Постанова № 72088349, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12349/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ватуляка М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Галицького районного суду м.Львова від 13 листопада 2017 року (прийняту о 14:36 год. у м. Львові, головуючий суддя Волоско І.Р., повний текст складений 13 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

17 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову головного державного інспектора Головного управління Держпраці у Львівській області від 19.04.2017р. №13-29-138\0385-0055 інспектора Головного управління Держпраці у Львівські області Курій О.В., якою він притягнутий до адміністративної відповідальності у виду штрафу в розмірі 1343,00 грн..

Постановою від 13 листопада 2017 року Галицький районний суд м. Львова позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також допустив порушення процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що після винесення постанови № 13-29-138/0385-0055 від 19.04.2017 року вона в той же день була надіслана позивачу рекомендованим листом, про що свідчить квитанція поштового відділення. Проте 28.04.2017 року лист був повернутий до Управління у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Це свідчить, що після отримання повідомлення із поштового відділення про наявність в даному відділенні листа ОСОБА_1 мав можливість його отримати, однак, не з'явився у відділенні, щоб забрати адресований йому лист.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Крім того, суд не дав належної оцінки доводам відповідача про те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про необхідність з'явитись до управління для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, позивач жодного разу не з'явився. Тому 10.04.2017 року інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення та в цей самий день надіслав позивачу рекомендованим листом разом із викликом на 19.04.2017 р. на складання постанови.

Враховуючи, що двохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчувався 20.04.2017 року інспектор 19.04.2017 року виніс оскаржену постанову.

Відповідач акцентує увагу на тому, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП винесена з повним дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу № 0379 від 17 лютого 2017 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області проводилася позапланова перевірка дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування(а.с.49-51).

20 лютого 2017 року головний державний інспектор Курій О.В. в присутності головного державного інспектора ЛопушанськогоР.В. та двох працівників поліції Каплонюка В.Л., Бука Ю.І. склав акт про те, що директор ТзОВ ,,Еней" ОСОБА_1 не допустив їх до перевірки ( а.с. 50).

20 лютого 2017 року директору ТзОВ ,,Еней" ОСОБА_1 направлено листа з запрошенням на 13 березня 2017 року для складення протоколу про адміністративне правопорушення(а.с.52).

ТзОВ ,,Еней" листом від 02 березня 2017 року за підписом директора ОСОБА_7 повідомило відповідача, що не зможе забезпечити явку ОСОБА_1, оскільки останній не є директором підприємства(а.с.33).

22 березня 2017 року Управління Держпраці у Львівській області повідомило позивача про призначення розгляду адміністративної справи на 10 квітня 2017 року (а.с.54). У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи перенесений на 19 квітня 2017 року, про що повідомлено останнього(а.с.55-57).

10 квітня 2017 року головним державним інспектором Курій О.В. був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення директором ТзОВ ,,Еней" ОСОБА_1. При цьому, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 ,,відмовився від підпису" у графах протоколу про ознайомлення з правами, статтею 63 Конституції України, де повинні міститися пояснення особи, щодо якої складається протокол та її підпис (а.с.58-59.

Постановою № 13-29-138/0385-0055 від 19 квітня 2017 року на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1343 грн. за вчинення перешкод у проведенні перевірки, які полягали у недопуску до перевірки 20 лютого 2017 року, відповідальність за що передбачена ст.188-6 КУпАП(а.с.29-30).

В цей же день копія постанови була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією про що свідчить поштова квитанція(а.с.31).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час притягнення ОСОБА_1 відповідач допустив порушення вимог законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що з 07 квітня по 20 квітня включно ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, про що свідчить витяг № 547 з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії Новояворівської районної лікарні №1 (а.с.39).

У зв'язку з перебування на стаціонарному лікуванні позивач повідомив відповідача письмово та просив відкласти розгляд питання про притягнення його до адмінвідповідальності на іншу дату. Вхідний номер на клопотанні свідчить про отримання відповідачем клопотання саме 10 квітня 2017 року о 09 годині 20 хвилин (а.с.5-6).

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані положення КУпАП є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що протокол про адміністративне правопорушення складений 10.04.2017 року, а оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена 19.04.2017 року, тобто за відсутності ОСОБА_1, який з 07 квітня по 20 квітня включно перебував на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати пояснення по суті правопорушення та скористатись юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач, на якого в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України покладено тягар доказування правомірності свого рішення, не надав суду доказів про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а справу по суті розглянув за наявності клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем вимог ч.1 ст.268 КУпАП під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є беззаперечною підставою для скасування оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 99 КАС України ( в редакції, що діяла на час розгляду судом першої інстанції даної справи) було передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України ( в тій же редакції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскарженої постанови ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, відповідач не надав доказів належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, копію постанови позивачу не вручив, колегія суддів визнає вірними висновки суду першої інстанції щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду та поновлення цього строку.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст.. 272, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 13 листопада 2017 року у справі № 461/5728/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар

Постанова в повному обсязі складена 08 лютого 2018 року.