Постанова № 72088480, 07.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11967/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2017 року у справі № 607/6447/17-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пільгову пенсію,-

суддя в 1-й інстанції - Ромазан В.В.,

час ухвалення рішення - 23.11.2017 року, 12:06 год.,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» , в якому просила визнати протиправними дії, які полягають у відмові в призначенні пенсії, та зобов'язати відповідача призначити пенсію відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 лютого 2017 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2017 року позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 03 березня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 лютого 2017 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що на період роботи позивача з 19 липня 1987 року по 22 грудня 2003 року на посаді ткача у ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» був застосований режим скороченого робочого тижня, місяця, залежно від наявності сировини та враховуючи реалізацію готової продукції, а тому до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований час на підставі пред'явлених уточнюючих довідок. Таким чином, Пенсійний фонд правомірно прийняв рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії відповідно до п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, позивач подала заперечення на апеляційну скаргу, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді ткача у ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» з 19 липня 1982 року по 22 грудня 2003 року, стаж роботи на цій посаді становить 21 рік 05 місяців 03 дні, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1.

У лютому 2017 року позивач звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки досягла віку для призначення зазначеного виду пенсії.

Відповідно до Протоколу №15 від 03 березня 2017 року Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області в призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що стаж роботи є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."є" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач досягла 52 років, її загальний трудовий стаж по професії ткача (з 19 липня 1982 року по 22 грудня 2003 року) перевищував 20 років, а тому відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах є неправомірною, а належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними та зобов'язання відповідача призначити пенсію.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті, у спірних правовідносинах - 50 років.

Згідно зі Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають право жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне текстильного цеху, в тому числі: професії ткача.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 04/319 від 14 серпня 2017 року виданої ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», за період роботи з 19 серпня 1982 року по 22 грудня 2003 року трудовий стаж становить 10 років 01 місяць 05 днів.

Крім того, як вбачається із довідки №04/412 від 11 червня 2015 року, виданої ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», за період роботи з 19 липня 1982 року по 22 грудня 2003 року для призначення пенсії на пільгових умовах згідно виборки про фактично відпрацьований час по пільговій професії стажу немає.

Колегія суддів критично ставиться до вищевказаних довідок ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», оскільки первинних документів на підставі яких підприємство стверджує про зарахування саме такої тривалості стажу суду не надано.

Разом з тим, записами у трудовій книжці НОМЕР_2 підтверджується, що позивач з 19 липня 1982 року прийнята ткачем 5-го розряду в ткацький цех № 1 ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» за протоколом № 3297 від 20 липня 1982 року; з 22 грудня 2003 року звільнена за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату за наказом № 122-ос від 17 грудня 2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не враховує до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років період роботи позивача з 19 липня 1982 року по 22 грудня 2003 року у ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» календарно, а лише фактично відпрацьовані дні на підставі довідки № 04/319 від 14 серпня 2017 року, мотивуючи це тим, що зв'язку з неритмічною роботою підприємства зараховуються тільки фактично відпрацьовані дні, протягом яких працівник працював повний робочий день із шкідливими умовами праці.

Відповідно до вищезазначеної довідки пільговий стаж ОСОБА_1 становить 10 років 01 місяць 05 днів.

Крім того, як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №4/319 від 14 серпня 2017 року у період роботи позивача не враховано періоди перебування у оплачуваних відпустках по догляду за дитиною до досягнення відповідного віку та дні її тимчасової непрацездатності.

Згідно із ч.2 ст.181 КЗпП України, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

Ч.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таким чином, час зазначених відпусток у період до 1 січня 2004 року в повному обсязі зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, а також до загального стажу роботи. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв'язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов'язків.

Відповідно до наказів ВАТ «Текстерно» ОСОБА_1 двічі перебувала у відпустці по догляду за дитиною, час перебування складає - 4 роки 02 місяці 10 днів.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач досягла більше 50 років, час роботи на посаді ткача перевищував 20 років, а тому відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах є неправомірною, а належним способом захисту є зобов'язання відповідача призначити і виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що з 1992 року підприємство працювало неритмічно та згідно з укладеним колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом застосовувався режим скороченого робочого часу /тижня, місяця/ та підсумований облік робочого часу, виходячи із реальних можливостей, при наявності сировини та реалізацію готової продукції, а тому до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований час, оскільки ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» не подано жодного документу по фактично відпрацьованих днях позивача за весь період роботи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Колегія суддів не вбачає жодних недоліків щодо підтвердження стажу роботи позивача.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу згідно з п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зайняттям на цих роботах повний робочий день; ні цим Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено, що до пільгового стажу роботи ткача включається тільки той стаж, коли працівник працював повний робочий день. Тому, колегія суддів не бере до уваги покликання представників Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» щодо недостатності стажу позивача для призначення пільгової пенсії. Доказів, які б підтверджували зайнятість позивача неповний робочий день внаслідок неритмічної роботи підприємства (копії наказів) відповідач та третя особа суду не надали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2017 року у справі № 607/6447/17-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий - суддя О. І. Мікула судді: А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року.