Постанова № 72088442, 05.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12340/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника апелянта: ОСОБА_1,

позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: Тайстри В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2017 року (суддя: Городецька Л.М., ухвалена в м. Львові о 11:43) у справі № 461/6410/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2017р. ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.08.2017 року №1340/Ш-20/12.03.06 в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, що становить 24 (двадцять чотири) роки 07 (сім) місяців 12 (дванадцять) дні; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 01.01.2017 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 різницю пенсії, починаючи із 01.01.2017 року.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.08.2017 року №1340/Ш-20/12.03.06 в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, що становить 24 (двадцять чотири) роки 07 (сім) місяців 12 (дванадцять) днів; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 різницю пенсії, починаючи із 01.01.2017 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, яке з наведених в апеляційній скарзі підстав просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в позові, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні вирішення даної апеляційної скарги поклав на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Державної пенітенціарної служби України № 263/ОС-16 від 14.12.2016 року ОСОБА_2 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ( у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Вислуга років на день звільнення позивача у календарному обчисленні становить - 19 років 01 місяць 01 день, у пільговому - 24 роки 07 місяці 12 днів.

Судом встановлено, що з 01.01.2017 року позивачу призначена пенсія в розмірі 40 % відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до пункту «б» статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XI від 09.04.1994 року за інвалідністю.

19.07.2017р. позивачем направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву про проведення призначення (перерахунку) пенсії із урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні на день звільнення.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на дану заяву 16.08.2017 року надано відповідь №1340/Ш-20/12.03-06 відповідно до якої позивача повідомлено, що відповідно до витягу з наказу Державної пенітенціарної служби України від 14.12.2016 року №263/ОС-16 вислуга років на день звільнення ОСОБА_2 у календарному обчисленні становить 19 років 01 місяць 02 дні, відтак підстав для призначення чи перерахунку пенсії немає.

Не погодившись з даною відмовою ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом.

Частково задовольняючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган протиправно відмовив ОСОБА_2 в перерахунку пенсії з врахуванням вислуги років 24 роки 07 місяців 12 днів.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. а ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: зокрема особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби , серед іншого з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Частиною 2 статті 17 даного Закону передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до положень ст. 17-1 вказаного Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пп. в п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського склад, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби особами рядового і начальницького складу державної пожежної охорони в її підрозділах на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками матеріалами.

Відтак з аналізу положень наведеного Порядку від 17.07.1992 року №393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не при визначенні розміру такої пенсії.

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, статтею 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а"статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги. Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а"статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (п. «а» ст.13 Закону).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вислуга років на службі у позивача становить 24 роки 07 місяців 12 днів, а відтак, відповідно до пункту «а» статті 12, статей 13, 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", останній має право на пенсію в розмірі 67 % відповідних сум грошового забезпечення.

Твердження апелянта, що для призначення пенсії враховується лише календарна вислуга років не заслуговує на увагу, оскільки такі посилання суперечить положенням ч. 4ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Львівській області у призначенні йому пенсії за вислугу років, що становить 24 роки 7 місяців та 12 днів; та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу різниці пенсії, починаючи з 01.01.2017 року.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача саме призначити позивачу пенсію за вислугу років з 01.01.2017 року, оскільки адміністративний суд не може підміняти державний орган в прийнятті рішення яке відноситься до його компетенції.

Крім цього, оскільки позивачу стало відомо про порушення його права саме з листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.08.2017 року №1340/Ш-20/12.03-06, то суд першої інстанції підставно поновив позивачу строк звернення до суду.

Посилання апелянта на те, що даний спір не повинен був розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним є безпідставне, оскільки відповідно до п.4 ч.1 ст18 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою та її слід залишити без змін.

Керуючись статтями 306, 307, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2017 року у справі № 461/6410/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 07.02.2018р.