Постанова № 72088109, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11650/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Кухтея Р.В.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

представників позивача Тертичного Ю.В., Величко Г.В.

представника відповідача Потапенка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської обласної державної адміністрації на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, ухвалену суддею Ковальчук В.Д., 12:42:24 год, м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 31 жовтня 2017 року, у справі за позовом Державного підприємства «Волиньторф» до Волинської обласної державної адміністрації, Маневицької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2017 року позивач - Державне підприємство «Волиньторф» звернулося до суду з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Маневицької районної державної адміністрації, в якому, із урахуванням зменшення позовних вимог, просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №449 від 06.09.2017 року «Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24.07.2017 року №373 та №374»; зобов'язати Маневицьку районну державну адміністрацію виконати розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 «Про поновлення договорів оренди землі» та від 24 липня 2017 року №374 «Про поновлення договору оренди землі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 06 вересня 2017 року №449 «Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374». Зобов'язати Маневицьку районну державну адміністрацію виконати розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 «Про поновлення договорів оренди землі» та від 24 липня 2017 року №374 «Про поновлення договору оренди землі».

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач виконав умови попередніх договорів оренди землі від 10 січня 2014 року та 25 червня 2014 року щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами для їх поновлення на новий строк.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що оскаржуване розпорядження голови Волинської ОДА від 06.09.2017 року №449 «Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374» було видане у зв'язку з укладенням договорів оренди від 10 січня 2014 року та 25 червня 2014 року без врахування вимог статей 20, 150 ЗК України. Однак, зазначені договори вже вичерпали свою дію у зв'язку із закінченням строку їх дії, а саме до 13.02.2017 року.

Суд першої інстанції посилається на те, що цільове призначення землі, яке вказане в договорах від 10 січня 2014 року та від 25 червня 2014 року та в клопотаннях про поновлення цих договорів не змінюється, а тому відсутні підстави у Волинської ОДА зі зверненням до Верховної Ради України про погодження віднесення цих земель до інших категорій.

Крім того, суд першої інстанції вважає розпорядження голови Волинської ОДА від 06.09.2017 року №449 таким, що прийняте з перевищенням відповідачем, оскільки Волинська обласна державна адміністрація не входить в коло суб'єктів, яким Конституцією та законами України надано повноваження щодо скасування, а також зупинення власних розпоряджень з підстав їхньої невідповідності законам України. Таким суб'єктом є Президент України або суд.

Отже, зупинення власних розпоряджень головою Волинської ОДА свідчить про вихід ним за межі власних повноважень та суперечить вимогам Конституції України та Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Крім того, суд вважає безпідставними й твердження відповідача про те, що оскаржуване розпорядження головою Волинської ОДА було видано на виконання листа прокурора області з вимогою усунення порушень закону, оскільки отримання цього листа не надає відповідачу права видавати розпорядження про зупинення власних розпоряджень поза межами наданих повноважень.

Оскільки прийняття розпорядження про зупинення власних розпоряджень з підстав їхньої невідповідності Конституції та Законам України не віднесено до повноважень відповідача - Волинської обласної державної адміністрації, а знаходиться в компетенції Президента України, а тому пункт перший прийнятого розпорядження виданий без врахування всіх обставин, що мають значення при прийнятті зазначеного рішення, а тому таке рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, також підлягає до задоволення позовна вимога про зобов'язання Маневицьку районну державну адміністрацію виконати розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 «Про поновлення договорів оренди землі» та від 24 липня 2017 року №374 «Про поновлення договору оренди землі".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Волинська обласна державна адміністрація оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що 24.07.2017 року головою Волинської голови обласної державної адміністрації видано розпорядження від № 373 та від 24.07.2017 року № 374 «Про поновлення договору оренди землі», якими надано згоду на поновлення строку дії договорів оренди на земельні ділянки 17.233 га, та площею 182.10 га. Крім цього, розпорядженнями було доручено Маневицькій районній державній адміністрації поновити договори оренди землі терміном на 4 роки. Однак, у зв'язку з надходженням до Волинської ОДА листів прокуратури області від 31.07.2017р. та від 06.09.2017р., де зазначено, що надані позивачу земельні ділянки розташовані на території торфового родовища «Засвіття-Ситнелюк», та відповідно до статті 150 Земельного кодексу України відносяться до особливо цінних земель. Враховуючи наведене, прокуратура зазначає, що при виданні розпоряджень від 24.07.2017 року №373 та №374 Волинська ОДА перевищила повноваження, наданні статтями 122, 149 Земельного кодексу України.

Відтак, керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 16, 25, 33, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст.20, 150 Земельного кодексу України, ураховуючи лист прокурора області від 06.09.2017 року №05-2817 вих.17 про інформацію щодо глибини залягання торфу на родовищі «Засвіття-Ситнелюк» та з метою дотримання принципу законності при здійсненні повноважень розпорядження земельними ділянками державної власності в обласній державній адміністрації було прийнято рішення про видання розпорядження голови облдержадміністрації від 06.09.2017 р. № 449 «Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24 липня 2017 року № 373 та № 374», яким зобов'язано голову Маневицької РДА зупинити виконання розпоряджень голови обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року № 373 та № 374 про поновлення договорів оренди землі з ДП «Волиньторф.

Апелянт вказує на те, що законодавством чітко обумовлено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. При цьому, Закон України «Про місцеві державні адміністрації» не забороняє суб'єктам владних повноважень змінювати чи зупиняти прийняті ними рішення.

Отже, суд першої інстанції помилково вказав, що обласна державна адміністрація зупинила власне розпорядження, однак обласною державною адміністраціє видано оскаржуване розпорядження, яким зобов'язано голову Маневицької райдержадміністрації зупинити виконання розпорядження в частині поновлення договорів оренди землі з метою попередження укладення незаконних договорів оренди, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки письмовим доказам наданих відповідачем. За інформацією Державного підприємства «Українська геологічна компанія» від 21.11.2011р. № 6957/01/12-11, середня глибина торфового покладу родовища Засвіття-Ситнелюк становить 1,85 м - більше одного метра, тобто є особливо цінними землями.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 10.01.2014 року між ДП «Волиньторф» (орендар) та Волинською ОДА (орендодавець) було укладено договір оренди землі за межами Серхівської сільської ради Маневицького району Волинської області (для видобутку торфу площею 17,233 га), кадастровий номер 0723686200:02:002:0117, за цільовим призначенням земельної ділянки - землі промисловості, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов'язані з користуванням надрами, для будівництва полів видобутку торфу.

Також між ДП «Волиньторф» (орендар) та відділом Держземагенства у Маневицькому районі Волинської області (орендодавець) 25.06.2014 року укладено договір оренди землі за межами Карасинської сільської ради Маневицького району Волиинської області (для видобутку торфу площею 182,1 га), кадастровий номер 0723682800:03:003:0146, за цільовим призначенням земельної ділянки - землі промисловості, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для видобутку торфу.

Вищезазначені договори укладено в термін до 13.02.2017 року і після закінчення строку договорів орендар мав переважне право поновлення його на новий строк при умові продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Також орендар мав право достроково розірвати договір при умові проведення робіт по рекультивації земель в повному обсязі.

Розпорядженням голови Волинської ОДА «Про поновлення договорів оренди землі» №373 від 24 липня 2017 року вирішено поновити договір оренди земельної ділянки площею 182,1 га від 25.06.2014 року, розташованої за межами Карасинської сільської ради Маневицького району Волиинської області та доручити Маневицькій РДА поновити в установленому законом порядку договір оренди землі терміном на 4 роки.

Розпорядженням голови Волинської ОДА «Про поновлення договору оренди землі» №374 від 24 липня 2017 року вирішено поновити договір оренди земельної ділянки площею 17,233 га від 11.01.2014 року, розташованої за межами Серхівської сільської ради (Прилісненська об'єднана територіальна громада) Маневицького району Волиинської області та доручити Маневицькій РДА поновити в установленому законом порядку договір оренди землі терміном на 4 роки.

Тобто, оскаржуване розпорядження голови Волинської ОДА від 06 вересня 2017 року №449 «Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374» було видане у зв'язку з укладенням договорів оренди між ДП «Волиньторф» та Волинською ОДА.

Згідно п.п.1,2,7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною функцій.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, її посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до положень ст.ст.177, 181, 324 і глави 30 Цивільного кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Вирішуючи спір, суд з'ясовує чи є він приватно-правовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження є розпорядження голови Волинської ОДА від 06 вересня 2017 року №449 «Про виконання розпоряджень голови облдержадміністрації від 24 липня 2017 року №373 та №374», яке було видане у зв'язку з укладенням договорів оренди між ДП «Волиньторф» та Волинською ОДА. Позивачем заявлено також вимогу про зобов'язання Маневицької РДА виконати розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 24 липня 2017 року №373 «Про поновлення договорів оренди землі» та від 24 липня 2017 року №374 «Про поновлення договору оренди землі».

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, спір зводиться до вирішення питання про поновлення договору оренди земельної ділянки, виник із договірних відносин, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду за нормами господарського судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених ст.238 КАС України.

Керуючись ч.3 ст.243, п.1 ч.1 ст.ст.238, ст.ст.308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі №803/1226/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі за позовом Державного підприємства «Волиньторф» до Волинської обласної державної адміністрації, Маневицької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Т. В. Онишкевич Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 07.02.2018 року.