Постанова № 72088405, 05.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12040/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Глушка І.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління культури Волинської обласної державної адміністрації на постанову Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сакалош В.М.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 15 год. 10 хв. 07 листопада 2017 року, повний текст якої складено 08 листопада 2017 року, у справі №803/964/17 за адміністративним позовом Волинського окружного адміністративного суду до Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент культури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2017 Волинський окружний адміністративний суд звернувся в суд з позовом до Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент культури Луцької міської ради, просив визнати протиправним та скасувати наказ Управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 №61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» в частині п.12 додатку до Наказу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що результати обстежень не відповідають інформації про будівлю, яка наявна в обліковій картці об'єкта від 11.04.2013 про період її будівництва, а також ставлять під сумнів висновок про культурну та історичну цінність об'єкта в цілому як пам'ятки та предмет її охорони. При розгляді питання про занесення до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини адміністративної будівлі на вул. Словацького, 1, у м. Луцьку питання щодо невідповідності поданих облікових документів Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, не розглядалось. Облікова документація на даний об'єкт була виготовлена 11.04.2013, проте, подана на розгляд консультативної ради з питань охорони культурної спадщини та розглянута на її засіданні лише через чотири роки з дня їх складення, а саме 28.04.2017. При цьому консультативною радою не розглядалось питання про те, що наявна в документації інформація, зокрема, щодо збереження схоронності об'єкта, його матеріально-технічної структури, у зв'язку із спливом певного періоду часу на момент прийняття рішення, може не відповідати дійсності. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що лише консультативні ради органів охорони культурної спадщини оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам'яток, протокол консультативної ради є єдиною підставою для занесення об'єкта до Переліку, ніяких додаткових обґрунтувань чинним законодавством не передбачено. Зазначає, що враховуючи, що первинна облікова документація розроблялась фахівцями ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація», який є профільною науково-дослідною установою в галузі охорони культурної спадщини, а тому Консультативна рада не ставила під сумнів висновки, зазначені в акті технічного стану. Вказує, що технічний стан приміщень або ж всієї будівлі не може вплинути на занесення чи не занесення такої до Перелік об'єктів культурної спадщини, тому що технічний стан не відноситься до критеріїв за якими об'єкти заносяться до Переліку. Крім того зауважує, що визначені обліковою документацією критерії автентичності будівлі та її впливу на розвиток архітектури і містобудування були розглянуті та схвалені консультативною радою із фахівців галузі, а їх заперечення судом не передбачене чинним законодавством. Також звертає увагу, що 17.10.2017 фахівцями, котрі входять до складу Консультативної ради, розглянуто питання стосовно уточнення або скасування п.12 до Наказу Управління від 10.05.2017 №61 та вирішено доручити Департаменту культури Луцької міської ради замовити експертизу у розробника облікової документації Українському регіональному спеціалізованому науково-реставраційному інституті «Укрзахідпроектреставрація» на предмет встановлення історичної цінності спірного будинку. Враховуючи вказане, скаржник вважає необґрунтованими та недоведеними вимоги позивача, а постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим така підлягає скасуванню.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що ні облікова картка об'єкта, ні акт технічного стану, які були предметом розгляду на засіданні консультативної ради під час прийняття рішення про віднесення будівлі на вул..Словацького,1 в місті Луцьку до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини не містять інформації про те, що вказана будівля відповідає критерію автентичності. Вказує, що консультативною радою з питань охорони культурної спадщини під час прийняття рішення про віднесення будівлі на вул.Словацького,1, м.Луцьку до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини не було дотримано принципів законності, наукової сумлінності та об'єктивності. Також зазначає, що не занесення до Акта технічного стану передбаченої встановленою формою інформації про технічний стан будівлі свідчить про неналежне її обстеження з метою встановлення необхідних відомостей про її історичну цінність. Крім того, вказує, що акт складений за відсутності користувача приміщення. При цьому, зазначає, що законодавство про охорону культурної спадщини не обмежує органи охорони культурної спадщини в можливості повторного проведення обстежень будівлі з метою виявлення об'єкта культурної спадщини на виконання прямого обов'язку, встановленого чинним законодавством. З огляду на викладене, вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Представником Департаменту культури Луцької міської ради в судовому засіданні суду апеляційної інстанції подано письмові пояснення відповідно до яких оскарження наказу Управління культури Волинської обласної державної адміністрації про внесення об'єкта - будівлі на вул.Словацького,1, м.Луцьку до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини не передбачено чинним законодавством. Вказує, що такий об'єкт може підлягати зняттю з обліку шляхом прийняття відповідного наказу обласного органу культурної спадщини у випадку, якщо Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України виявить невідповідність зазначеного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10, 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру пам'яток України. Таким чином вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники відповідача та представник третьої особи апеляційну скаргу підтримали, представник позивача щодо поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін та третьої особи в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, нежитлове приміщення на вул.Словацького, 1, у м.Луцьку на підставі рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.02.2008 №125-2 «Про оренду нежитлового приміщення», відповідно до Договору, укладеного між Волинським окружним адміністративним судом та відділом майна міської комунальної власності №185/11 від 04.03.2008, надано Волинському окружному адміністративному суду в оренду.

В подальшому строк оренди вказаного приміщення продовжувався на підставі рішень Луцької міської ради та відповідно до договорів оренди нежитлових приміщень.

До 2013 року вказане приміщення використовувалось Луцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом та було вивільнено лише на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 11.01.2012 у справі №5004/1869/11.

Рішенням сесії Луцької міської ради від 27.04.2016 №7/19 «Про передачу в оперативне управління нежитлового приміщення, загальною площею 811,1 кв. м на вул. Словацького, 1» вказану будівлю передано з балансу виконавчого комітету Луцької міської ради в оперативне управління Волинського окружного адміністративного суду.

04.07.2017 на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшов лист Департаменту культури Луцької міської ради від 04.07.2017 №18-12/565 з проханням укласти охоронний договір на об'єкт культурної спадщини, який знаходиться у користуванні окружного адміністративного суду, а саме: Адміністративний будинок (друга половина ХІХ ст.) за адресою м. Луцьк, вул. Словацького, 1 - пам'ятка архітектури місцевого значення, що взята на облік згідно з наказом управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 №61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області». До листа додано копію Наказу Управління культури облдержадміністрації від 11.05.2017 №61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» та проект охоронного договору (т.1 а.с.14-20).

Відповідно до п.12 Додатку до Наказу Управління культури облдержадміністрації від 11.05.2017 №61 до Переліку нововиявлених (щойно виявлених) об'єктів культурної спадщини Волинської області пам'ятки архітектури місцевого значення, розташованих на території міста Луцька, віднесено Адміністративний будинок, друга половина ХІХ ст. за адресою вул. Словацького, 1, м. Луцьк (т.1 а.с.15).

Вважаючи Наказ від 11.05.2017 №61 в частині п.12 Додатку протиправним та таким, що прийнятий з порушенням вимог законодавства з питань охорони культурної спадщини та без проведення належного обстеження будівлі за відсутності повного з'ясування обставин щодо наявності підстав для віднесення адміністративної будівлі до категорії об'єкта культурної спадщини, Волинський окружний адміністративний суд звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1805-III).

Відповідно до ст.1 Закону №1805-III об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 2 Закону №1805-ІІІ до видів об'єктів культурної спадщини віднесено об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону №1805-ІІІ об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

Відповідно до Закону №1805-ІІІ Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 затверджено Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Порядок №1760) відповідно до п.8 якого об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Таким чином, об'єкт архітектури чи його частина може бути віднесено до категорії об'єкта культурної спадщини незалежно від форм власності за критеріями: автентичності, культурної цінності з точки зору естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, такий об'єкт повинен зберегти свою автентичність та характеризуватися відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або бути твором відомих авторів. Автентичністю є збереженість первісної структури, справжнього вигляду будівлі.

Статтею 14 Закону №1805-ІІІ встановлено, що занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Відповідно до положень ст.14 Закону №1805-ІІІ Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 затверджено Порядок обліку об'єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158) пунктом 1.2 якого встановлено, що облік об'єктів культурної спадщини - заходи, що здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), спрямовані на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію об'єктів культурної спадщини.

Згідно з п.1.3 Порядку №158 облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Виявлення об'єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки (п.2.1 Порядку №158).

Відповідно до п.2.2 Порядку №158 виявлення об'єктів культурної спадщини відбувається шляхом здійснення науково-дослідних та пошукових робіт (натурних обстежень (досліджень), історико-архівних і бібліографічних досліджень, фотофіксації, графічної фіксації), розробки науково-проектної документації; наукової (науково-технічної) експертизи робіт, які можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини; земляних, будівельних, меліоративних та інших робіт.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що складанню переліків об'єктів культурної спадщини передує здійснення ряду науково-дослідних, пошукових заходів, зокрема: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, за результатами проведення яких складається облікова картка об'єкта культурної спадщини. Для виявлення об'єкта культурної спадщини обов'язковим, серед іншого, є проведення його натурного обстеження (дослідження) та здійснення пошукових робіт з метою визначення предмета охорони та його історичної чи наукової цінності, встановлення ступеня схоронності, замовником проведення яких виступає відповідний орган культурної спадщини, який в межах своїх повноважень здійснює заходи з виявлення об'єктів культурної спадщини.

Пунктами 2.3 та 2.4 Порядку №158 встановлено, що на виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Виявлення об'єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини обласних районних державних адміністрацій.

Аналогічні положення закріплено пунктами 2 та 3 Порядку №1760 якими встановлено, що на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Відповідно до п.4 Порядку №1760 облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, лише дотримання всіх етапів, передбачених Порядком №158 та Порядку №1760, які включають натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), в тому числі фотофіксацію сучасного стану, виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки, у сукупності є єдиною та необхідною правовою підставою для прийняття рішення про занесення об'єкта нерухомого майна до Переліку виявлених об'єктів культурної спадщини.

Пунктом 3.1 Порядку №158 закріплено, що облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку №1760.

Відповідно до положень п.9 Порядку №1760 відповідність кожного об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пункті 8 цього Порядку, оцінюються, зокрема, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п'ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання.

Пунктом 10 Порядку №1760 встановлено, що після отримання висновку, зазначеного у пункті 9 цього Порядку, Мінкультури у п'ятнадцятиденний строк передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у ньому експертної комісії. Склад експертної комісії затверджує Міністр культури. До складу експертної комісії входить не менш як три фахівці з науковим ступенем доктора філософії чи доктора наук з відповідної спеціальності. Результати роботи експертної комісії оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем експертної комісії.

Відповідно до положень п.3.2 Порядку №158 в протоколі зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об'єкт культурної спадщини та такий є підставою для занесення (незанесення) об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини, який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

З матеріалів справи встановлено, що Наказ управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 №61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» прийнятий на підставі протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури облдержадміністрації №1 від 28.04.2017.

Так, на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Управління культури облдержадміністрації 28.04.2017 розглянуто пропозиції щодо можливості занесення до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, як пам'яток архітектури місцевого значення, будівель розташованих на території м.Луцька, зокрема щодо адміністративного будинку, друга половина ХІХ, вул.Словацького,1, м.Луцьк.

Відповідно до Протоколу засіданні №1 від 28.04.2017 вказаний будинок має особливу історичну та культурну цінність, відповідає критерію автентичності (пам'ятка значною мірою зберегла свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі), а також відповідає наступним критеріям: справила значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни, безпосередньо пов'язана з історичними подіями, віруваннями, життєдіяльністю видатних людей.

При цьому, згідно із Протоколом засідання №1 від 28.04.2017 ОСОБА_3 (начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації) рекомендовано користувачам вказаної будівлі привести таку до первісного вигляду, якщо не має можливості відновити самі конструктиви, то фасади - обов'язково наближено до оригіналу.

Під час вирішення даного питання консультативною радою з питань охорони культурної спадщини розглядалась первинна облікова документація, розроблена на замовлення Департаменту культури Луцької міської ради Держаним підприємством «Інститут «Укрзахідпроектреставрація», а саме: облікова картка об'єкта культурної спадщини від 11.04.2013, коротка історична довідка об'єкта, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини від 11.04.2013 №12 та додані до них матеріали фотофіксацій будівлі східного фасаду будівлі (вигляд пам'ятки південного сходу), південного фасаду (вигляд від вул.Б.Хмельницького), тильних фасадів (вигляд з північного заходу) та автентичних вхідних дверей на східному фасаді будинку.

В обліковій карті об'єкта культурної спадщини - будівлі по вул.Словацького,1 м.Луцьк зазначено, що за функціональним призначенням - будівля адміністративного-військової установи, акцентом споруди виступає від Театрального майдану профільний виступ з фронтом і широким порталом входу з мистецьки виконаними дверима (поч. ХХ ст.), у ХХІ ст. частину приміщень перепланували, схоронність 80 відсотків. До облікової картки додаються ситуаційна схема та фотофіксація виконані у 2013 році (т.1 а.с.36-37).

У короткій історичній довідці зазначено, що будинок по вул.Словацького,1 м.Луцьк, зведений у другій половині ХІХ століття на ділянці №23 між Міським садом (тепер - Театральний майдан) та Єврейським цвинтарем. Зі збережених будівель це єдиний будинок, який в цілому зберіг свою автентику, зведений як приватний будинок, останні ремонтні роботи проведені на поч. ХХІ ст. Зазначено, що у містобудівному аспекті будівля представляє елемент автентичної забудови періоду формування кварталу, в архітектурно-мистецькому плані демонструє характер військово-адміністративних будівель на певному етапі розвитку, в історичному аспекті дає матеріал для вивчення будівельного розвитку Луцька у ХІХ-ХХ століттях (т.1 а.с.38-39).

Як зазначено в Акті технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини №12 від 11.04.2013 загальний стан об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини - будинок по вул.Словацького,1 м.Луцьк задовільний, проводились поточні ремонтні роботи, проектна документація не розроблялась, у ХХІ ст. частину приміщень перепланували (т.1 а.с.45-46).

При цьому пункт 2 «Стан збереження» розділу «Технічний стан об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини» Акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини №12 від 11.04.2013 не містить інформації про стан збереження об'єкта, окремих частин, конструктивних елементів об'єкта із зазначенням матеріалу, розміру, як це передбачено встановленою формою, а вказує лише інформацію про загальний опис зовнішнього вигляду будівлі, та всупереч встановленій Порядком №158 формі акт складений за відсутності представника користувача приміщення.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції з пояснень представника позивача в судовому засіданні, про проведення обстежень будівлі 11.04.2013 на замовлення органу охорони культурної спадщини позивачу відомо не було, будь-які документи, які підтверджують факт їх проведення в позивача відсутні.

До вказаних документів додані матеріали фотофіксації, які містять загальний вигляд будівлі - східний фасад, південний фасад та тильні фасади будинки, автентичні вхідні двері на східному фасаді будинку, тоді як фото інтер'єрів, зазначене у п.10 облікової картки відсутнє.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що з вказаних матеріалів фотофіксації неможливо встановити стан збереження об'єкта, окремих його частин, стан збереження конструктивних елементів об'єкта, ступінь схоронності, збереження його матеріально-технічної структури, історичних нашарувань та автентичність даної будівлі.

Водночас, позивачем до матеріалів справи долучено фотофіксацію інтер'єрів та зовнішнього вигляду спірної будівлі здійснену Волинським окружним адміністративним судом 19.04.2013 з метою фіксації технічного стану такої з якої вбачається, що в стіні, а також на фасадах будинку зафіксовані тріщини, фотографії інтер'єрів спростовують інформацію про збереження матеріально-технічної структури приміщень будівлі та історичних нашарувань та вказують на незадовільний стан приміщення, пошкоджені системи опалення та електропостачання, що не відображено в Акті технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини №12 від 11.04.2013.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи у вересні-жовтні 2012 року згідно з договором від 25.09.2012 №152, укладеним між Волинським окружним адміністративним судом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект» виконані інженерно-геологічні вишукування для реконструкції будівлі по вул.Словацького, 1 в місті Луцьку під приміщення Волинського окружного адміністративного суду, у тому числі проведено обстеження стану основних конструктивних елементів будівлі спеціалістами, які мають спеціальні знання у галузі інженерії та будівництва.

Відповідно до долученого до матеріалів справи акта обстеження стану основних конструктивних елементів будівлі по вул. Словацького, 1 в місті Луцьку існуюча будівля складається з окремих частин, які зблоковані між собою, період будівництва частин різний, основна частина побудована в 30-х роках ХХ століття, дві інші орієнтовно в 80-х роках ХХ століття. Також, як зазначено в акті, в приміщеннях неодноразово проводили ремонтні роботи (т.1 а.с.89-92).

При цьому, до первинної облікової документації інформація про добудови до будівлі по вул. Словацького, 1 в місті Луцьку не включена, що підтверджено представниками скаржника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки прийняттю рішення про занесення об'єкта нерухомого майна - будівлі по вул. Словацького, 1 в місті Луцьку, до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини мали б передувати результати натуральних обстежень, досліджень, порівняння, графічні креслення чи фотофіксація інтер'єрів, проведені особами, які мають спеціальні знання на замовлення органу охорони культурної спадщини, тоді як дані вказані в обліковій картці об'єкта, короткій історичній довідці та акті обстеження, подані Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини Управління культури облдержадміністрації для розгляду пропозиції щодо можливості занесення спірної будівлі до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, як пам'яток архітектури місцевого значення, не відповідають фактичній інформації про стан збереження будівлі, ступінь схоронності, збереження матеріально-технічної структури, історичних нашарувань даної будівлі, не містять конкретної інформації в чому полягає значний вплив даної будівлі на розвиток культури, архітектури, містобудування та мистецтва країни, а також з діяльністю яких видатних людей та якими історичними подіями та віруваннями безпосередньо пов'язана спірна будівля, а відтак висновок про культурну та історичну цінність будівлі в цілому як об'єкта культурної спадщини та предмет її охорони зроблений без дотримання всіх етапів, передбачених Порядком №158, зокрема без проведення натурних обстежень (досліджень), встановлення ступеня схоронності, належної фотофіксації проведення інших досліджень чи пошукових робіт, передбачених Порядком №158.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що при розгляді вказаного питання Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини Управління культури облдержадміністрації у 2017 році та формуванні відповідних висновків щодо автентичності об'єкта, історичної та культурної цінності такого досліджувалась первинна облікова документація, розроблена на замовлення Департаменту культури Луцької міської ради Держаним підприємством «Інститут «Укрзахідпроектреставрація» у 2013 році, що з врахуванням часового проміжку ставить під сумнів об'єктивність зроблених висновків та дотримання Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини Управління культури облдержадміністрації принципів наукової сумлінності при розв'язанні всіх питань.

На передчасність прийнятого рішення щодо віднесення реконструкції будівлі по вул.Словацького, 1 в місті Луцьку до Переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області вказує і той факт, що 17.10.2017 фахівцями, котрі входять до складу Консультативної ради, розглянуто питання стосовно уточнення або скасування п.12 до Наказу Управління від 10.05.2017 №61 та вирішено доручити Департаменту культури Луцької міської ради замовити експертизу у розробника облікової документації Українському регіональному спеціалізованому науково-реставраційному інституті «Укрзахідпроектреставрація» на предмет встановлення історичної цінності спірного будинку та звернутись до авторів розробки історико-архітектурного опорного плану міста Луцька, стосовно історичного ареалу, до якого входить будинок по вул.Словацького, 1 та стосовно можливих режимів його використання, що ставить під сумнів безспірність висновків Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Управління культури облдержадміністрації.

До того ж, як встановлено з пояснень представників скаржника, наданих у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини на розгляд Міністерства культури України не передавалося, історико-архітектурний план території на який розміщена спірна будівля перебуває в стані розробки.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що висновки про предмет охорони та культурну цінність об'єкта зроблені лише за результатами вивчення спеціальної літератури, а також за результатами огляду та фотофіксації фасадів спірного будинка та без проведення обстежень інтер'єрів, будь-яких інших досліджень чи пошукових робіт, передбачених Порядком №158, без дотримання принципів законності, наукової сумлінності й об'єктивності, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними і скасування Наказу від 11.05.2017 №61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» в частині пункту 12 додатку до наказу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління культури Волинської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі №803/964/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш І. В. Глушко Повне судове рішення складене 08.02.2018