держрезерв України зобов’язується: недопущення вивільнення працівників з ініціативи роботодавця без погодження з профспілковим комітетом у встановленому чинним законодавством порядку. Якщо передбачена загроза масового вивільнення працівників (понад 7% працівників упродовж календарного року), питання скорочення персоналу погоджується з ЦК Профспілки, вживаються заходи для запобігання скорочення з урахуванням пропозиції виборного органу первинної профспілкової організації, зокрема: звільняти працівника лише за відсутності можливостей переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає його кваліфікації або яку він згодний виконувати та керуючись нормами статті 42 КЗпП України.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту трудових прав визначені ст.235 КЗпП України.

Згідно до статті 19 КЗпП України, контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Оскільки позивач просить суд визнати незаконними накази роботодавця, яким він запроваджує зміни в організації виробництва і праці в цілому, що не захищає права найманого працівника, та беручи до уваги, що вирішення спору про порушення роботодавцем умов колективного договору, в судовому порядку передбачено ч.5 ст.20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та надано профспілці, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в ДО «Комбінат «Салют», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, буд. 7, на посаді бухгалтера 1 категорії.

Станом на 25 жовтня 2016 року штатним розписом ДО «Комбінат «Салют» передбачалася одна одиниця бухгалтера 1 категорії. З 01 січня 2017 року штатним розписом вона не передбачена.

Наказом № 33-ос від 25 жовтня 2016 року позивач була попереджена про звільнення з посади 30 грудня 2016 року.

Згідно до ч.8 ст.43 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Судом встановлено, що згоду на розірвання з ним трудового договору первинна профспілкова організація надала 12 грудня 2016 року, а звільнення відбулось 30 грудня 2016 року.

Наказом ДО «Комбінат «САЛЮТ» № 36-ос від 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади бухгалтера 1 категорії з 30 грудня 2016 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату. В день звільнення ОСОБА_1 була видана трудова книжка та проведено повний розрахунок при звільненні, про що не заперечували сторони по справі.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності та штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 цього Кодексу визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до положень статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 статті 40, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

Відповідно до вимог статі 49-2 КЗпП України при вивільнені працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право залишення на роботі, передбачене законодавством; власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про вивільнення пропонує працівникові роботу на підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також в разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник за своїм розсудом, звертається до допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як зазначено у абзаці першому пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року з відповідними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9 встановлено, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, у т.ч. перехід на бригадну або на індивідуальну форму впровадження передових методів, технологій тощо.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, надані сторонами відповідні письмові докази, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту першого частини першої статті 40 КЗпП відбулося з дотриманням з боку відповідача норм діючого законодавства.

Так, судом встановлено, що у ДО «Комбінат «Салют» з відповідним затвердженням Державним агентством резерву України, оптимізовано трудові процеси на комбінаті, внесені зміни до штатного розпису та дійсно відбулося скорочення штату працівників, в тому числі скорочена одна штатна одиниця бухгалтера 1 категорії.

При цьому ОСОБА_1 25 жовтня 2016 року повідомлено про майбутнє звільнення за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України з 30.12.2016 року. Профспілковим комітетом ДО «Комбінат «Салют» надана згода на звільнення позивача у зв’язку зі скороченням штату працівників. Вакантних посад за професією та спеціальністю з 25 жовтня 2016 року по 30 грудня 2016 року у ДО « Комбінат «Салют» не було.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення адміністрацією ДО «Комбінат «Салют» трудового законодавства, а саме те, що вивільнення 11 працівників згідно наказу ДО «Комбінат «Салют» від 20 грудня 2016 року №36-ос не відповідає умовам колективного договору, оскільки в силу статті 48 ЗУ «Про зайнятість населення» передбачено, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом одного місяця вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників.

З урахуванням вимог стратегічних цілей головного розпорядника державних коштів, на виконання Додатку №5 до бюджетного запиту на 2017 року, забезпечення суворого режиму економії коштів та фінансово-економічного стану Комбінату рішення про скорочення було прийнято правомірно, направлено на підвищення фінансової стійкості Комбінату та збереження робочих місць.

Із зазначеного випливає, що ДО «Комбінат «Салют» при звільненні ОСОБА_1 виконали вимоги статті 49-2 КЗпП України.

Виходячи з наведеного суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України відбувалося з дотриманням вимог діючого законодавства і не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивачки щодо визнання незаконним та скасування наказу від 25 жовтня 2016 року №104 «Про зміни до штатного розпису», виданий виконуючим обов’язки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_2 про звільнення з роботи, а також наказу №33-ос від 25.10.2016 року «Про скорочення штату працівників комбінату», виданий виконуючим обов’язки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_2

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 5-1, 18, 40, 42, 49-2, 232, 235 КЗпП України, ст. ст. 3, 7, 10, 11, 15, 81, 141, 259, 263 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних ОСОБА_1 до Державної організації «Комбінат Салют», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Профспілка працівників системи держрезерву України, про визнання наказу незаконним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Волошин Є.В.