Постанова № 72088476, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/992/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Вийванко О.М.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Тернопіль о 15 год. 26 хв. 17 січня 2018 у справі №607/671/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

26.12.2017 ОСОБА_2 звернувся в суду з позовом до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, просив скасувати постанову від 14.12.2017 за справою про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем та провадження по адміністративній справі закрити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року позов задоволено частково: скасовано постанову від 14 грудня 2017 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і надіслано на новий розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, передбачене статтею 152 КУпАП, у задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановив чи винний ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП. Саме на підставі доказів в справі про адміністративне правопорушення відповідач повинен був з'ясувати фактичні дані, на основі яких встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак відповідач не дослідив наявні у нього докази та не дав їм оцінку, зокрема, не викликав та не заслухав пояснення свідків та інспектора поліції ОСОБА_3 та інших осіб, яким відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Крім цього, не повідомлено завчасно про розгляд справи ОСОБА_2 з метою надання йому можливості бути присутній при розгляді справи та реалізацію його права на давання пояснення, подання доказів та заявлення клопотання. На підставі зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку, що слід скасувати постанову від 14 грудня 2017 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і надіслати справу на новий розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2018 та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було встановлено, що постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу. Вказує, що судом першої інстанції не обґрунтовано саме таку форму реалізації повноважень щодо вирішення справи, а тому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом направлення тексту повістка на електронні адреси сторін та за вказаними в матеріалах справи номерами телефонів.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 14.12.2017 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за результатами розгляду справи про вчинене гр. ОСОБА_2 правопорушення, передбачене ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено постанову згідно з якою вирішено накласти на гр. ОСОБА_2 стягнення в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн., постанова набрала чинності з 24.12.2017.

Вважаючи, що постанова за справою про адміністративне правопорушення від 14.12.2017 винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо змісту та процедури складання такої, є незаконною та підлягає скасуванню, ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, (далі - КупАП) порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

Статтею 218 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152 цього Кодексу розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад.

В постанові за справою про адміністративне правопорушення від 14.12.2017, винесеній відповідачем зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_2 04.11.2017 в с.Смиківці Тернопільського району, близько 14 години зі свого автомобіля, державний номерний знак НОМЕР_1 на землях сільської ради зливав відходи у невстановленому місці неподалік житлових будинків, чим порушив вимоги ст.152 КУпАП про порушення державних стандартів щодо благоустрою населених пунктів.

З матеріалів справи встановлено, що супровідним листом від 08.11.2017 №7129/15/5/01 Тернопільським відділенням поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції голові адміністративної комісії при Гаї-Шевченківської сільської ради для розгляду та прийняття рішення направлено адміністративний матеріал за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_2 для відома та врахування при кваліфікації адмінправопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 04.11.2017, винесене інспектором Тернопільського районного відділення поліції ТВП ТУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції ОСОБА_3, рапорт помічника чергового частини Тернопільського районного ВП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 04.11.2017, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 04.11.2017, копії фотографій (а.с.10-17).

Судом першої інстанції встановлено, що при прийнятті постанови відповідач досліджував докази, які надійшли з Тернопільського відділення поліції головного управління Національної поліції у Тернопільській області. Водночас, при розгляді справи пояснення свідків заслухані не були, не було викликано та заслухано інспектора поліції ОСОБА_3 та інших осіб, яким відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Позивач повідомлявся відповідачем про розгляд справи, однак не зміг з'явитися через те, що не був завчасного повідомлений про розгляд справи і не міг з об'єктивних причин бути присутній при розгляді справи та надати пояснення.

Крім того, відповідачем в оскаржуваній постанові не конкретизовано які саме державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, вимоги правил благоустрою території населеного пункту порушено позивачем.

З долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення копій фотографій не можливо встановити факт вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться йому у вину, тоді як інших доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП сторонами не подано. В матеріалах адміністративної справи відносно позивача, знаходились пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_2, складені інспектором, які згідно ст.63 Конституції від дачі будь-яких пояснень відмовились.

Аналізуючи положення статті 245 КУпАП, якою визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, статті 280 КУпАП, яка закріплює обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також закріплені статтею 268 КУпАП права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи, що висновки відповідача не ґрунтуються на своєчасному, всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин справи, не враховано обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, майновий стан особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо передчасності прийняття постанови за справою про адміністративне правопорушення від 14.12.2017, при неповному з'ясування обставин, що мають значення для її прийняття.

Таким чином, виходячи із повноважень, встановлених п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП та п.2 ч.3 ст.286 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що після вирішення судом питання про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративна справа підлягає новому розгляду компетентним органом.

При цьому в силу приписів статті 218 КУпАП таким органом є адміністративна комісія при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, а тому покликання скаржника на необґрунтованість рішення суду першої інстанції та скерування справи на новий розгляд до неправомочного органу є безпідставними.

Підсумовуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції приходить висновку, що суд першої інстанції вірного вирішив адміністративний спір скасувавши постанову від 14 грудня 2017 року з надісланням справи на новий розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 229, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року у справі №607/671/18 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш В. Я. Макарик