Постанова № 72088141, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ №826/19758/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Троян Н.М.,

за участю

секретаря судового засідання Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року (прийняту в порядку письмового провадження, суддя Огурцов О.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа: Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року, залишеною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року без змін, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково з виходом за межі позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення судових витрат.

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року клопотання ОСОБА_2 щодо прийняття додаткового судового рішення задоволено. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70, код ЄДРПОУ 40375920) на користь ОСОБА_2 (25000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві грн. 48 коп.).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач Правобережне об'єднане УПФ України у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану додаткову постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суми сплаченого судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пенсійним органом зазначено, Правобережне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві не має права здійснювати компенсації будь-яких витрат, які понесені сторонами у справі, оскільки дані витрати не передбачені ні бюджетом організації, ні законодавством.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову суду - без змін з наступних підстав.

Згідно із п.5 ч.1 ст.161 КАС України (в редакції до 15.12.2017), під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.168 КАС України (в редакції до 15.12.2017), суд , що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які брали участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадах, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні питання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути їй помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 12538,19 грн, ОСОБА_2 просила судові витрати по справі покласти на відповідача.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1102,42 грн., який підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 09.12.2016 № ПН 79259 на суму 1102,42 та даними наявними в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду".

Однак, при постановленні рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, судом першої інстанції не було вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства правомірно виніс додаткову постанову про стягнення судового збору, що документально підтверджено, саме за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів враховує, що відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час винесення рішення) Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, звільнення органів Пенсійного фонду України від сплати судового збору не звільняє від відшкодування понесених позивачем судових витрат, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

При цьому, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції прийнято не «додаткову постанову», а «постанову», оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, при вирішенні клопотання позивача про прийняття додаткового судового рішення, суд керувався положеннями статті 168 КАС України. Натомість, назва документу «постанова», прийнятого судом, свідчить про допущену описку, яку суд вправі виправити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ч. 4 ст.229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві - залишити без задоволення.

Додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді О.А. Губська

Н.М. Троян