Ухвала суду № 72088500, 08.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

08 лютого 2018 р.Справа № 642/5900/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П., суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Харківського обласного військового комісаріату на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.2017р. по справі № 642/5900/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.2017р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На зазначену постанову суду Харківським обласним військовим комісаріатом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали апелянтом надано до Харківського апеляційного адміністративного суду оригінал платіжного доручення № 118 від 01.02.2018 року про сплату судового збору за подання відповідної апеляційної скарги у розмірі 704,00 грн. та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, слід враховувати, що обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Разом із тим, враховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Єропейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно із ч.2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зважаючи на те, що апелянт в наданий десятиденний строк з моменту отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року усунути недолік в повному обсязі (надати оригінал документу про сплату судового збору в повному розмірі) не в змозі з підстав, що не залежать від заявника та останньому потрібен додатковий час на вирішення питання щодо фінансування сплати судового збору, суд вважає за можливе продовжити процесуальний строк для усунення недоліків поданої скаржником апеляційної скарги - на десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.73, 74, 118, 121, 133, 296, 298, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Харківського обласного військового комісаріату про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Продовжити Харківському обласному військовому комісаріату строк для усунення недоліків апеляційної скарги на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.17 року по справі № 642/5900/17 - на 10 календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз'яснити Харківському обласному військовому комісаріату, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис)М.М. Яковенко М.І. Старосуд