Постанова № 72088518, 07.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12214/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевур» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

суддя в 1-й інстанції Андрусенко О.О.,

час ухвалення рішення – 17.11.2017 року, 12:18 год.,

місце ухвалення рішення – м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – 22.11.2017 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Шевур» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 25 травня 2017 року №0003881404.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ТОВ “Шевур” завищено податковий кредит з ПДВ за 2017 рік у розмірі 815458,00 грн., в тому числі за січень 2017 року у розмірі 461028,00 грн. та лютий 2017 року у розмірі 354430,00 грн. по операціях придбання сої та пшениці у ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд”, та завищено податкові зобов’язання з ПДВ за 2017 рік у розмірі 819261,00 грн., в тому числі за січень 2017 року у розмірі 462650,00 грн. та лютий 2017 року у розмірі 356611,00 грн. по операціях реалізації сої та пшениці на ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”, придбаних у ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд», а тому оскаржуване податкове повідомлення – рішення є правомірним, а господарські операції позивача з вказаними вище контрагентами носять нереальний характер.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 21.04.2017 року по 27.04.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ “Шевур” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за січень-лютий 2017 року, в частині здійснення господарських відносин з ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд”, Фермерське господарство ОСОБА_4 та ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”.

За результатами перевірки складено акт від 12.05.2017 року № 1373/03-20-14-04/40530024, яким встановлено порушення вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4, 8, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 2.4 ст. 2, ст.ст. 3, 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, ст.ст. 22, 23, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188 та п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в результаті чого встановлено, що ТОВ “Шевур” завищено податковий кредит з ПДВ за 2017 рік у розмірі 815458,00 грн., в тому числі за січень 2017 року у розмірі 461028,00 грн. та лютий 2017 року у розмірі 354430,00 грн. по операціях придбання сої та пшениці у ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд”, та завищено податкові зобов’язання з ПДВ за 2017 рік у розмірі 819261,00 грн., в тому числі за січень 2017 року у розмірі 462650,00 грн. та лютий 2017 року у розмірі 356611,00 грн. по операціях реалізації сої та пшениці на ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”, придбаних у ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд” (т. 1 а.с. 26-118).

25.05.2017 року ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму податкового зобов’язання для цілей розділу V Податкового кодексу України у розмірі 819260,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту у розмірі 815458,00 грн. за платежем податок на додану вартість (т. 1 а.с. 124).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу Державній фіскальній службі України. Рішенням про результати розгляду скарги від 08.08.2017 року № 17283/6/99-99-11-01-01-25 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 25.05.2017 року № НОМЕР_1, а скаргу без задоволення (т.1 а.с.119-123).

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст.187 ПК України).

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом, передумовою для формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов’язань за період, охоплений перевіркою, слугували правовідносини, що склалися у нього з ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд” та ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2017 року між ТОВ “Шевур” як покупцем та ТОВ “Інтер Опт Торг” як постачальником укладено договір поставки № 01/01, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити покупцеві сою, пшеницю, кукурудзу та інший товар згідно накладних та/або специфікацій на кожну конкретну партію товару, які є невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов’язався прийняти певний товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Кількість товару, ціна, умови поставки товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару. Розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний постачальником. Поставка товарів здійснюється зі складу постачальника на склад покупця на умовах СРТ (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс-2010”) за видатково-прибутковими накладними (т. 1 а.с. 125-126).

Згідно специфікацій від 24.01.2017 року № 1 та № 2 до договору поставки № 01/01 від 24.01.2017 року сторони погодили, кількість, номенклатуру, та ціну товару, а саме - соя, в кількості 91,78 т, на загальну суму 1020593,60 грн., в тому числі ПДВ 170098,93 грн., пшениця, в кількості 189,88 т, на загальну суму 920918,00 грн., в тому числі ПДВ 153486,33 грн. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ: Волинська область, місто Устилуг (т. 1 а.с. 127, 128).

На підтвердження факту виконання господарських зобов’язань за вказаним договором виписано податкові накладні та видаткові накладні (т. 1 а. с.129-137, 149-157).

Факт перевезення товару (соя та пшениця) підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а. с. 138-146).

Оплата за придбаний товар проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення (т. 1 а. с. 148).

ТОВ “Шевур” сформовано податковий кредит у січні 2017 року по податкових накладних, у яких постачальником зазначено ТОВ “Інтер Опт Торг”, у розмірі 323585,27 грн.

15.02.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ “Ідеал-Нафта” як постачальником укладено договір поставки № 02/02, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити покупцеві сою, пшеницю, кукурудзу та інший товар згідно накладних та/або специфікацій на кожну конкретну партію товару, які є невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов’язався прийняти певний товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Кількість товару, ціна, умови поставки товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару. Розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний постачальником. Поставка товарів здійснюється зі складу постачальника на склад покупця на умовах СРТ (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс-2010”) за видатково-прибутковими накладними (т. 1 а.с. 158-159).

На виконання умов вказаного договору ТОВ “Ідеал-Нафта” було поставлено позивачу товар – пшениця, в загальній кількості 264,72 т, на загальну суму 1318160,00 грн., в тому числі ПДВ 219693,30 грн., що підтверджується податковими накладними та видатковими накладними (т. 1 а.с. 160-170, 185-195).

Факт перевезення товару (пшениця) підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а. с. 171-181).

Оплата за придбаний товар проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення (т. 1 а. с. 183-184).

Позивачем сформовано податковий кредит у лютому 2017 року по податкових накладних, у яких постачальником зазначено ТОВ “Ідеал-Нафта”, у розмірі 219693,30 грн.

Також судом встановлено, що 27.01.2017 року між ТОВ “Шевур” як покупцем та ТОВ “Бест Прайд” як постачальником укладено договір поставки № 01/03, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити покупцеві сою, пшеницю, кукурудзу та інший товар згідно накладних та/або специфікацій на кожну конкретну партію товару, які є невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов’язався прийняти певний товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Кількість товару, ціна, умови поставки товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару. Розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний постачальником. Поставка товарів здійснюється зі складу постачальника на склад покупця на умовах СРТ (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс-2010”) за видатково-прибутковими накладними (т. 1 а.с. 199-200).

06.02.2017 року між позивачем та ТОВ “Бест Прайд” також було укладено договір поставки № 01/02 (т.1 а.с. 196-197).

Згідно специфікацій від 27.01.2017 року № 1 та від 06.02.2017 року № 1 до вказаних договорів поставки сторони погодили, кількість, номенклатуру, та ціну товару, а саме - сої, в кількості 74,16 т, на загальну суму 824659,20 грн., в тому числі ПДВ 137443,20 грн., та сої, в кількості 72,7 т, на загальну суму 808424,00 грн., в тому числі ПДВ 134737,33 грн. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ: Волинська область, місто Устилуг (т. 1 а.с. 198, 201).

На підтвердження факту виконання господарських зобов’язань за договорами поставки від 27.01.2017 року № 01/03 та від 06.02.2017 року № 01/02 виписано податкові накладні та видаткові накладні (т. 1 а. с. 202-205, 214-217).

Факт перевезення товару (соя) підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а. с. 206-209).

Оплата за придбаний товар проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення (т. 1 а. с. 212-213).

ТОВ “Шевур” сформовано податковий кредит у січні, лютому 2017 року по податкових накладних, у яких постачальником зазначено ТОВ “Бест Прайд”, у розмірі 137443,20 грн. та 134737,33 грн. відповідно.

Посилання відповідача в акті перевірки від 12.05.2017 року № 1373/03-20-14-04/40530024 на те, що видаткові накладні, які складені за господарськими операціями позивача з його контрагентами за період, охоплений перевіркою, оформлені з порушенням вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки кожний первинний документ підписаний посадовими особами підприємств і скріплений печатками суб’єктів господарювання, містить всю необхідну інформацію стосовно предмету господарської операції. На думку суду, відсутність розшифровки підпису у видаткових накладних не суперечить вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, так як порядок складання первинних бухгалтерських документів відповідає принципу превалювання суті над формою, що визначено статтею 4 даного Закону. Обов’язковість розшифровки підпису особи, що підписала видаткову накладну взагалі прямо не передбачена законодавством, оскільки стаття 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вказує на обов’язковість реквізитів первинних документів – особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо посилань відповідача на відсутність посвідчень про якість товару (сої та пшениці) на кожну здійснену поставку товару, а саме, що згідно пунктів 4.6 вищевказаних договорів поставок передача кожної партії товару підтверджується оригіналом наступних документів відповідно на кожну партію товару, зокрема, посвідченнями якості, водночас пунктами 2.5 сторонами погоджено, що при прийманні товару постачальник надає покупцеві змогу ознайомитись із зовнішнім виглядом товару, з документами, що підтверджують якість товару, перевірити наявність товару на предмет вимог до якості та кількості. Наведене свідчить про те, що при поставці товару постачальник зобов’язаний надати для ознайомлення покупцеві оригінал посвідчення якості товару на кожну поставлену партію, відтак ненадання під час проведення перевірки ТОВ “Шевур” посвідчень про якість товару на кожну здійснену поставку товару не може свідчити про відсутність вказаних документів при передачі товару контрагентами. Крім того, наявність чи відсутність документів, що посвідчують якість товару жодним чином не впливає на відображення у бухгалтерському та податковому обліку таких господарських операцій, тобто вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання товару.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що по ланцюгах придбання ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд” товару (пшениці та сої), реалізованого на адресу позивача, встановлено підміну номенклатури товару, що дає змогу мінімізації податкових зобов’язань для СГД реального сектору економіки, оскільки порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про нереальність відповідних господарських операцій, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, а не по ланцюгу придбання. Крім того, факт вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Більше того, як судом встановлено, придбаний товар (соя та пшениця) у ТОВ “Інтер Опт Торг” згідно договору поставки від 24.01.2017 року № 01/01, у ТОВ “Ідеал-Нафта” згідно договору поставки від 15.02.2017 року № 02/02 та у ТОВ “Бест Прайд” згідно договорів поставок від 27.01.2017 року № 01/03 та від 06.02.2017 року № 01/02 був реалізований позивачем ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”.

Так, 18.01.2017 року між ТОВ “Шевур” (постачальник) та ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” (покупець) укладено договір поставки № 18/01-пш, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця зерно пшениці (товар), врожаю 2016 року, в кількості 300 т, за ціною однієї тони 4875,00 грн., а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар, ціна включає в себе всі витрати, які пов’язані з зберіганням та доставкою товару на склад покупця. Загальна вартість товару становить 1462500,00 грн. (т. 1 а.с. 241-242).

18.01.2017 року між вказаними сторонами також було укладено договір поставки № 18/01-с, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця сою (товар), врожаю 2016 року, в кількості 300 т, за ціною однієї тони 11150,00 грн., а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар, ціна включає в себе всі витрати, які пов’язані з зберіганням та доставкою товару на склад покупця. Загальна вартість товару становить 3345000,00 грн. (т. 1 а.с. 243-244).

Крім того, 15.02.2017 року між позивачем як постачальником та ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” як покупцем укладено договір поставки № 15/02-пш, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця зерно пшениці (товар), врожаю 2016 року, в кількості 300 т, за ціною однієї тони 5100,00 грн., а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар, ціна включає в себе всі витрати, які пов’язані з зберіганням та доставкою товару на склад покупця. Загальна вартість товару становить 1530000,00 грн. (т. 1 а.с. 239-240).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ “Шевур” було реалізовано ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” у січні 2017 року пшеницю, в загальній кількості 189,88 т, на загальну суму 925665,00 грн., в тому числі ПДВ 154277,50 грн., та сою, в загальній кількості 91,78 т, на загальну суму 1023347,00 грн., в тому числі ПДВ 170557,83 грн., у лютому 2017 року пшеницю, в загальній кількості 415,08 т, на загальну суму 1746581 грн., в тому числі ПДВ 349316,25 грн., сою, в загальній кількості 72,7 т, на загальну суму 675504,17 грн., в тому числі ПДВ 135100,83 грн., що підтверджується податковими накладними та видатковими накладними (т. 2 а.с. 1-30, 77-108).

Факт перевезення вказаного товару (пшениця, соя) підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 2 а. с. 49-76).

Оплата ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” за придбаний товар позивачу проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення (т. 2 а. с. 32-48).

Посилання в акті перевірки від 12.05.2017 року № 1373/03-20-14-04/40530024 на лист Львівського управління офісу великих платників податків ДФС від 14.02.2017 року № 5442/7/28-10-48-07 щодо відпрацювання ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” у січні 2017 року, яким повідомлено Луцьку ОДПІ про те, що згідно з даними ЄРПН встановлено, що протягом січня 2017 року ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” реалізація сої та пшениці іншим суб’єктам господарської діяльності не проводилась (т. 2 а.с. 191-192), що, на думку відповідача, свідчить про нереальність здійснення господарських операцій позивача з даним контрагентом, суд вважає безпідставним, оскільки вказана інформація надана Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС станом на 14.02.2017 року, водночас відповідачем на момент винесення оскаржуваного рішення не вчинено жодних інших дій щодо перевірки реалізації ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” сої та пшениці, придбаних у позивача, іншим суб’єктам господарської діяльності. Крім того, відповідачем не взято до уваги те, що основним видом діяльності ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” є розведення свійської птиці, що свідчить про можливість використання придбаних у ТОВ “Шевур” сої та пшениці у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відхилив доводи податкового органу щодо наявності недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних з огляду на наступне.

Товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до положень Закону України “Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні” бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. У даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є податкові та видаткові накладні, платіжні доручення.

Крім того, відповідач у акті перевірки від 12.05.2017 року № 1373/03-20-14-04/40530024 зазначив, що на оперативне управління ГУ ДФС у Волинській області направлено запити щодо ідентифікації перевізників на предмет підтвердження/спростування фактів здійснення перевезень від ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд” на ТОВ “Шевур” та ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” та отримано відповідь, якою за результатами опитування водіїв та власників транспортних засобів не підтверджено транспортування сої та пшениці, придбаних позивачем та реалізованих ним ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”. На підтвердження вказаних обставин представником відповідача надано суду пояснення осіб, прізвища яких були зазначені у товарно-транспортних накладних, надані посадовим особам ОВС ВОСА ПДВ оперативного управління ГУ ДФСу Волинській області (т. 2 а. с. 176-187). У даних поясненнях громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вказують про те, що вони не здійснювали перевезення товару від ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта”, ТОВ “Бест Прайд” на ТОВ “Шевур”.

Суд, надаючи оцінку даним поясненням, враховує те, що такі пояснення не можуть бути вагомим доказом відсутності здійснення перевезень, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції представниками позивача було надано пояснення, в тому числі, вказаних вище осіб, які мають протилежний зміст, ніж ті, що надавалися посадовим особам ГУ ДФС у Волинській області. Суд вважає, що вказані пояснення не є допустимим доказом на підтвердження доводів кожної зі сторін, оскільки вищезазначені громадяни при наданні таких пояснень не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а самі пояснення суперечать один одному.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити на наявність в матеріалах справи листа від 12.06.2017 року ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”, згідно якого товариством надано копії свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, на яких ТОВ “Шевур” було здійснено поставку сої та пшениці, а також копії посвідчень водія осіб, які здійснювали перевезення, і дані яких співпадають з інформацією, вказаною у товарно-транспортних накладних (т. 2 а.с. 111-119). На думку суду, вищезазначені документи в сукупності з іншими доказами, які є в матеріалах справи, підтверджують фактичну поставку товару від позивача на ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”.

Покликання представника відповідача на порушення кримінального провадження відносно ТзОВ «Шевур» 01.06.2017 року №32017030000000041 за ч.1 ст.205 КК України не може бути взяте до уваги колегією суддів, так як обов’язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена при порушенні кримінального провадження, без вироку в кримінальній справі не є обов’язковою для адміністративного суду

Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню товару (соя та пшениця) у ТОВ “Інтер Опт Торг”, ТОВ “Ідеал-Нафта” та ТОВ “Бест Прайд” та подальшу реалізацію вказаного товару ПАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”, а отже податковий кредит та податкові зобов’язання за наслідками цих операцій позивачем сформовані правомірно.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі № 803/1309/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_11 судді ОСОБА_12 ОСОБА_13 Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.