Постанова № 72088202, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/513/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Макарика В.Я., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: Гребеняка Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року, головуючий суддя - Сташків Н.М., ухвалена у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року позивач - ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 26.05.2017 року №0095/40300/17.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відсутність умислу унеможливлює притягнення до відповідальності, передбаченою статтею 485 МК України, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Тернопільської митниці ДФС Саварина А.Л. в справі про порушення митних правил №0095/40300/17 від 26 травня 2017 року; у задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Тернопільська митниця ДФС оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що факт свідомого заявлення позивачем неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості транспортного засобу та подання документів з такими відомостями з метою неправомірного зменшення розміру належних до сплати митних платежів в повній мірі доведено зібраними та дослідженими митницею матеріалами справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, вважає оскаржену постанову суду незаконною та протиправною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представники позивача заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржену постанову суду законною та обґрунтованою та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід», в особі директора ОСОБА_6, та компанія M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір №01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі Товар (п. 1.1 Договору). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (п. 3.1 Договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). Продавець зобов»язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (п. 3.2, 3.3 Договору). Вартість товару визначається в рахунках (п. 4.2 Договору).

10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_6, як замовник, уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а виконавець зобов»язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці. Дії, пов»язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (п. 1.1 Договору).

31 липня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС попереднє повідомлення ЕЕ №403000010/2015/100265 про намір ввезти на митну територію України товар «сідельний тягач DAF ХF95.430, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1».

01 серпня 2015 року через пункт пропуску «Краковець» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний сідельний тягач. Водієм транспортного засобу в пункті пропуску надано інвойс №0096 від 29 липня 2015 року.

Завершуючи митне оформлення, 11 серпня 2015 року року ТОВ «Віта-Едванс» (ОСОБА_7.), як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС митну декларацію №403000010/2015/000457, згідно з якою заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач DAF ХF95.430, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1» фактурною вартістю 2 300 євро, що за курсом НБУ на день подання митної декларації митниці становить 53 599,65 гривень. У графі 45 цієї декларації заявлено митну вартість товару 87 390,73 гривень.

Заявлена митна вартість 87 390,73 гривень визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження, про що свідчить код МВВ - 6, зазначений у графі 43 декларації.

Фактурна вартість випливає із рахунку-інвойсу (invoice) №0096, виданого 29 липня 2015 року компанією VOS (Broekheuvelsestraat 2, 5524 JC Hedel).

01 березня 2017 року Тернопільською митницею ДФС отримано лист ДФС України від 22 лютого 2017 року, згідно з яким ДФС отримала від митної служби Республіки Польщі митну декларацію №15РL335010Е0225116 від 31 липня 2015 року та рахунок (invoice) №2/Е/072015 від 31 липня 2015 року. На підставі цих документів встановлено, що вартість вищевказаного сідельного тягача становить 4 700 євро. Отримувачем транспортного засобу є ОСОБА_9, АДРЕСА_1.

Листом від 13 листопада 2015 року митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував, що контракт між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією «M.VOS VOF» не укладався.

15 травня 2017 року відносно гр. ОСОБА_4 у його відсутності складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України.

Протокол надіслано позивачу листом від 15 травня 2017 року.

Згідно із довідками Тернопільської митниці, фактично сплачено митних платежів за митною декларацією №403000010/2015/000457 від 11 серпня 2015 року 33 208,48 гривень, при тому, що підлягало сплаті 41621,29 гривень. Тобто, ухилення від сплати митних платежів у розмірі 8 412,82 гривень.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких умисних дій позивачем щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов»язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб»єктивної сторони даного правопорушення, оскільки суб»єктивна сторона такого характеризується прямим умислом, якого у нього не було.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв»язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст. 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України, щодо своєчасного, всебічного, повного і об»єктивного з»ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно ст. 489 МК України зобов»язана з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи видно, що договір із нідерландською компанією M.VOS VOF від 20 вересня 2014 року укладався не позивачем, а іншим керівником ТОВ «Сокіл-Захід» (ОСОБА_6.).

Попередня декларація від 31 липня 2015 року та декларація від 11 серпня 2015 року подавались працівником ТОВ «Віта-Едванс» ОСОБА_7 Пояснень від ОСОБА_7 щодо того, хто йому надав інформацію для внесення її у декларації, матеріали справи про порушення митних правил не містять.

Договір із ТОВ «Віта-Едванс» від 10 жовтня 2014 року укладався не позивачем, а іншим керівником ТОВ «Сокіл-Захід» (ОСОБА_6.).

Інвойс нідерландської компанії, договір із нідерландською компанією M.VOS VOF від 20 вересня 2014 року подавались на пункті пропуску працівникам митниці також не позивачем, а водієм. Пояснень від водія щодо того, хто надав йому вказані документи, працівниками митниці не відібрано.

Митні платежі списувались на підставі декларації митницею самостійно, що також свідчить про те, що безпосередньо позивач дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, не вчиняв.

Суб»єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких умисних дій позивачем щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов»язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року у справі №607/7066/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Макарик В. В. Святецький